Розділ II. Проведення маркетингового аналізу промислового туризму

2.1. Кон’юктурний аналіз ринку промислового туризму

Протягом 2010 року Україну відвідали 9,5 млн. в’їзних (іноземних) туристів, що на 27 % або майже на 2,0 млн. осіб більше, ніж за аналогічний період 2009 року. Збільшення обсягів в’їзного потоку у І півріччі 2010 р. відбулося за рахунок зростання кількості поїздок з приватною метою на 39 % з таких країн: Молдова (на 69 % або на 681,6 тис. осіб), Білорусь (на 46 % або на 289,2 тис. осіб), Польща (на 30 % або на 494,6 тис. осіб), Румунія (на 419 % або на 383,9 тис осіб), Угорщина (на 25 % або на 115,3 тис. осіб). Водночас, спостерігається зменшення організованого туризму на 15 % або 67,9 тис. осіб. Лише з Угорщини та Словаччини зменшилась кількість організованих туристів на 90 % (відповідно на 67,3 тис. осіб та 27,8 тис. осіб).

Таблиця 2.1 Туристичні потоки

	Кількість громадян України, які виїжджали за кордон - усього*	Кількість іноземних громадян, які відвідали Україну - усього*	Кількість туристів, обслугованих суб'єктами туристичної діяльності України – усього**	Із загальної кількості туристів:**			Кількість екскурсантів**
				іноземні туристи	туристи-громадяни України, які виїжджали за кордон	внутрішні туристи
2000	13422320	6430940	2013998	377871	285353	1350774	1643955
2001	14849033	9174166	2175090	416186	271281	1487623	1874233
2002	14729444	10516665	2265317	417729	302632	1544956	1991688
2003	14794932	12513883	2856983	590641	344 332	1922010	2690810
2004	15487571	15629213	1890370	436311	441798	1012261	1502031
2005	16453704	17630760	1825649	326389	566942	932318	1704562
2006	16875256	18935775	2206498	299125	868228	1039145	1768790
2007	17334653	23122157	2863820	372455	336049	2155316	2393064
2008	15498567	25449078	3041655	372752	1282023	1386880	2405809
2009	15333949	20798342	2290097	282287	913640	1094170	1909360
2010	17180034	21203327	2280757	335835	1295623	649299	1953497
2011	19773143	21415296

* Включно з одноденними відвідувачами (за даними  Адміністрації Держприкордонслужби України)

** За даними Міністерства інфраструктури України

Внутрішній туризм зростає також у зв'язку із зростанням інформованості про Україну як про місце проведення майбутнього чемпіонату Європи з футболу в 2012 році. Вихід на ринок недорогих авіакомпаній таких як «Wizz Air» і німецька «Крила плюс» теж позитивно впливають на розвиток туризму в країні. Американські аналітики прогнозують його зростання в розмірі приблизно 7,5% в період до 2013 р. Згідно даних,щодо кількості туристів та мети їх перебування у країнах, можна зробити висновки,щодо частки промислового туризму в країнах туризму Рис. 2.1.

Франція	15%
Німеччина	20%
Польща	10%
Україна	5%
Англія	15%

Рис.2.1. Частка промислового туризму в країнах Європи

Індустріальний туризм як важливе соціально-економічне явище перебуває у прямій залежності від економічного становища й загальної стратегії розвитку регіону. У багатьох закордонних країнах індустріальний туризм є одним із найбільш прибуткових видів економічної діяльності, становить джерело прибутку і валютних надходжень, сприяє розвитку низки суміжних галузей. Індустріальний туризм впливає (мультиплікативний ефект) на розвиток інших галузей народного господарства, а саме транспорту, торгівлі, зв’язку, побутового обслуговування, сільського господарства тощо. Чим більшою є частка доходу, витрачена в межах регіону, тим вищим буде ефект мультиплікатора. При цьому в кожній національній економіці він має цілком певні кількісні залежності й може бути обчислений у вигляд і якогось коефіцієнта. Для визначення впливу індустріального туризму на зміну одного з економічних показників цей коефіцієнт множать на витрати туристів. Здійснюючи оцінку значення мультиплікатора, важливо визначити його вид:

• мультиплікатор продажів вимірює додаткові обороти бізнесу в результаті збільшення витрат туриста;

• мультиплікатор виробництва вимірює обсяг додаткового виробництва в економіці завдяки збільшенню витрат туристів;

• мультиплікатор доходів вимірює додаткові доходи, що утворяться в економіці в результаті збільшення витрат туристів;

• мультиплікатор зайнятості характеризує кількість робочих місць, створених завдяки додатковим витратам туристів.

Докладний аналіз мультиплікаторів здійснюється для оцінки ефективності інвестицій державних або приватних секторів у національні й регіональні туристичні проекти, перевірки відносних величин впливу індустріального туризму порівняно з іншими видами туризму. У рамках індустріального туризму послуги не тільки надаються, а й переважно споживаються. Саме в такій подвійній ролі й полягає його економічне значення. Іноземні туристи, що прибули в країну з метою індустріального туризму, приносять державі валютні кошти, стимулюють зацікавленість у тих галузях господарства (готелі, дороги, залізничний та авіаційний транспорт і т. п.), які беруть участь у обслуговуванні туристів.

