2.4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки (ст.48 кк)

Особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною (ст.48 КК).

Особа звільняється від кримінальної відповідальності за цією підставою за таких умов:

• особа вчинила злочин вперше;

• вчинено злочин невеликої або середньої тяжкості;

• змінилася обстановка, внаслідок чого:

• діяння втратило суспільну небезпечність;

• особа перестала бути суспільно небезпечною;

• зміна обстановки має місце на час розслідування або розгляду справи в суді.

Щодо понять «вчинення злочину невеликої» або «середньої тяжкості» і «вперше», то вони відповідають розглянутим у попередніх питаннях. Слова “особу … може бути звільнено” свідчать про дискретний (факультативний) характер застосування цього інституту: остаточне слово про звільнення чи незвільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки належить судді.

Таким чином, дана стаття КК передбачає дві самостійні підстави звільнення від кримінальної відповідальності: 1) втрата внаслідок зміни обстановки суспільної небезпечності вчиненого злочину; 2) втрата внаслідок зміни обстановки суспільної небезпечності особи, яка вчинила злочин.

Описаний у ст.48 КК вид звільнення від кримінальної відповідальності потрібно відрізняти від декриміналізації, коли на час розслідування або розгляду справи у суді те чи інше кримінально каране діяння вже виключено законодавцем із кола злочинів. У таких випадках підлягає застосуванню правило про зворотну дію в часі закону про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння (ч.1 ст.5 КК). Ст.48 КК, не заперечуючи типову законодавчу оцінку діяння як злочинного, виходить з того, що кримінальна протиправність повинна бути наявною на момент не лише вчинення діяння, а й розслідування і розгляду справи у суді. Під час вчинення діяння воно містило склад конкретного злочину, і ця підстава кримінальної відповідальності на момент вирішення питання про звільнення особи від відповідальності за ст.48 КК не усувається, оскільки кримінальний закон залишається незмінним.⁷

Незважаючи на те, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки є факультативним, межі розсуду суду істотно обмежені вказівкою законодавця на необхідність дотримання двох умов, які є істотними новелами ст.48 КК 2001 р. порівняно з ч.1 ст.50 КК 1960 р. По-перше, сфера можливого застосування ст.48 КК обмежується лише злочинами невеликої або середньої тяжкості. По-друге, особа повинна вчинити злочин вперше. Однак у разі звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки осіб, які вчинили злочини до набрання чинності КК 2001 p., згідно з п.16 розділу II його Прикінцевих та перехідних положень потрібно керуватися ч.1 ст.50 КК 1960 р. Тобто, щодо вказаних осіб новели ст.48 КК, які фактично погіршують їх правове становище, застосуванню не підлягають.

Стосовно втрати суспільної небезпечності вчиненого злочину зміна обстановки означає передусім істотну зміну соціально-економічних, політичних або духовних засад життєдіяльності суспільства, яка відбувається незалежно від волі винної особи і внаслідок чого втрачається суспільна небезпечність не лише конкретного злочину, а й подібних йому діянь (наприклад, скасування надзвичайного стану, перехід країни від воєнного часу до мирного або від однієї системи господарювання до принципово іншої).

Зміна обстановки може стосуватись як всієї країни, так і окремих територій, населених пунктів, підприємств, установ, організацій. З урахуванням матеріалів справи звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК може бути застосоване, наприклад, щодо таких діянь: заподіяння внаслідок зловживання службовим становищем або службової недбалості істотної шкоди підприємству, яке у подальшому було ліквідоване; викрадення з поля сільськогосподарської продукції, яка згодом, до збирання врожаю, була повністю втрачена внаслідок захворювання рослин або безгосподарності; незаконна порубка лісу на ділянці, яка підлягала розчищенню з метою проведення меліоративних робіт; полювання у забороненому місці, в якому згодом було офіційно дозволено займатись полюванням.

Під зміною обстановки, внаслідок якої особа, котра вчинила злочин, втрачає свою суспільну небезпечність, потрібно розуміти об’єктивні зміни умов життєдіяльності конкретного суб’єкта, які позитивно і дієво впливають на нього, з великою долею ймовірності свідчать про те, що він не вчинятиме кримінально караних діянь у майбутньому.⁸ Фактами об’єктивної зміни зовнішньої обстановки, яка оточує винного, можуть визнаватись, зокрема: призов на строкову військову службу; зміна постійного місця проживання і розірвання зв’язків з кримінальним оточенням, під впливом якого було скоєно злочин; звільнення з роботи, у зв’язку з виконанням якої було вчинено злочин; працевлаштування раніше не працюючого; тяжка хвороба або нещасний випадок, внаслідок чого особа стала інвалідом; залучення особи до конфіденційної співпраці з правоохоронними органами; поліпшення сімейних стосунків, ускладнення яких у минулому сприяло вчиненню злочину.

Збереження на момент провадження розслідування й розгляду справи у суді суспільної небезпечності вчиненого злочину не перешкоджає зверненню до ст.48 КК у тому разі, коли у зв’язку із зміною обстановки відпала суспільна небезпечність особи винного.

Звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка внаслідок зміни обстановки перестала бути суспільно небезпечною, необхідно відрізняти від: 1) звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям (ст.45 КК); 2) звільнення від покарання особи, яку з урахуванням її бездоганної поведінки і сумлінного ставлення до праці на час розгляду справи у суді не можна вважати суспільно небезпечною (ч.4 ст.74 КК). У ст.48 КК йдеться про зміну обстановки - про об’єктивні та суб’єктивні причини, але у будь-якому разі - зовнішні чинники втрати особою суспільної небезпечності.⁹