Види семінарів

За складністю:

• Просемінари

• Семігари

• Між предметні

За формою:

• Бесіда

• Обговорення

• Диспут

• Конференція

• Розв’язування задач

• Коментоване читання

• Реферативний виклад

Залежить від мети:

• Повторення матеріалу

• Систематизація матеріалу

• Вивчення нового матеріалу

Методи:

• Ділова гра

• Рольова гра

• Метод драматизації

• Обговорення, доповідь, анкетування, тестування тощо

Проблемне навчання

Проблемна ситуація:

• Зіткнення студентів з життєвими явищами, фактами

• Використання навчальних і життєвих ситуацій

• Постановка дослідницьких завдань

Дискусія (від лат. Discussion – розгляд, дослідження, публічне обговорення якого-небудь спірного питання, проблеми, суперечки).

Практичні та лабораторні заняття

«Практикум» - від грец. діяльний.

Мета практичних занять:

• Розширення, поглиблення, уточнення теоретичних знань, здобутих на лекції під час самостійної роботи

• Розвиває практичну, інтелектуальну, предметну діяльність.

Структура практичного заняття:

• Постановка завдання

• Планування та його виконання

• Корегування навчання

• Досягнення мети, оперативне стимулювання

• Виявлення причин наслідків

• Аналіз підсумків практичного завдання

Етапи:

• Пояснення викладача

• Інструктаж

• Проба

• Виконання роботи

• Індивідуальне консультування

• контроль

Типові методи:

Семінарських занять	Практичних занять	Лабораторних занять
обговорення найскладніших питань курсу	Виконання фахових завдань вправ моделювання	Дослідження, аналіз, синтез, індукція, дедукція фахових матеріалів

Вправи:

Усні	Письмові	Графічні	Технічні
Тренувальні	Творчі	Контрольні
Повторення засвоєного матеріалу, повторення термінів	Виконання індивідуальних завдань	Тести, аудиторні завдання

Види моделей:

• структурно-логічні моделі

• образні моделі

• рольові ігри

• комп’ютерні програми

Ділова гра – форма моделювання змісту, системи, умов, способів проф. діяльності.

Лабораторні заняття: Мета: провести навчальне дослідження в межах аудиторного заняття

( від лат. Labor – праця): форма навчальної діяльності. Відрізняється від вправлення на практичнім виявленням чогось нового.

Етапи:

• організаційний

• інструктаж

• фактичний матеріал

• оформлення результату дослідження

• визначення наст. СРС

Етап, що передує проведенню ЛЗ:

• Вибір теми

• Постановка мети і завдання

• Формулювання положень, які неможливо підтвердити чи заперечити

Проведення ЛЗ:

• Вивчення початкового стану сис-ме

• Інструктаж учасників ЛЗ

• Здійснення сис-ми робіт згідно із планом

• Фіксація даних, одержаних в ході ЛЗ

Результати ЛЗ:

• опис і аналіз результатів

• формулювання висновків

• визначення недоліків

• оцінка результатів проведеного ЛЗ

Знов-таки методична книжка 15-35 (2010 року видання!)

Керівник від вишу - зав. кафедри пед. майстерності - Артемова Любов Вікторівна

Директор інституту – Зикун Н.І.

На захист мати заповнений щоденник та документація

20.01.12

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ

Методи: ілюстрування, демонстрація, самостійне спостереження

Демонстрування – викладач зосереджує увагу на головному, допомагає виділити істотні ознаки предмета, явища, супроводжуючи показ поясненням, розповіддю. Показ матеріалів у динаміці (використання приладів, дослідів, устаткування)

Наочні методи навчання – використання зображень, об’єктів, явищ.

Самостійне спостереження – сприймання явищ дійсності у процесі навчання.

Ілюстрування – демонстрація ілюстрованих посібників, плакатів, географічних та історичних мап, схем, рисунків на дошці, картин, фотографій, моделей.

Ілюстрації полегшують сприймання навчального матеріалу, сприяють формуванню конкретних уявлень, точних понять.

Методика організації спостереження поділяється на:

• інструктаж щодо мети, завдань,

• методику спостереження,

• фіксацію, відбір, аналіз, узагальнення результатів.

Навчальна дискусія – обмін думками між студентами або викладачами та студентами.

Навчальна дискусія є публічним обговоренням важливого питання. У навчальній дискусії обговорюють наукові висновки, дані, здобуті із інформаційних джерел, ширших, ніж підручник. Розвиває самостійне мислення, вміння обстоювати власні погляди, аналізувати й аргументувати твердження, критично оцінювати чужі власні судження. Вона спрямована як на засвоєння нових знань, так і на створення емоційної атмосфери, що сприяє глибшому проникненню в істину.

