Політична система суспільства — це система політичних явищ, які існують у соціально неоднорідному суспільстві.
Політи́чний режи́м — тип, характер влади в країні; сукупність засобів і методів здійснення політичної влади, яка відображає характер взаємовідносин громадян і держави.
Політи́чна свідо́мість — сукупність інтимних почуттів і уявлень, поглядів і емоцій, оцінок і установок, що виражають ставлення людей до здійснюваної і бажаної політики, що визначають здатність людини до участі і справами суспільства і держави; це специфічна форма суспільної свідомості, система відображення в духовному житті людей політичних інтересів і уявлень різних соціальних груп,національних спільнот і суспільства в цілому.
Політична філософія — розділ філософії, який досліджує політичну спільноту; вивчає такі теми як свобода, справедливість, право,закон і дотримання правових кодексів владою.
Політичний менеджмент як система управління політичними процесами включає: маркетинговий аналіз кон’юнктури політичного ринку й формування відповідного іміджу «політичного товару» — організації, лідера, кандидата, політичної платформи; політичне забезпечення бізнесу; вивчення політичних і соціокультурних факторів, що впливають на ділову активність; зв’язок із громадськістю та професійне політичне лобіювання; оволодіння мистецтвом роботи з людьми та організаціями, спираючись на моральні, етичні, естетичні цінності даного суспільства [7].
Політолóгія (від грецького politika, Πολιτικές Επιστήμες (букв. Політична епістемологія, політзнання) — державні й суспільні справи іlogos — слово, поняття, вчення) — соціальна наука про політику, про закономірності і випадковості розвитку політичного процесу, функції політичної системи та влади, про сутність форми та методи діяльності суб'єктів політики та про проблеми міжнародних відносин.
Популі́зм — (лат. populus — народ) — політична позиція або стиль риторики, який апелює до широких народних мас. За сенсом найближчий аналог українською — народник.
Політична еліта - внутрішньо єдина соціальна сукупність осіб, яка складає меншість, але виступає суб'єктом підготовки та прийняття важливих стратегічних рішень у сфері політики.
І́мідж політи́чний — образ, що цілеспрямовано формується й покликаний справити емоційно-психологічний вплив на певних осіб з метоюпопуляризації, політичної реклами і т.ін. Населення формує своє уявлення про політика не на підставі безпосередніх контактів, як при звичайному знайомстві, а на основі його символічних уявлень в межах суспільних комунікацій.
Політичний процес - це форма функціонування політичної системи суспільства, що змінюється у просторі-часі.
Посо́льство (амбаса́да) — дипломатичне представництво держави в столиці іншої, або при міжнародній організації.
Права́ люди́ни — права та свободи, які кожна людина має виключно на тій підставі, що вона є людиною, і які, таким чином, є однаковими для всіх людей.
Правова́ держа́ва (також конституційна держава) — форма організації державної влади, за якої верховенство в усіх сферах життя належить правовому закону. У правовій державі всі - ідержавні органи, і громадяни однаковою мірою відповідальні перед законом. В ній реалізуються всі права людини; здійснюється розподіл влади на законодавчу, виконавчу,судову.
Прагматизм — доктрина або, скоріш, світогляд, що ставить усе знання і правду у пряме відношення до життя та дії; прагматизм судить про значення ідей, суджень, гіпотез, теорій і системвідповідно до їхньої здатності задовольнити людські потреби та інтереси у соціальний спосіб.
Президе́нт (лат. praesidens (praesidentis) — той, що сидить спереду) — титул керівників держав,компаній та деяких інших інституцій. Стосовно глав держав є титулом найвищої посадової особидержави, зазвичай з республіканською (тобто не монархічною чи з іншими формами спадкової передачі влади) формою правління. В німецькомовних країнах президентом називають главу уряду(Ministerratspräsident — президент ради міністрів) та голову парламенту (Parlamentspräsident — президент парламенту).
Прем'єр-міністр (від фр. le premier — перший) — перший, головний міністр, голова уряду в сучасних державах. В деяких державах вибирається на всенародних виборах, в інших затверджується парламентом після подання голови держави (Республіка Білорусь,Російська Федерація); або призначається головою держави (Сполучене Королівство, Французька Республіка).
Престиж (фр. prestige — авторитет, повага) — громадська оцінка суспільної вагомості індивіда, соціальної групи, професії, організації, певної норми тощо. Практично тісно переплітається з авторитетом, повагою і впливом, має значний вплив на мотиви поведінки людей, на їхні рішення і дії.
Приватиза́ція — політика чи процес продажу або передачі державної чи суспільної власності (особливо націоналізованоїпромисловості) у руки приватних інвесторів. Приватизація сфери послуг включає державні контракти з приватними фірмами для забезпечення послуг, які раніше виконувалися громадськими установами.
Прогрес (лат. progressus — рух вперед, успіх) — напрям розвитку від нижчого до вищого, поступальний рух уперед, до кращого. Протилежність — регрес. Соціальний прогрес — глобальний, всесвітньо-історичний процес сходження людських суспільств від примітивних станів (дикості) до вершин цивілізованого стану, заснованого на вищих науково-технічних, політико-правових, морально-етичних досягненнь.
Пропага́нда — поширення певних ідей, поглядів чи ідеології. Найчастіше, пропаганда є засобом певної політики. Головними інструментами пропаганди є засоби масової інформації та комунікації.
Протектора́т — форма залежності однієї держави від іншої або суспільства від якоїсь особи, коли основні питання суспільно-політичного життя регулює протектор (наприклад, протекторат О. Кромвеля).