Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
OM_seminari.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
31.08.2019
Размер:
237.06 Кб
Скачать

1. Суть і мета створення запасів.

Запаси — це резерв матеріальних ресурсів підприємства. 'Запа­си можуть відігравати важливу роль в організації ефективного планування завантаження виробничих потужностей, деякою мірою гасять коливання попиту. Крім товарних існує безліч інших видів запасів — запасних частин, канцелярських приладь, видаткових матеріалів, що є присутнім у всіх організаціях.

На підприємствах створюються гри види запасів:

готової продукції;

вихідних матеріалів (виробничі запаси);

запаси незавершеного виробництва.

Утворення запасів готової продукції викликане тим, що вона, як правило, не може бути відразу відправлена споживачам. Не­обхідний час для нагромадження партії відправлення, комплек­тування, упакування, маркірування й оформлення на неї су­провідних документів. В умовах ринкових відносин ці запаси мо­жуть відігравати роль регулятора ринкового попиту і ціни па продукцію підприємства. їх ще називають збутовими, чи товар­ними, тому що вони обслуговують процес товарного звертання й управління чи здійснюються службою маркетингу підприємства.

До запасів готової продукції часто відносять і запчастини до продуктів, що випускаються і підлягають реалізації споживачу

Будь-який товар, що знаходиться в стані запасу готової про­дукції, може бути відправлений покупцю в будь-який час. Основна причина створення подібних запасів полягає в тому, щоб роз'єдна­ти виробництво і попит, так щоб обслуговувати непередбачений чи передбачуваний непостійний ринок можна було без зайвої зміни обсягу виробничих потужностей. Інші причини містять у собі:

Ефективність витрат. Іноді буває вигідніше випустити вели­ку партію, навіть якщо реальний попит невеликий.

Помилки. Продукти надвиробництва, товари, викопані за невірними чеканнями чи виконані за скасованими пізніше за­мовленнями, вимушено попадають у запаси готової продукції. До виробничих запасів відносяться матеріали, що надійшли на

підприємство, але ще не піддані переробці в процесі вироб­ництва. Ці запаси звичайно зберігаються на складах служби по­стачання й у невеликих кількостях на робочих місцях.

Головна причина утворення запасів — періодичність надход­ження матеріалів (диктується місткістю засобів транспортування і відстанню перевезення) і періодичність потреби в даного виду ре­сурсів на виробництві (залежить від технологічного процесу). Запа­си сировини і матеріалів створюються з наступних причин:

постачання ненадійні;

вигідніше закуповувати про запас, ніж жити впроголодь;

при прийманні необхідна тривала перевірка;

безпека (багато операційних менеджерів і фахівців з закупівель почувають себе незатишно, якщо запаси підходять до кінця).

Під запасами незавершеного виробництва розуміють матері­али, що знаходяться на проміжних стадіях виробничого процесу даного підприємства.

2. Роль, облік і оцінка матеріальних запасів

Запас — один з найбільш дорогих активів більшості компаній і складає до 40% від загального інвестованого капіталу, тому ефективне управління їм дозволяє знизити витрати підприємства, пов'язані з їх надлишком чи недостачею.

Недостача виробничих запасів на вході веде до збою чи про¬стою виробництва, на виході — до втрат підприємства від реалізації готової продукції.

Зайві виробничі запаси ведуть до омертвіння оборотних коштів, а готової продукції — до падіння ціни реалізованого товару.

Запаси виконують кілька важливих функцій, що підвищують гнучкість в управлінні фірмою:

• функцію нагромадженім;

• функцію захисту ціни від зміни цін та інфляції;

• функцію управління витратами за допомогою використання дисконту, що залежить від величини замовлення [3].

Приймаючи рішення на вибір розміру товарно-матеріального запасу, необхідно приймати до уваги наступні витрати.

1. Витрати збереження. 2. Витрати з освоєння нової продукції.

3. Витрати, пов'язані з пусконалагоджувальними роботами при зміні продукції.

4. Витрати, пов'язані з розміщенням замовлень. 5. Втрати, пов'язані з недостачею запасу (дефіцитом)

Витрати на збереження. Мабуть, це найбільш очевидний вид витрат. Вони містять у собі наступне:

• Вартість капіталу, замороженого в запасах.

• Вартість збереження, включаючи займаний простір, устаткування, працю, послуги і т.д. • Вартість втрат із запасу.

Витрати на придбання. Придбання товарів, крім вартості самих товарів, пов'язане ще з деякими витратами.

Витрати, пов'язані з недостачею наявних запасів, виникають у тому випадку, коли попит перевищує наявні запаси.

Запаси створюються з різних причин, але незалежно від них система рано чи пізно починає залежати від наявності запасів. Якщо недостача матеріалів відбувається на виробництві, можна поміняти графіки і почати випускати щось ще, виробництво може зупинитися, а можуть бути прийняті кроки до організації екстреної доставки.

Дефіцит запасів може статися через затримку чергового по¬стачання чи через ріст споживання. Щоб знизити ризик дефіциту, застосовується страховий запас.

Страховий запас поглинає коливання як у попиті на матеріа¬ли, так і в термінах постачання.

В управлінні запасами під терміном постачання розуміється час між виникненням потреби в поповненні запасу і моментом, коли матеріали з нової партії можна запускати у виробництво. Необхідно помітити, що практично на кожнім виробництві в будь-якому випадку виникають витрати, що не підлягають, утім, якому-пебудь узагальненню.

Якщо відсутній запас готової продукції чи якщо недостача сировини і матеріалів настільки велика, що позначається на покупці (як часто трапляється в ресторанах, де з меню викреслюються окремі пункт и в міру витрати продуктів), то ситуація з витратами стає набагато менш визначеною.

Жодна система не може гарантувати рівень запасів, при якому будуть враховані усі випадки, тому вважається прийнятним визначати рівень сервісу. Рівень сервісу — це імовірність, що не¬обхідний для задоволення попиту запас виявиться в наявності

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]