
- •У сфері оборони
- •У сфері економіки:
- •До державної таємниці не належить інформація:
- •У сфері економіки:
- •Надання допуску передбачає:
- •Основні завдання обліку особового складу:
- •Відповідальність за організацію та стан обліку особового складу покладається :
- •3.2. Облік особового складу у підрозділі
- •Основні завдання обліку особового складу:
- •112. Командир роти (корабля 4 рангу) зобов'язаний:
- •126. Командир відділення зобов'язаний:
3.2. Облік особового складу у підрозділі
Облік особового складу у відділенні проводиться особисто командиром відділення. Кожен командир відділення повинен мати іменний список відділення за формою № 1а Іменний список повинен за розмірами відповідати військовому квитку і постійно знаходитися у командира відділення.
Облік особового складу у взводі (групі) ведеться в журналах бойової підготовки взводу. Командири відділень та взводів повинні особисто знати підлеглих військовослужбовців у повному обсязі вимог, встановлених Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України.
Облік особового складу в роті ведеться в книзі за формою 1, а для проведення вечірніх перевірок сержантів і солдат строкової служби, крім того, ведеться іменний список за формою № 1 - ВП.
Облік особового складу в батальйоні ведеться:
- на особовий склад управління батальйону і підлеглі йому спеціальні підрозділи (взводи) - книга обліку особового складу за фермою № 1.
- на весь особовий склад батальйону - книга штатно-иосадового обліку особового складу за формою № 4.
Згідно з поставленою метою та завданнями облік особового складу поділяється на персональний (поіменний), штатно-посадовий та кількісний (статистичний).
Персональний облік проводиться на кожного військовослужбовця, працівника ЗС України і службовця окремо і призначенні! для вивчення їх ділових, моральних га інших якостей, необхідних для визначення порядку переміщення і використання кадрів.
Він повинен відображати точні, біографічні дані, проходження служби, трудову діяльність та інші відомості, які об'єктивно характеризують військовослужбовців, працівників ЗС України та службовців.
Штатно-посадовий облік провадиться в кожному підрозділі та в кожній військовій частині. Він призначений для здійснення систематичного аналізу укомплектованості підрозділів і військових частин особовим складом згідно з посадами і спеціальностями та організації контролю за рухом і службовим переміщенням особового складу.
Кількісний (статистичний) облік проводиться в інтересах отримання узагальнених чисельних даних, які характеризують кількісний і якісний склад військовослужбовців, працівників ЗС України та службовців.
Основні завдання обліку особового складу:
- забезпечення командирів і начальників даними про штатну і списочну чисельність особового складу з'єднань, частин і установ дчя прийняття рішень стосовно порядку їх укомплектування, матеріально-технічного забезпечення, підготовки в них резервів і відновлення втрат;
- забезпечення командирів і начальників довідковими даними про зійськовослужбовців, працівників ЗС України і службовців, необхідних для прийняття основних рішень, стосовно їх службового використання;
- документальне відображення проходження дійсної військової служби -енералами, офіцерами, прапорщиками, сержантами, солдатами, а також трудової діяльності працівників ЗС України і службовців;
- виконання облікової роботи з питань проходження служби особового складу і оозшуку військовослужбовців;
- сповіщення сімей або близьких родичів про загиблих та вмерлих зійськовослужбовців, працівників ЗС України і службовців, про місце, час, причини їх загибелі або смерті, видача документів, необхідних для порушення клопотання про призначення пенсії (допомоги) та про надання пільг, встановлених чинним законодавством України.
До бойових втрат належать:
- загиблі на полі бою;
- загиблі від засобів масового ураження та інших видів озброєння противника незалежно від місця загибелі;
- вмерлі від ран та інших бойових уражень, контузій, каліцтв, здобутих як на фронті, так і в тилу;
- вмерлі від хвороб, пов'язаних із перебуванням на фронті;
- зниклі без вісгі;
- взяті в полон;
- загиблі (вмерлі) внаслідок подій, пов'язаних із виконанням завдань як на фронті, так і в тилу.
До не бойових втрат належать:
- померлі в лікувальних заклада?: усіх видів від хвороб та інших причин, не пов'язаних із перебуванням на фронті.
- ті, які покінчили життя самогубством;
- засуджені воєнними трибуналами до смертнеї кари;
- ті, які загинули від необережного поводження зі зброєю, в аваріях та інших випадках, не пов'язаних із виконаннях! завдання командування.