Таким чином створюються нові цінності, збільшується національний доход, а відтак і підвищується життєвий рівень жителів регіону. Індустріальний туризм сприяє активізації економічно відсталих районів у межах регіону, оскільки вимагає збільшення капіталовкладень на будівництво шляхів сполучення й туристських об’єктів. Спорудження нових доріг, а також розширення та модернізація існуючих промислових об’єктів викликає пожвавлення в інших галузях господарства . Індустріальний туризм стимулює розвиток малонаселених і слаборозвинених регіонів. Він дозволяє використовувати існуючі промислові об’єкти в повному обсяз і й не вимагає створення додаткової інфраструктури в промисловому регіоні. Завдяки використанню вже наявних промислових об’єктів індустріальний туризм потребу є менше часу для свого розвитку, ніж інші види туризму й, відповідно, меншого розміру інвестицій.

Таблиця 2.2. Проблеми в галузі промислового туризму та шляхи їх подолання

Сутність проблеми

Шляхи вирішення

1. Недостатній розвиток правової бази. Проблеми,пов’язані з ліцензуванням організацій, що займаються просуванням промислового туризму. 2. Відсутність єдиних методик і стандартів оцінювання послуг промислового туризму. 3. Відсутність якісних рекламно - інформаційних матеріалів. 4. Низький рівень надання послуг і незадовільний рівень комфорту. 5.Відсутність спеціалізованих туроператорів, гідів. 6. Низькі доходи від діяльності промислового туризму.

1. Створення та прийняття Програми розвитку промислового туризму в Україні. Залучення Державної туристичної адміністрації до проблем розвитку промислового туризму. 2. Розробка нормативних документів з вимогами до організації послуг промислового туризму. 3. Проведення маркетингових досліджень, розробка пакету рекламно - інформаційних матеріалів з інформацією про об’єкти промислового туризму,умови проживання. 4.Розробка нормативних документів із переліком вимог до послуг промислового туризму, розвиток інфраструктури. 5. Розробка семінарів і курсів з підготовки кадрів туроператорів та екскурсоводів у галузі промислового туризму. 6. Залучення широкої аудиторії та збільшення кількості наданих послуг.

Таким чином, цей вид туризму окупається набагато швидше інших туристичних проектів, що, безсумнівно, позитивно позначається на показниках розвитку регіональної економіки. Не так багато регіонів мають значну кількість промислових визначних пам’яток, відкритих для публіки. Тому туристична стратегія, де індустріальний туризм займає центральне місце, може допомогти регіону досягти конкурентних переваг порівняно з іншими регіонами. Т. Мадер відзнача, що така стратегія є особливо цікавою для тих регіонів, які ще не мають характерного туристичного профілю і на території яких відсутні інші туристичн і визначні пам’ятки. Регіон зможе отримати велику вигоду, якщо він у змозі задовольнити всі потреби туристів, будь то продукти харчування, сувеніри або розміщення. У цьому контексті вирішальне значення має розміщення прибулих, оскільки воно значною мірою впливає на тип залучених туристів і тривалість їх перебування. Як відомо, відвідувачі, що залишаються на ночівлю, загалом витрачають більше грошей під час перебування в регіоні, а тому останній повинен намагатися поліпшити умови розміщення, що збільшить кількість туристів. Найбільш привабливою цільовою групою регіону є відвідувачі з інших країн, оскільки в середньому вони витрачають більше грошей, ніж місцеві туристи, що справляє позитивний вплив на розвиток економіки регіону. Отже, створюючи спеціалізовані індустріальні тури, можна залучити велику кількість як вітчизняних, так і іноземних туристів до регіону, що сприятиме покращенню його економічного становища. Особливо важливо усвідомити роль індустріального туризму в економічному розвитку в період фінансової кризи, під час якої чимало промислових підприємств призупинило виробничий процес. Кошти, отримані від проведення екскурсій, а також продажу супутніх товарів (карта підприємства, фотограф ії, брошури тощо) на цих об’єктах, становить для регіону досить стабільне джерело доходів. Відчутною є роль індустріального туризму для соціального розвитку регіону. З погляду зайнятості сектор туризму має великий потенціал, особливо в традиційних промислових містах, які дуже часто страждають від низького рівня освіти населення й великої кількості людей, що живуть завдяки соціальній допомозі. Пряма зайнятість у сфері туризму (бари, готелі,ресторани й т. ін.) припускає, в основному, малокваліфіковану роботу, що дає змогу працевлаштувати некваліфіковану частину населення міста і, зрештою, полегшити соціальні проблеми у промислових містах. Але туризм може також побічно створити більш кваліфіковану зайнятість, наприклад, у сфері транспортних та виробничих послуг. Індустріальний туризм потребує й кваліфікованих робочих місць, де будуть зайняті, приміром, професійні гіди компанії, фахівці з маркетингу і комунікацій та ін. Індустріальний туризм як вид відпочинку допомагає відновити сили й працездатність людини і відповідно – психофізіологічні ресурси суспільства.