17.5. Вжиття заходів щодо охорони окремих видів спадкового майна, які потребують спеціального зберігання

Втр, 05/19/2009 - 16:28 — Консультант

 

17.5. Вжиття заходів щодо охорони окремих видів спадкового май­на,які потребують спеціального зберігання

Нерухоме майно, на перший погляд, не потребує вжиття заходів до охо­рони, оскільки відчужити його може тільки власник при наданні всіх правовстановлювальних документів. Але за життя власника ним могли бути посвідчені довіреність або доручення щодо відчуження об'єкта нерухо­мості. Зрозуміло, що зі смертю спадкодавця дія цих документів припи­няється, але про це треба своєчасно повідомити особу, якій надано відповідні повноваження щодо відчуження майна. Тому для того, щоб об'єкт нерухомості не був відчужений не повідомленою особою слід або накласти заборону відчуження об'єкта нерухомості, що надійніше, або встановити наявність уповноважених на відчуження майна осіб і повідомити їм про припинення дії їх повноважень на підставі статей 248, 1008 ЦК України, останнє положення може бути вирішено й іншим чином. У такому разі пропонується внести відповідні відомості до Єдиного реєстру доручень про припинення дії доручення.

Але переваги заборони відчуження об'єкта нерухомості полягають у то­му, що таким чином забезпечується неможливість перереєстрації об'єкта нерухомості на іншу особу, наприклад, коли правовідносини не були чітко зазначені та в інших випадках.

Грошові суми та цінні папери, які залишилися після померлого, на про­хання спадкоємців чи інших заінтересованих осіб, за окремим описом зда­ються не пізніше наступного після проведення опису дня на депозит но­таріусу, де знаходяться до видачі спадкоємцям або передачі відповідному фінансовому органу у разі визнання спадщини відумерлою та переходу охайна у власність територіальної громади.

Срібло і монетарні метали (золото та метали ирідієво-платинової групи) з будь-якому вигляді та стані (Закон України «Про державне регулюван­ня видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» від 18 листопада 1997 p.), іноземна валюта і виражені в іноземній валюті або монетарних металах платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купо­ні: до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські  накази, депозитні сертифікати та ін.), вироби із срібла і монетарних ме­талів, дорогоцінних каменів, а також дорогоцінні камені і перли на про­хання спадкоємців чи інших заінтересованих осіб здаються не пізніше наступного після проведення опису дня на зберігання до відповідної банківської установи.

Зберігання спадкового майна на депозиті нотаріуса чи у банку здійс­нюється за рахунок спадкоємців або інших заінтересованих осіб.

Зазначені цінності, прийняті на зберігання нотаріальною конторою ви­щезазначеними способами, реєструються в Книзі обліку цінностей.

Якщо у складі описаного майна виявляться цінні рукописи, літератур­ні праці, листи, що мають історичне або наукове значення, ці документи за окремим описом здаються на відповідальне зберігання спадкоємцям чи іншим особам або відповідним установам (інституту, музею тощо). При не­можливості передати вищезазначене на відповідальне зберігання, нота­ріус опечатує документи або сховище з документами. У такому разі і нота­ріус може приймати зазначені документи на зберігання до нотаріальної контори. Конверт або пакунок при цьому має бути запечатаний і підписа­ний свідками або заінтересованими особами.

Певну особливу процедуру має складати вжиття заходів до охорони комп'ютерної техніки. Тут слід звернути увагу, що найціннішим сучас­ним об'єктом є інформація, яка може стосуватись технологій, рукописів творів, наполовину готових, або повністю готових до опублікування тощо. З цього приводу автори мають на увазі велику цінність не тільки комп'ю­тера, а й окремої дискети, на якій може зберігатись будь-яка новітня ін­формація. Тому уявити нотаріуса, який буде переглядати кожний комп'ю­терний файл щодо оцінки його змісту та можливої цінності здається нере­альним. Це випливає з сучасних потенційних можливостей комп'ютерної техніки. Так, окремі моделі комп'ютера можуть зберігати такі обсяги інформації, які можна порівняти з великою бібліотекою.

