- •Лекційне заняття 11
- •Тема 13: Грошовий ринок
- •Тема 14: Грошові системи
- •Тема 13: Грошовий ринок
- •1 Суть грошового ринку.
- •2 Інституційна модель грошового ринку.
- •3 Структура грошового ринку.
- •4 Попит, пропозиція грошей. Графічна модель грошового ринку.
- •Тема 14: Грошові системи
- •1 Поняття грошової системи.
- •2. Елементи грошової системи та їх характеристика.
- •5 Основні типи грошових систем.
Лекційне заняття 11
Тема 13: Грошовий ринок
Суть грошового ринку.
Інституційна модель грошового ринку.
Структура грошового ринку.
Попит, пропозиція грошей. Графічна модель грошового ринку.
Тема 14: Грошові системи
Поняття грошової системи.
Елементи грошової системи та їх характеристика.
Основні типи грошових систем.
Тема 13: Грошовий ринок
1 Суть грошового ринку.
Грошовий ринок - це сукупність усіх грошових ресурсів країни, що постійно переміщуються (розподіляються та перерозподіляються) під впливом попиту і пропозиції з боку різних суб'єктів економіки.
У західній та вітчизняній літературі грошовий ринок нерідко ототожнюють з фінансовим ринком. З таким підходом можна погодитись, якщо сам фінансовий ринок
трактувати широко — як особ ливий сектор ринку, на якому формуються і балансуються попит і пропозиція на всі види фінансових інструментів (гроші, облігації, акції, депозитні сертифікати, тощо).
У сучасних умовах грошовий ринок охоплює сукупності операцій з короткостроковим та довгостроковим позиковим капіталом. Основ ними джерелами його утворення стають заощадження домашніх господарств.
Отже, грошовий (фінансовий ринок) — це економічний простір, на якому формуються та функціонують обмінно-перерозподільні відносини, що пов’я за ні зпроцесами купівлі-продажу грошових (фінансових) ресурсів та фінансових фондів.
Сутність грошового ринку проявляється в таких функціях:
мобілізація тимчасово вільних фінансових ресурсів;
розподіл акумульованих вільних коштів між численими кінцевими споживачами;
прискорення обороту капіталу, що сприяє активізації економічних процесів у державі;
забезпечення умов для мінімізації фінансових ризиків.
2 Інституційна модель грошового ринку.
За інституційним критерієм грошовий ринок можна поділити на два сектори:
сектор прямого фінансування;
сектор опосередкованого фінансування.
У секторі прямого фінансування зв’язки між продавцями і покупцями грошей здійснюються безпосередньо, і всі питання купівлі-продажу вони вирішують самостійно один з одним. Функціонуючі тут брокери та дилери виконують скоріше технічну роль звичайних посередників, допомагаючи їм швидше знайти один одного. У цьому секторі виділяють два канали руху грошей:
канал капітального фінансування, завдяки якому покупці назавжди залучають кошти до свого обігу, для цього у якості інструменту використовуються акції;
канал запозичень, яким покупці тимчасово залучають кошти до свого обігу, використовуючи для цього у якості інструмента облігації та інші подібні цінні папери.
У секторі опосередкованого фінансування зв’язки між продавцями і покупцями грошей реалізуються через фінансових посередників, які спочатку акумулюють у себе ресурси, що пропонуються на ринку, а потім продають їх кінцевим покупцям від свого імені. Вони створюють власні зобов’язання й вимоги, які можуть бути самостійними інструментами грошового ринку, зумовлювати появу нових грошових потоків. Тому фінансові посередники цього сектора істотно відрізняються від технічних посередників першого сектора як за своєю роллю в економіці, так і за технологічними процесами функціонування.