6. Організація і впровадження системи “Точно в термін”

При успішному впровадженні системи Т-В з'являється безу¬пинний потік матеріалів чи покупців через збалансовані вироб¬ничі потужності, без пауз і запасів.

Кінцева мета системи Т-В — плавне і безупинне виробництво визначеного асортименту виробів. Найбільш важливі для систем «точно в термін» наступні елементи:

• рівномірне завантаження системи; • система переміщення роботи;•візуальні системи;• тісні взаємозв'язки з постачальниками;• скорочення кількості операцій і обсягу діловодства. Рівномірне робоче завантаження виробничих потужностей забезпечують виробничі графіки на основі темпів виробництва.

Розглянемо кожний з етапів.

• Стандартизація. • Тотальна якість. •Планово-попереджувальне обслуговування. •Зміни в устаткуванні. • Планування. • Гнучка робоча сила. • Протягуюче календарне планування. • Закупівлі точно вчасно.

Щоб впровадити систему запасів «Точно вчасно», менеджери прагнуть знизити вплив як зовнішніх, так і внутрішніх факторів, що обурюють і ведуть до відхилень виробництва. Коли менеджерам вдається позбутися відхилень, підприємству необхідні порівняно малі запаси.

Виробництво «Точно вчасно» (ЛТ) знижує втрати часу, спирається на синхронізацію операцій і невеликі запаси. Основа ЛТ — це виробництво невеликими партіями стандартних виробів. Зниження розмірів партій є головною умовою, що забезпечує зниження запасів і їхньої вартості. Коли використання запасів постійне, його середній рівень визначається за формулою:

Одним зі шляхів досягнення невеликих за величиною заділів (а, виходить, і партійності матеріалів) є переміщення матеріальних потоків через переробні підсистеми тільки тоді, коли в цьому є необхідність. Японці називають таку систему «Канбан», що в перекладі означає «картка».

Канбан — це ярлик чи картка, що закріплюється на кожній деталі. На ярлику вказується, що це за деталь, а також хто, як і коли повинен її використовувати в процесі виробництва. Коли на фінальній стадії збирають готовий продукт із наявних там деталей і вузлів і запас виснажується, картка відправляється на попередню стадію як запит на додаткову кількість виробів. Як варіант, канбан може являти собою контейнер для комплектуючих частин чи проміжок між стадіями. Порожній контейнер чи простір говорять про те, що потрібно виготовити певну кількість відповідних предметів.

Система «Канбан» одержала найбільше поширення в машинобудуванні, хоча застосовується й в інших галузях Японії і США.

Картка є дозволом на наступну партію (її одержання чи виробництво).

Підсистема «канбан» стала наслідком розвитку системи «вчасно». Одною з переваг системи канбан с негайна видимість проблем.

«Канбан» підсилює виконання планів у потрібний термін і знижує час і витрати на необхідні переналагодження.

Основні параметри системи «Канбан» включають:

• розмір партії;• кількість карток (замовлення, добору);• ємність конвеєра (устаткування, виробництва);• час замовлення партії;• запас на складі.

Правила функціонування системи «Канбан» полягають у наступному:

• наступна ділянка «витягає» вироби;• попередня ділянка випускає вироби, кількість яких дорівнює кількості раніше «витягнутих» виробів;• бракована продукція не надходить на наступну ділянку;• кількість карток «Канбан» повинна бути мінімальною;• запас виробів на складі повинен бути мінімальним;• коливання попиту компенсуються зміною інтенсивності потоку карток «Канбан»;

• виробничі потужності ділянок повинні бути збалансовані;

• дисципліна постачань не допускає ніяких відхилень у термінах.

Типи системи «Канбан» мають наступні різновиди:

• постачання рівними партіями при визначеному варіюванні часу між партіями

• постачання через рівні проміжки часу при варіюванні розміру партії;

• варіювання розмірами партії і часу постачання в заданих межах;

• варіювання типами заготівель у партії при багатономенклатурному виробництві.

Узагальнюючи викладене, можна зробити висновок — система «Канбан» містить у собі і базується на чотирьох основних складових:

• мінімальні витрати;• оптимальні терміни;• оптимальні партії;• відмінна якість