З цього приводу пропонується просте та економне вирішення цієї склад­ної ситуації - нотаріусу перед вжиттям заходів до охорони майна спадко­давця скласти його професійний портрет, а надалі буде можливість визна­чити потенційні можливості знаходження в комп'ютері та на флоппі-дисках новітньої і цінної інформації. У разі отримання відомостей, що спад­кодавець займався науково-технічною або літературною діяльністю, но­таріусом мають вживатися заходи до охорони комп'ютерної техніки - ізо­лювати від можливості стороннього несанкціонованого списання інфор­мації або її пошкодження. Реально це можна здійснити лише шляхом здачі на зберігання комп'ютерної техніки без надання права користування нею стороннім організаціям.

Але особлива складність полягатиме у аналізі інформації, яка має місце в комп'ютері та на дискетах. Для цього потрібні відповідні фахівці з пев­ної галузі знань. Зрозуміло, що в цій ситуації недостатнім буде лише по­верховий аналіз інформації або виведення всієї інформації на паперові носії. Остання дія займе досить багато часу та буде недоцільною, оскільки поряд з цінною інформацію завжди зберігається та, яка сприяє досягнен­ню остаточного результату, тобто чернетки, нотатки, проекти тощо. Кож­ний, хто користується комп'ютером, розуміє складність приведення інформації в певний порядок, її класифікацію тощо.

Отже, для аналізу комп'ютерної інформації можуть бути потрібними: спеціаліст з комп'ютерної техніки, якщо комп'ютерна інформація має певні ступені захисту від несанкціонованого доступу, а також відповідні спеціалісти щодо аналізу наявної у комп'ютері інформації. Чому саме двом спеціалістам автором пропонується проводити експертизу інформації на її цінність? Якщо спеціалісти знайомі з останніми досягненнями, розробкою яких займався спадкодавець, то, на жаль, досить великою буде спокуса скористатись відповідною інформацією для власних цілей. Тому задля охорони інтересів спадкодавця та спадкоємців, а також для перешкоди невідповідного використання експертом отриманої інформації й пропонується залучати до проведення такої експертизи саме двох фахівців-експертів.

При проведенні експертизи можливою є й участь зацікавлених осіб І спадкоємців), які можуть запрошуватись для вчинення цих дій за їх зго­дою. Участь нотаріуса у проведенні експертизи є можливою, але недоціль­ною, якщо він не є спеціалістом з відповідних питань.

Виявлені у складі майна померлого вибухові речовини і засоби вибуху, боєприпаси, зброя, спеціальні засоби самооборони, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівливої дії (газові пістолети, револьвери і патрони до них) здаються органам внутрішніх справ за окремим описом.

При виявленні у складі спадкового майна об'єктів, які перебувають на державному обліку як пам'ятники історії і культури, нотаріус повідомляє про це відповідні органи охорони пам'яток історії та культури.

Доцільно, на погляд авторів, не виключати з акта опису предметів, які потребують спеціального зберігання, а продовжувати акт відповідними написами про вжиття окремих дій, що вимагаються для збереження окре­мих видів майна. Так, на останньому примірнику має робитись спеціаль­ний напис, в якому за підписом нотаріуса, а також інших осіб, що підпи­сали акт опису, даватиметься перелік вилучених предметів. Цей напис обов'язково скріплюється печаткою нотаріуса.

При наявності у складі спадщини майна, що потребує утримання, дог­ляду, учинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання йо­го в належному стані (жилий будинок, квартира, худоба тощо), нотаріус або відповідний орган місцевого самоврядування у разі відсутності спад­коємців або виконавця заповіту, на підставі заяви заінтересованої особи наприклад, представника територіальної

громади), після пред'явлення свідоцтва про смерть спадкодавця, також у випадку пред'явлення позову кредиторами спадкодавця до прийняття спадщини спадкоємцями, укла­дають договір на управління спадщиною з іншою особою.