4. Способи і засоби здійснення міжбанківських операцій в іноземній валюті.

Здійснення банками операцій в іноземній валюті — це використання кореспондентських відносин із зарубіжними бан­ками або фізична присутність на іноземних ринках.

Останній варіант потребує створення вітчизняними банками структурних підрозділів в інших країнах, що регламентуються Положенням «Про порядок створення дочірнього банку, філії і представництва українського банку на території інших держав, особливості їх закриття та здійснення нагляду», затвердженим постановою Правління НБУ від З0 січня 2002 р. № 45.

Установлення кореспондентських відносин, як правило, пе­редбачає відкриття кореспондентських рахунків. Кореспондент­ський рахунок — це рахунок для обліку розрахунків, які вико­нує одна банківська установа за дорученням і на кошти іншої ба­нківської установи на підставі укладеного кореспондентського договору (угоди). Розрізняють два види кореспондентських раху­нків: «лоро» та «ностро». «Лоро» — рахунок, який відкриває банк своєму банку-кореспонденту. «Ностро» — рахунок, відкри­тий даним банком у банку-кореспонденті. Іншими словами, коли банк відкриває рахунок в іншому банку, то з позиції банку, що звернувся із заявою про відкриття, це буде рахунок «ностро», а з погляду банку, що відкрив такий рахунок, він буде рахунком «лоро».

Кореспондентські відносини можуть запроваджуватися і без відкриття рахунків. У цьому разі розрахунки між двома банками здійснюються з використанням іншої кредитної установи, у якій кожний із цих банків має відкриті кореспондентські рахунки.

Згідно з Положенням «Про порядок видачі банкам банківсь­ких ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окре­мих операцій», затвердженим постановою Правління НБУ від 17 липня 2001 р. № 275, для отримання письмового дозволу на здійснення операцій з ведення кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях та на відкриття кореспондентських рахунків у банках-нерезидентах в іноземній валюті рівень регу­лятивного капіталу уповноваженого банку повинен відповідати вимогам НБУ.

Способи і засоби здійснення міжбанківських операцій в інозе­мній валюті. Уповноважені банки України можуть здійснювати міжбанківські розрахунки в іноземній валюті двома способами:

1. З банками (резидентами та нерезидентами), установлюючи прямі кореспондентські відносини на підставі укладеного дого­вору за допомогою таких засобів:

а) пошти, телеграфу, телекса, інших засобів зв'язку за умови забезпечення цілісності та конфіденційності інформації (при цьому виконання розрахункових документів, одержаних за допо­могою документів, факсимільного зв'язку, не дозволяється);

б) міжнародних телекомунікаційних систем;

в) програмних та технічних засобів формування і передавання розрахункових документів та повідомлень у форматі платіжної системи банку кореспондента (резидента та нерезидента), наданих цим банком, за умови забезпечення цілісності та конфіден­ційності інформації.

2. З банками-резидентами через систему електронних платежів (СЕП) Національного банку України в мультивалютному режимі.

СЕП НБУ — загальнодержавна платіжна система,, що забезпе­чує здійснення розрахунків між банківськими установами, орга­нами державного казначейства на території України із застосу­ванням електронних засобів приймання, обробки, передавання та захисту інформації. Мультивалютний режим функціонування СЕП — відокремлене передавання та зберігання в СЕП інформа­ції про платежі в кожній конкретній валюті при однаковому функ­ціональному призначенні цієї інформації та технології її оброб­ки. Порядок виконання уповноваженим банком розрахунків в іноземній валюті через СЕП НБУ аналогічний порядку розрахун­ків у національній валюті.

Банк-резидент, який не має ліцензії на відкриття кореспонде­нтських рахунків у банках-нерезидентах в іноземній валюті та здійснення операцій за ними, може виконувати міжнародні роз­рахунки за допомогою мережі кореспондентських рахунків іншо­го банку України, який уповноважений на здійснення таких розрахунків.