Роль н.д. у ВШ:

• розвиває пізнавальну діяльність студентів,

• вчить чітко і аргументовано висловлювати думки,

• розвиває логічне мислення і спонтанне мовлення,

• сприяє глибокому засвоєнню знань,

• формує переконання та виробляє активну життєву позицію.

Практичні роботи – допомагають конкретизації знань, розвивають вміння спостерігати і пояснювати сутність явищ.

Практичні методи навчання – вправи, лабораторні, практичні роботи. Практичні роботи – формування вмінь і навичок, необхідних для життя і самоосвіти.

Вправи – багаторазове повторення дій або видів діяльності на основі їх розуміння, супроводжується свідомим контролем і корегуванням.

Вправи підготовчі – готують студентів до сприймання нових знань і способів їх застосування на практиці.

Види вправ: підготовчі, вступні, пробні, тренувальні, творчі, контрольні.

Вправи пробні – перші завдання на застосування щойно засвоєних знань.

ПАРАДИГМА ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ ПРИ ВИКОРИСТАННІ РІЗНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ:

ЛЕКЦІЯ – 5%

ЧИТАННЯ – 10%

АУДІОВІЗУАЛЬНИЙ МЕТОД – 20%

ДЕМОНСТРУВАННЯ – 30%

Групові дискусії – 50%

Активне навчання – 70%

Навчання інших – 90%

ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Обговорення в малих групах

Перегляд та обговорення відеозаписів

Ведення та обговорення щоденників

Рольова навчальна гра

Групове дослідження

Моделювання педагогічних ситуацій

Вивчення реальних ситуацій

Робота в парах

Зворотній зв'язок різними методами

Практикум походить від грецького і означає діяльний.

Практичне заняття ставить за мету на основі засвоєних знань включати студентів у різні види самостійної діяльності:

Практичної,

Інтелектуальної,

Предметної.

ОСНОВНІ ВИМОГЛИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ, ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

1 ЕТАП. ПІДГОТОВКА ПЗ

1. визначення місця ПЗ в системі занять з певної теми, курсу

2. Конкретна постановка цілей та завдань ПЗ

3. Планування змісту, організації та методики проведення ПЗ

4. Підготовка інструкцій, диференційованих завдань з урахування рівнів теоретичної, практичної підготовленості студентів

5. Матеріальне забезпечення ПЗ, обладнання, розподільний матеріал, доукомплектування для індивідуальної та групової роботи студентів,

6. Виконання попереджувальних завдань СРС (теоретичних і практичних)

7. Вивчення тих елементів практичних знань, умінь і навичок студентів, що потребують подальшого вдосконалення, розвитку, відпрацювання на даному практичному занятті.

2 етап. Проведення ПЗ

8. Продумування та забезпечення системи безпосереднього й опосередкованого керівництва та контролю діяльності студентів під час ПЗ

9. Раціональне поєднання методів навчальної діяльності студентів (репродуктивної, реконструктивної, раціоналізаторської творчої)

10. Створення комфортних умов для ПЗ, забезпечення радості творчості, емоційного задоволення, засвоєння етичних норм колективної чи індивідуальної діяльності студентів

11. Уведення в СРС елементів гри та змагань для її стимулювання.

3 етап. Контроль і оцінка ПЗ

12. Розробка та ознайомлення студентів з критеріями оцінки результативності виховання практичної роботи

13. Підготовка та обговорення форм звіту про виконану роботу

14. Контроль та корекція навчальної-пізнавальної практичної діяльності студентів

15. Підведення підсумків практичного заняття

Методика практичних занять – це сис-ма і комплекс: методів, прийомів та засобів.

Типові методи для різних форм навчальних занять

Семінарські заняття

Обговорення найскладніших питань курсу

Практичні заняття

Виховання фахових завдань, вправ, моделювання

Лабораторні

Дослідження, аналіз, синтез, індукція, дедукція фахових матеріалів

Вправи: усні, письмові, графічні, технічні

• Тренувальні

• Творчі

• Контрольні

Інтерактивний технології навчання – це така організація процесу навчання, у якому студенти неможливо не брати участь – в колективному, взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх його учасників процесу навчального пізнання.

Форми організації діяльності учнів на лекції

Групова – навчає одна людина більше тих, хто слухає, чим тих, хто говорить.

Кооперативна (колективна) – спосіб навчання в малих групах