3. Об’єднання Німеччини.

Розвиток НДР. З утворенням на території радянської окупаційної зони 7 жовтня 1949 р. НДР у цій країні утвердився тоталітарний режим, повністю орієнтований на СРСР.

В НДР були проведені соціалістичні реформи.

Москва, природно, підтримувала в Німеччині політичні сили лівої і ліворадикальної орієнтації. Соціалістична єдина партія Німеччини (СЄПН) фактично узурпувала всю владу в країні й розпочала будівництво соціалізму за радянським зразком.

Невдоволення частини населення соціалістичними перетвореннями, економічним відставанням від ФРН та інших капіталістичних країн, розколом Німеччини з упередженням придушувалося органами державної влади. Форми протесту проти правлячого режиму набирали різноманітного вираження, але найбільш частою стала втеча східнонімецьких громадян у ФРН. У відповідь на це був закритий кордон.

Символом тоталітаризму в НДР стала Берлінська стіна (міцна бетонна споруда завдовжки 115 км, оснащена 210 вишками, 245 вогневими позиціями, мала 25 контрольно-пропускних пунктів), побудована вздовж Західного Берліна, і закриття кордону з ФРН в 1961 році.

У 1968 р. була прийнята нова Конституція НДР, в якій офіційно виголошувалась «керівна роль» СЄПН в державі.

НДР у 80-ті роки була економічно найрозвинутішою країною серед соціалістичних країн Європи.

«Перебудова» розпочата в СРСР, викликала засудження у керівництва НДР. Генеральний секретар ЦК СЄПН Еріх Хонеккер заявив, що брати СРСР за приклад НДР не буде.

Наприкінці 80-х на початку 90-х рр. у житті німецького народу відбулися докорінні зміни. В 1989 р. в НДР почалася ліквідація тоталітарного режиму. Наближалася 40-ва річниця утворення НДР. У дні святкування ювілею 7-9 жовтня тисячі людей вийшли на антисоціалістичні демонстрації. Влада поступово втрачала контроль над перебігом подій. Під тиском народних мас у ніч проти 10 листопада 1989 р. було зламано Берлінську стіну і відкрито кордон між Східним і Західним Берліном. Постало питання про об’єднання двох німецьких держав. У березні 1990 р. в НДР на виборах перемогли християнські демократи, які погодилися на об’єднання Німеччини на умовах ФРН.

У Берліні 31 серпня 1990 р. було підписано договір про об’єднання ФРН і НДР, який передбачав входження Східної Німеччини до складу ФРН.

СРСР спершу виступив за перетворення об’єднаної Німеччини в нейтральну країну. Коли ця вимога була відхилена США, Великою Британією і Францією, керівництво СРСР пішло на поступку і погодилося, що Німеччина залишиться членом НАТО.

3 жовтня 1990 р. було проголошено акт возз’єднання Німеччини. НДР припинила своє існування. Передбачались терміни виводу (до кінця 1994 р.) радянських військ зі Східної Німеччини. Канцлером нової держави став Гельмут Коль. На території НДР були підняті прапори ФРН. Відтворення єдиної Німеччини відбулося мирним демократичним шляхом. Об’єднання Німеччини стало найважливішою подією в її повоєнній історії.

4. Здобутки і проблеми.

Об’єднання Німеччини стало найважливішою подією в її повоєнній історії, але й поставило перед країною низку проблем.

По-перше, це була проблема інтеграції державної планової економіки колишньої НДР у ринкову економіку ФРН. За нових умов багато підприємств виявилися неконкурентоспроможними і збанкрутіли. Значно зросло безробіття. Це, своєю чергою, посилило соціальну напруженість.

По-друге, постала проблема збільшення соціальних витрат і капіталовкладень в економіку східних земель. З цією метою довелося збільшити податки, а це викликало невдоволення населення західної частини Німеччини.

По-третє, загострилася проблема іноземних робітників, яких у країні налічувалося понад 5 млн. Корінне населення почало розглядати їх як конкурентів на робочі місця. У деяких містах виникали сутички.

Сьогодні об’єднана Німеччина стала найбільш населеною країною Західної Європи (понад 80 млн. чоловік) з найпотужнішим економічним потенціалом.

На парламентських виборах у вересні 1998 р. перемогу одержала СДПН на чолі з Герхардом Шредером, що блокувалася з партією «зелених». У вересні 2002 р. на парламентських виборах Шредер був знов обраний канцлером ФРН.

Великою проблемою для Німеччини є масова імміграція з країн колишнього СРСР, Югославії, Близького і Середнього Сходу. Їхній прийом і влаштування передбачають значні витрати держави. Імміграція породжує соціальну напруженість у німецьких містах, викликає невдоволення окремих прошарків населення. Це, своєю чергою, призводить до появи неонацистських, расових та інших агресивних угруповань.

Німеччина сьогодні – це міцна, правова демократична країна, яка забезпечує своїм громадянам гідний рівень життя і соціальний захист.

У листопаді 2005 р. на позачергових парламентських виборах праві отримали реванш і прийшли до влади. Канцлером Німеччини була обрана Ангела Меркель – лідер Християнсько-демократичного союзу.