- •Тема 5. Управління процесом проектування операційної системи
- •1. Суть теорії потокового виробництва.
- •2. Розрахунок параметрів потокового виробництва робіт
- •3. Проектування потокового виробництва і його ефективність.
- •4. Фактори, що визначають потужність
- •5. Попередні рішення
- •6. Розрахунок виробничих потужностей
- •7.Проектування підприємства.
- •1. Суть і мета створення запасів.
- •2. Роль, облік і оцінка матеріальних запасів
- •3. Системи управління запасами.
- •5. Організаційна суть системи “Точно в термін”.
- •6. Організація і впровадження системи “Точно в термін”
- •7. Переваги і недоліки системи “Точно в термін”.
- •Тема 7. Управління проектами
- •1. Сутність мережної моделі, її елементи.
- •2. Правила побудови мережної моделі
- •3. Параметри моделі і розрахунок графіка
- •4. Визначення потреби в ресурсах і оптимізація графіка
- •5. Управління за мережними графіками
- •Тема 8. Менеджмент якості та управління продуктивністю операційної діяльності
- •Система якості.
- •2. Стандартизація і сертифікація
- •3. Ціна якості.
- •Поточне управління якістю
- •Статистичний контроль якості:
- •Організація технічного контролю якості.
1. Суть і мета створення запасів.
Запаси — це резерв матеріальних ресурсів підприємства. 'Запаси можуть відігравати важливу роль в організації ефективного планування завантаження виробничих потужностей, деякою мірою гасять коливання попиту. Крім товарних існує безліч інших видів запасів — запасних частин, канцелярських приладь, видаткових матеріалів, що є присутнім у всіх організаціях.
На підприємствах створюються гри види запасів:
готової продукції;
вихідних матеріалів (виробничі запаси);
запаси незавершеного виробництва.
Утворення запасів готової продукції викликане тим, що вона, як правило, не може бути відразу відправлена споживачам. Необхідний час для нагромадження партії відправлення, комплектування, упакування, маркірування й оформлення на неї супровідних документів. В умовах ринкових відносин ці запаси можуть відігравати роль регулятора ринкового попиту і ціни па продукцію підприємства. їх ще називають збутовими, чи товарними, тому що вони обслуговують процес товарного звертання й управління чи здійснюються службою маркетингу підприємства.
До запасів готової продукції часто відносять і запчастини до продуктів, що випускаються і підлягають реалізації споживачу
Будь-який товар, що знаходиться в стані запасу готової продукції, може бути відправлений покупцю в будь-який час. Основна причина створення подібних запасів полягає в тому, щоб роз'єднати виробництво і попит, так щоб обслуговувати непередбачений чи передбачуваний непостійний ринок можна було без зайвої зміни обсягу виробничих потужностей. Інші причини містять у собі:
Ефективність витрат. Іноді буває вигідніше випустити велику партію, навіть якщо реальний попит невеликий.
Помилки. Продукти надвиробництва, товари, викопані за невірними чеканнями чи виконані за скасованими пізніше замовленнями, вимушено попадають у запаси готової продукції. До виробничих запасів відносяться матеріали, що надійшли на
підприємство, але ще не піддані переробці в процесі виробництва. Ці запаси звичайно зберігаються на складах служби постачання й у невеликих кількостях на робочих місцях.
Головна причина утворення запасів — періодичність надходження матеріалів (диктується місткістю засобів транспортування і відстанню перевезення) і періодичність потреби в даного виду ресурсів на виробництві (залежить від технологічного процесу). Запаси сировини і матеріалів створюються з наступних причин:
постачання ненадійні;
вигідніше закуповувати про запас, ніж жити впроголодь;
при прийманні необхідна тривала перевірка;
безпека (багато операційних менеджерів і фахівців з закупівель почувають себе незатишно, якщо запаси підходять до кінця).
Під запасами незавершеного виробництва розуміють матеріали, що знаходяться на проміжних стадіях виробничого процесу даного підприємства.
2. Роль, облік і оцінка матеріальних запасів
Запас — один з найбільш дорогих активів більшості компаній і складає до 40% від загального інвестованого капіталу, тому ефективне управління їм дозволяє знизити витрати підприємства, пов'язані з їх надлишком чи недостачею.
Недостача виробничих запасів на вході веде до збою чи про¬стою виробництва, на виході — до втрат підприємства від реалізації готової продукції.
Зайві виробничі запаси ведуть до омертвіння оборотних коштів, а готової продукції — до падіння ціни реалізованого товару.
Запаси виконують кілька важливих функцій, що підвищують гнучкість в управлінні фірмою:
• функцію нагромадженім;
• функцію захисту ціни від зміни цін та інфляції;
• функцію управління витратами за допомогою використання дисконту, що залежить від величини замовлення [3].
Приймаючи рішення на вибір розміру товарно-матеріального запасу, необхідно приймати до уваги наступні витрати.
1. Витрати збереження. 2. Витрати з освоєння нової продукції.
3. Витрати, пов'язані з пусконалагоджувальними роботами при зміні продукції.
4. Витрати, пов'язані з розміщенням замовлень. 5. Втрати, пов'язані з недостачею запасу (дефіцитом)
Витрати на збереження. Мабуть, це найбільш очевидний вид витрат. Вони містять у собі наступне:
• Вартість капіталу, замороженого в запасах.
• Вартість збереження, включаючи займаний простір, устаткування, працю, послуги і т.д. • Вартість втрат із запасу.
Витрати на придбання. Придбання товарів, крім вартості самих товарів, пов'язане ще з деякими витратами.
Витрати, пов'язані з недостачею наявних запасів, виникають у тому випадку, коли попит перевищує наявні запаси.
Запаси створюються з різних причин, але незалежно від них система рано чи пізно починає залежати від наявності запасів. Якщо недостача матеріалів відбувається на виробництві, можна поміняти графіки і почати випускати щось ще, виробництво може зупинитися, а можуть бути прийняті кроки до організації екстреної доставки.
Дефіцит запасів може статися через затримку чергового по¬стачання чи через ріст споживання. Щоб знизити ризик дефіциту, застосовується страховий запас.
Страховий запас поглинає коливання як у попиті на матеріа¬ли, так і в термінах постачання.
В управлінні запасами під терміном постачання розуміється час між виникненням потреби в поповненні запасу і моментом, коли матеріали з нової партії можна запускати у виробництво. Необхідно помітити, що практично на кожнім виробництві в будь-якому випадку виникають витрати, що не підлягають, утім, якому-пебудь узагальненню.
Якщо відсутній запас готової продукції чи якщо недостача сировини і матеріалів настільки велика, що позначається на покупці (як часто трапляється в ресторанах, де з меню викреслюються окремі пункт и в міру витрати продуктів), то ситуація з витратами стає набагато менш визначеною.
Жодна система не може гарантувати рівень запасів, при якому будуть враховані усі випадки, тому вважається прийнятним визначати рівень сервісу. Рівень сервісу — це імовірність, що не¬обхідний для задоволення попиту запас виявиться в наявності
