
- •Загальні положення
- •1. Складання проекту згущення геодезичної мережі
- •1.1. Проектні роботи
- •1.2. Проектування планово-геодезичної основи.
- •1.2.1. Основні вимоги до планово-геодезичної основи топографічної зйомки.
- •1.2.2. Проектування тріангуляції 4 класу.
- •1.2.3. Оцінка проекту мережі
- •1.2.4. Згущення державної мережі до необхідної густоти пунктів.
- •1.2.5. Характеристика планової мережі.
- •1.2.7. Проектування висотної геодезичної основи топографічного знімання.
- •2. Визначення планового положення додаткових пунктів геодезичних мереж (геодезичні засічки)
- •2.1.Обчислення координат пункта за допомогою прямої геодезичної засічки
- •2.2.Обчислення координат пункту за допомогою зворотної геодезичної засчки за двома даними пунктами і допоміжній точці (задача Ганзена)
- •3. Зрівнювання геодезичних мереж
- •3.1. Зрівнювання системи нівелірних ходів способом полігонів (професора Попова)
- •Література
3. Зрівнювання геодезичних мереж
Оброблення результатів геодезичних вимірювань планових і висотних мереж передбачає: а) попередню обробку вимірів; б) аналіз і апробацію даних; в) зрівнювання геодезичних вимірювань (еквівалентної заміни професора А. С. Чеботарьова; вузлів або полігонів проф. Попова; метод найменших квадратів тощо); г) оцінку точності визначення пунктів і елементів мережі за результатами зрівнювання мережі; д) формування схем і каталогів геодезичної основи.
Рис. 3.1. Схеми до побудови умовних рівнянь: а) фігур, б) горизонту, в) дирекційних кутів, г) полюса і базиса)
Завдання. Оформити в тексті курсової теоретичні відомості про зрівнювання геодезичних мереж, зокрема поняття про зрівнювання результатів геодезичних вимірів; запис системи умовних рівнянь); види умовних рівнянь; методи зрівнювання: параметричний, корелатний, вузлів або полігонів (червоних чисел).
3.1. Зрівнювання системи нівелірних ходів способом полігонів (професора Попова)
Простий і в той же час строгий спосіб зрівняння ходів технічного нівелювання способом полігонів запропонував професор В.В.Попов.
|
Попов Василь Васильович (07.02.1887 - 29.11.1955), геодезист. Закінчив Московський межовий інститут (1911). В 1928-1941 рр. професор, завідувач кафедрою геодезії Білоруської сільськогосподарської академії. В 1942-1949 рр. завідувач кафедрою Новосибірського інституту інженерів геодезії, аерофотозйомки і картографії. З 1949 р. професор Білоруського лісотехнічного інституту і Білоруського політехнічного інституту. Академік Національної академії наук Білорусі (з 1950).
|
Цей спосіб зводиться до послідовного розподілу нев'язок в кожному полігоні пропорційно довжинам ходів. При цьому якщо в сусідньому полігоні вже було зроблено розподіл нев'язок, то на величину поправки, яка прийшлася на загальний для обох полігонів хід, потрібно попередньо виправити нев’язку цього полігону з урахуванням її знаку. Таким чином, справа зводиться до методу послідовних наближень. Застосування способу Попова вимагає розташування обчислень в певній схемі. Зручно ці обчислення виробляти на схемі розташування ходів.
Оцінка точності отриманих результатів
За результатами зрівнювання слід обчислити середню квадратичну помилку одинці ваги по формулі:
,
де
- вага ходу
С - постійне довільне число, С = 10
N - кількість станцій в ході
V - поправка в перевищення на хід з зрівнювання
N - число ходів
q - число вузлових точок.
Потім слід розрахувати середню квадратичну помилку виміряного перевищення на один кілометр ходу за формулами
,
де nкм - число станцій на 1 км ходу
Σn - загальне число станцій по всьому ходам
ΣL - периметр всіх ходів.
Насамкінець слід розрахувати середню квадратичну помилку виміряного перевищення на станції за формулою:
Завдання. Оформити зрівнювання системи з трьох полігонів (таблиця 5) за методом червоних чисел. Перевірку зробити за методом системи рівнянь похибок.
Таблиця 5
Вихідні дані для зрівнювання нівелірних мереж (варіант 1)
Полігони |
Сторони |
Нев’язки, мм |
Довжина ходів, км |
Поправки до перевищень |
1 |
|
58 |
50,3 |
|
|
АВ |
|
15,2 |
|
|
BD |
|
21,7 |
|
|
DA |
|
13,4 |
|
2 |
|
-45 |
54,0 |
|
|
BC |
|
23,1 |
|
|
CD |
|
14,5 |
|
|
DB |
|
16,4 |
|
3 |
|
-32 |
48,5 |
|
|
CA |
|
19,4 |
|
|
AD |
|
12,4 |
|
|
DC |
|
16,7 |
|
3.2. Зрівнювання геодезичного чотирикутника корелатним способом
В геодезичному чотирикутнику (див. рис. 3.2, а) виміряно 8 кутів і виникають 4 умовних рівняння: рівняння фігури, два рівняння сум кутів протилежних трикутників і полюсне рівняння (за полюс приймемо перетин діагоналей)
Вільні члени обчислити за формулами:
Застосовуючи принцип спрощеного зрівнювання, в першу групу віднесемо перші три (а, b, с) рівняння системи, адже коефіцієнти при поправках і (в цих рівняннях рівні ± 1.
Рис. 3.2. Геодезичний чотирикутник.
Нормальні рівнянян корелат мають вигляд
Знаходим корелати:
Далі знаходять попередні порпавки:
Після введення попередніх поправок у кути отримаємо
Скориставшись текстом підручника [1, с. 543] знайдемо зрівняні значення кутів.
Таблиця 6
Вихідні дані для зрівнювання геодезичного чотирикутника
|
Виміряні |
|
Урівняні |
||||
|
Градус |
Мінути |
Секунди |
Поправки |
Градус |
Мінути |
Секунди |
β 1 |
|
|
|
|
|
|
|
β 2 |
|
|
|
|
|
|
|
β 3 |
|
|
|
|
|
|
|
β 4 |
|
|
|
|
|
|
|
β 5 |
|
|
|
|
|
|
|
β 6 |
|
|
|
|
|
|
|
β 7 |
|
|
|
|
|
|
|
β 8 |
|
|
|
|
|
|
|
Завдання. Оформити у тексті роборти зрівнювання геодезичного чотирикутника (таблиця 6) корелатним способом.