До державної таємниці не належить інформація:

1. Про стихійні лиха, катастрофи та інші надзвичайні події, що загрожують безпеці громадян, які сталися або можуть статися.

2. Про стан довкілля і здоров'я населення, його життєвого рівня, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення.

3. Про неправомірні дії державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування та посадових осіб.

Основним документом, що регулює суспільні відносини, пов'язані з віднесенням інформації до державної таємниці, її засекречуванням і охороною, є Закон України "Про державну таємницю", прийнятий Верховною Радою 21 січня 1994 р. Посадові особи та громадяни, яісі винні у:

- розголошенні державної таємниці, втраті документів та інших матеріальних носіїв секретної інформації;

- недотриманні встановленого законодавством порядку передачі державної таємниці іншій державі чи міжнародній організації;

- засекречуванні інформації, зазначеної у частинах третій і четвертій статті 8 цього Закону;

- навмисному приховуванні державної таємної інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам національної безпеки України, а також необгрунтованому заниженні ступеня секретності або необгрунтованому розсекречуванні секретної інформації; безпідставному засекречуванні інформації;

- наданні грифа секретності матеріальним носіям конфіденційної або іншої таємної інформації, яка не становить державної таємниці, або ненаданні грифа секретності матеріальним носіям інформації, шо становить державну таємницю, а також безпідставному скасуванні чи зниженні грифа секретності матеріальних носіїв секретної і «формації;

- порушенні встановленого законодавством порядну надання допуску та доступу до державної таємниці;

- порушенні е.становленого законодавством режиму секретності та невиконанні обов'язків щодо збереження державної таємниці;

- невжитті заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці, та незабезпеченні контролю за охороною державної таємниці;

- провадженні діяльності, пов'язаної з державною таємницею, без одержання в установленому порядку спеціального дозволу на провадження такої діяльності, а також розміщенні державних замовлень на виконання робіт, доведенні мобілізаційних завдань, пов'язаних з державною таємницею, в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, яким не надано спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею;

- недотриманні вимог законодавства щодо забезпечення охорони державної таємниці під час здійснення міжнародного співробітництва, прийому іноземних делегацій, груп, окремих іноземців та осіб без громадянства і проведення роботи з ними;

- невиконанні норм і вимог технічного захисту секретної інформації, внаслідок чого виникає реальна загроза порушення цілісності цієї інформації або просочення її технічними каналами, зазнають дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно із законом.

Розголошенням таємниці є такі дії, в результаті яких складаючи цю таємницю відомості стали надбанням недопущенних до них осіб, або були порушені правила розробки, зберігання і поводження з документами (виробами), які можуть призвести до їх втрати.

З метою охорони державної таємниці впроваджуються такі заходи:

1. Єдині вимоги до виготовлення, користування, збереження, передачі, гранспортування та обліку матеріальних носіїв секретної інформації.

2. Дозволений порядок провадження органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями зіяльності, пов'язаної з державною таємницею.

3. Обмеження розголошення, передачі іншій державі або поширення іншим нляхом секретної інформації.

У сфері оборони

1. Про зміст стратегічних і оперативних планів та інших документів бойового управління, підготовки та проведення військових операцій, стратегічного і мобілізаційного розгорнення військ.

2. Про інші найважливіші показники, що характеризують організацію, чисельність, дислокацію, бойову та мобілізаційну готовність, бойову та іншу військову підготовку, озброєння і матеріально-технічне забезпечення ЗС України та інших формувань.

3. Про напрямки розвитку окремих видів озброєння і військової техніки, їх кількості, тактико-технічних характеристик, організації та технології виробництва, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, пов'язаних із розробкою нових зразків озброєння і військової техніки, а також інших роботах, що плануються та здійснюються в інтересах оборони держави.

4. Про сили і засоби цивільної оборони України, можливості населених пунктів, регіонів і окремих об'єктів для захисту, евакуації та розосередження населення, забезпечення його життєдіяльності та виробничої діяльності об'єктів народного господарства у воєнний час, в умовах інших надзвичайних ситуацій.

5. Про геодезичні, гравіметричні, картографічні й гідрометеорологічні дані та характеристики, що мають значення для оборони країни.