24.1.2 Політика компанії

Ці невдачі відбулись, незважаючи на різну політику компаній. Деякі з них, більш ніж інші, зазнали впливу ринкового або кредитного ризику. Всі з них піддались певному впливу операційного ризику. Таблиця 24-1 зображає типовий розподіл ризиків в залежності від політики компанії. Цей розподіл можна виразити через суму економічного капіталу, необхідного для страхування кожного з видів ризику.

Таблиця 24-1 Класифікація фінансових ризиків.

Для комерційної банківської діяльності найвагоміший вплив має кредитний ризик, середній - операційний, а найменший-ринковий. Інвестиційна банківська діяльність, торгівля та казначейське управління коштами найбільш схильні до ринкового ризику. З іншого боку, такі сфери діяльності, як роздрібне маклерство та управління активами, в першу чергу піддаються операційному ризику. Для прикладу, керуючі активами не беруть на себе ринкового ризику, оскільки виступають посередниками для інвесторів. Проте, якщо вони діють всупереч своїм повноваженням, вони будуть відповідальними перед клієнтами за відшкодування збитків, а це представляє операційний ризик. Без належного способу вимірювання операційного ризику фінансові установи можуть вирішити розвинути бізнес по управлінню активами, якщо їх доходи відповідним чином не скоректовані на ризик.

Подібно до цього, таблиця 24-1 зображає частковий список ризиків, що загрожують ринковим банкам, які першочергово залучені у торгівлю, та кредитним банкам, які спеціалізуються у операціях по кредитуванню. З таблиці видно, що різні напрямки політики компаній характеризуються різною схильністю до перечислених ризиків. Кредитні банки займаються відносно стандартними операціями, переважно з іпотечними кредитами, з незначною часткою торгівлі. Внаслідок цього вони стикаються з середнім рівнем операційного ризику та низьким рівнем кредитного ризику. На противагу цьому, для комерційних банків, які постійно змінюють продукцію та мають великий торговий оборот, загроза обох видів ризиків є високою. Комерційні банки мають також високий рівень ризику моделі в результаті складності продукції та високий рівень ризику шахрайства як наслідок надмірної незалежності трейдерів. В той час для кредитних банків ці два види ризиків є незначними.

Для комерційних банків, які співпрацюють з так званими вибагливими інвесторами, ступінь ризику неправильних продажів є середнім: має малу ймовірність, але велику вартість. Хорошим прикладом є врегулювання справи Merrill Lynch з округом Орандж на суму $400 млн. внаслідок продажів брокером округу непридатних інвестицій. Для кредитних банків, які ведуть справу з індивідуальними інвесторами, даний ризик характеризується також середнім рівнем: має велику ймовірність та малу вартість. Юридичні ризики є високими для ринкових банків та середніми для кредитних як наслідок більш насиченої кількості корпорацій, пов’язаних з роздрібними інвесторами.

Таблиця 24-1 Приклади операційних ризиків

Тип ризику	Визначення	Комерційні банки	Кредитні банки
Операційний ризик	Збитки внаслідок складного програмного забезпечення та операцій	Високий ризик	Середній ризик
Кредитний ризик	Збитки через втрату інтересу і стягнення через невиконання угод	Високий ризик	Низький ризик
Ризик моделі	Збитки внаслідок недосконалих моделей або даних	Високий ризик	Низький ризик
Ризик шахрайства	Збитки репутації або матеріальний збиток внаслідок шахрайства	Високий ризик	Низький ризик
Ризик неправильних продажів	Збитки внаслідок низьких продажів	Середній ризик	Середній ризик
Юридичний ризик	Втрата репутації або матеріальний збиток внаслідок шахрайства	Високий ризик	Середній ризик

Джерело: Експерти з фінансових послуг. (1999). “Розприділення регулятивного капіталу для операційного ризику”. Лондон.

Financial Services Authority. (1999). “Allocating Regulatory Capital for Operational Risk,”FSA:London.