52. Конституція України про нормативне регулювання, що здійснює Автономна Республіка Крим. Предмет її відання.

(Конституція України) Стаття 137.Автономна Республіка Крим здійснює норма­тивне регулювання з питань:

1) сільського господарства і лісів;

2) меліорації і кар'єрів;

3) громадських робіт, ремесел та промислів; благодійництва;

4) містобудування і житлового господарства;

5) туризму, готельної справи, ярмарків;

6) музеїв, бібліотек, театрів, інших закладів культури, історико-культурних заповідників;

7) транспорту загального користування, автошляхів, водопро­водів;

8) мисливства, рибальства;

9) санітарної і лікарняної служб.

З мотивів невідповідності нормативно-правових актів Верхов­ної Ради Автономної Республіки Крим Конституції України та за­конам України Президент України може зупинити дію цих норма­тивно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності.

Стаття визначає коло суспільних відносин, що підлягають нормативному регулюванню Автономної Республіки Крим. Та­ким чином визначено предмет нормотворчої діяльності органів влади Автономної Республіки Крим. Передбачені коментованою статтею повноваження Автономної Республіки Крим стосують­ся нормативної регламентації тільки тих питань, які безпосеред­ньо пов'язані з інтересами кримського населення.

Надання згідно з Конституцією України повноважень Авто­номній Республіці Крим врегульовувати відповідні питання свідчить про особливий правовий статус цієї територіальної оди­ниці в складі України, про те, що Автономна Республіка Крим є специфічним суб'єктом державно-правових відносин, оскільки області не мають таких прав. Водночас наявність такого права у Автономної Республіки Крим не свідчить про те, що вона є дер­жавно-правовою автономією. Автономна Республіка Крим нале­жить до типу адміністративно-територіальних автономій, але зі специфічним правовим статусом.

Положення ст. 137 Конституції України знайшли своє відоб­раження і в п. 2 ч. 1 ст. 18 Конституції Автономної Республіки Крим, яка встановлює, що віданню Автономної Республіки Крим підлягає нормативне регулювання і здійснення організаційно-розпорядчих повноважень з питань: сільського господарства і лісів; меліорації і кар'єрів; громадських робіт; ремесел і про­мислів; благодійної діяльності; містобудування і житлового гос­подарства; курортно-рекреаційної сфери; туризму, готельної справи; ярмарків; музеїв, бібліотек; театрів та інших установ куль­тури, історико-культурних заповідників; транспорту загального користування, автошляхів, водопроводів; мисливства, рибаль­ства; санітарної і лікувальної служб та з інших питань, передба­чених і делегованих законами України. Порівняння змісту ст. 137 Конституції України і п. 2 ч. 1 ст. 18 Конституції Автономної Республіки Крим свідчить про те, що в Конституції АРК більш ши­роко, ніж в Конституції України, встановлюються предмети відання, по яких автономія має право нормативної регламентації.

Конституція України не визначає, який саме орган в Авто­номній Республіці Крим має право нормативного регулювання відповідних питань. У статті 26 Конституції Автономної Республі­ки Крим встановлюється, що Верховна Рада Автономної Республі­ки Крим вирішує питання, віднесені до її відання Конституцією України, Конституцією Автономної Республіки Крим і законами України, за винятком тих, щодо яких рішення приймається респуб­ліканськими (місцевими) референдумами або Радою міністрів Ав­тономної Республіки Крим та іншими органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим. Згідно з ч. 1 п. 2 ст. 26 Конституції Автономної Республіки Крим до компетенції Верховної Ради Авто­номної Республіки Крим належить прийняття нормативно-право­вих актш, внесення в установленому порядку змін до них, роз'яснен­ня порядку їх застосування. Верховна Рада Автономної Республіки Крим щодо питань, які мають нормативно-правовий характер, приймає постанови, які приймаються на її засіданні відкритим або таємним голосуванням більшістю голосів депутатів від загального складу Верховної Ради АРК. Згідно з ч. 1 ст. 28 Конституції Автоном­ної Республіки Крим нормативно-правові акти Верховної Ради АРК і Ради міністрів АРК з питань відання Автономної Республіки Крим повинні відповідати Конституції України, законам України. Норма­тивно-правові акти Верховної Ради АРК і Ради міністрів АРК з пи­тань виконання делегованих відповідно до Конституції України дер­жавних виконавчих функцій і повноважень на території Автоном­ної Республіки Крим приймаються згідно з Конституцією України і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та на їх виконання (ч. 2 ст. 28).

У частині 2 ст. 137 Конституції України встановлюється, що з мотивів невідповідності нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим Конституції України та зако­нам України Президент України може зупинити дію цих норма­тивно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим з одночасним зверненням до Конституційного Суду Украї­ни щодо їх конституційності. Наявність такого конституційного положення зумовлена необхідністю забезпечення єдиної закон­ності на всій території України.

Конституція України 1996 р. порівняно з Конституцією УРСР 1978 р. суттєво змінила порядок визнання нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим такими, що не відповідають Конституції та законам України, а також зупинення їх дії чи скасування. За Конституцією УРСР 1978 р. це право було виключною компетенцією Верховної Ради України. Парламент України застосовував це право щодо актів Верховної Ради АРК, особливо в 1994-1995 pp., коли відповідні акти АРК не відповіда­ли Конституції і законам України. В результаті були скасовані Кон­ституція Автономної Республіки Крим у редакції від 6 травня 1992 p., деякі інші акти. Верховній Раді Автономної Республіки Крим було доручено прийняти та подати на затвердження Верховної Ради України нову Конституцію Автономної Республіки Крим.

Згідно з ч. 2 ст. 102 Конституції України Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод люди­ни і громадянина. Тому обгрунтованим є закріплення в ч. 2 ст. 137 Конституції України положення, що саме Президент України може зупинити дію нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, якщо ці акти не відповідають по­ложенням Конституції і законам України. Але глава держави може тільки зупинити, а не скасувати незаконні нормативно-правові акти Верховної Ради АРК з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо конституційності цих актів. У випадку визнання Конституційним Судом України цих актів як таких, що суперечать Конституції та законам України, Верховна Рада АРК повинна скасувати такі акти. Згідно з п. 28 ст. 85 Кон­ституції України Верховна Рада України має право достроково припинити повноваження Верховної Ради Автономної Респуб­ліки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України. В даному разі це одна із форм конституційно-правової відпові­дальності, яка може застосовуватися в цілях забезпечення єдиної конституційної законності на всій території України. Парламент Ук­раїни призначає позачергові вибори до Верховної Ради Автономної Республіки Крим в разі, якщо вона була розпущена за прийняття незаконних нормативно-правових актів.