3. Параметри моделі і розрахунок графіка

Для розрахунку мережного графіка вводяться наступні ос­новні позначення і поняття, названі параметрами МГ:

• подія, що стоїть на початку даної роботи, і;подія, що стоїть наприкінці даної роботи,/;подія, що стоїть наприкінці наступної роботи, к;тривалість даної роботи, тривалість наступної роботи,ранній термін початку роботи, і!' ";ранній термін закінчення роботи, ; » пізній термін початку роботи, І_ч;» пізній термін закінчення роботи, Х_ч; частковий резерв часу роботи, г_ч\загальний резерв часу роботи, К_ч\довжина критичного шляху.

Ранній термін початку даної роботи — це самий ранній термін, у який можна почати дану роботу. Він визначається до­вжиною максимального шляху від вихідної події до початку да­ної роботи. Він також відповідає максимальній величині ранніх закінчень попередніх робіт. Ранній початок усіх робіт, що виходять з вихідної події, приймається рівним нулю.

Пізній термін початку роботи, — самий пізній термін, що не викликає затримки закінчення всіх робіт і дозволяє почати да­ну роботу без збільшення загальних термінів.

Пізній термін закінчення даної роботи, визначають за піз­нім початком наступної роботи:

Загальний (повний) резерв часу К_ц показує, наскільки може бути збільшена тривалість даної роботи чи перенесений її початок на більш пізній термін без порушення тривалості критичного шляху.

Якщо загальний резерв часу буде використаний, то дана ро­бота стає критичною.

Частковий (вільний) резерв часу — це час, на який можна збільшити тривалість даної роботи, чи перенести її початок на більш пізній термін без зміни раннього початку наступних робіт. Приватний резерв часу будь-якої роботи не може бути більшим за своїм значенням загального резерву. Він чи дорівнює загальному резерву часу, чи менший його, але не менший нуля.

Для критичних робіт часткові і загальні резерви дорівнюють нулю.

В даний час існує кілька способів розрахунку мережних графіків. Розрахунок безпосередньо на графіку (його ще назива­ють секторним) — найпростіший і швидкий спосіб розрахунку мережної моделі, ідо полягає в наступному:

• кожна подія розбивається на чотири сектори;

• визначається максимальний ранній початок кожної роботи, значення якого проставляється в лівий сектор кожної події; розрахунок ведеться від вихідної до завершальної події в по­рядку зростання нумерації (зліва направо);

• визначається мінімально пізніше закінчення кожної роботи, значення, якого проставляється в правий сектор кожної події; розрахунок ведеться в зворотному порядку:

• визначається і графічно виділяється критичний шлях, довжина якого ха­рактеризує загальну тривалість робіт

• визначаються загальні резерви часу з кожної роботи шляхом вирахуван­ня числового значення правого сек­тора кінцевої події суми значень лівого сектора початкової події да­ної роботи і її тривалості.

• загального резервів часу звичайно за­писують над роботою в прямокутнику, розділеному на дві частини.

Мережний графік розраховується у 5 етапах робіт.

ПЕРШИЙ ЕТАП. Визначають ранні терміни початку робітДРУГИЙ ЕТАП. Визначають пізні терміни закінчення робіт. ТРЕТІЙ ЕТАП. Полягає у визначенні місця пригоди критич­ного шляху в мережному графіку. ЧЕТВЕРТИЙ ЕТАП. Частковий резерв часу г визначають у такий спосіб. П'ЯТИЙ ЕТАП. Визначають загальні резерви часу в МГ для всіх робіт у будь-якій черговості