Послідовність виконання проекту внс II підйому

• Відповідно до завдання на проектування приймають схему компоновки майданчика НС.

• Для визначення необхідного напору насосів складають вертикальну схему, на якій відповідно до вихідних даних на проектування проставляють відмітки мінімального рівня в резервуарах чистої води (РЧВ), рівня пожежного запасу, рівня землі у НС та ін.

• Призначають розрахункові випадки роботи НС II підйому. Залежно від складу, виду і взаємного розміщення основних споруд системи подачі і розподілу води населеного пункту розрізняють такі системи: безбаштову; з баштою на початку мережі; з контр резервуаром.

Для безбаштових систем водопостачання аналіз режимів роботи НС II підйому, як правило, виконують при таких характерних режимах подачі води:

• у добу максимального водоспоживання вибирають максимальну годинну витрату;

• у добу максимального водоспоживання вибирають максимальну годинну витрату , а також розрахункову втрату води на пожежогасінню;

• для будь-якої іншої доби враховують проміжні годинні витрати (2-4 значення витрати води в інтервалі від максимальною вартового до мінімального годинного водоспоживання).

Для систем подачі і розподілу води з баштою або з напірним резервуаром необхідно заздалегідь знайти оптимальний режим роботи НС II підйому за умови забезпечення мінімального регулюючою об'єму бака башти і найменшої частот включення насосних агрегатів.

Режим роботи НС приймають рівномірним для систем водопостачання з

Qдоб. мах. <15000 м³/доб, двоступінчастим для середніх систем водопостачання

або трьохступінчастим - для крупних систем водопостачання з

Qдоб. мах. >100000 м³/доб. Вибір режиму роботи НС і визначення подач по

ступенях проводиться при виконанні дипломного проекту по водопостачанню в розділі “Водопровідна мережа населеного міста”. При виконанні курсового проекту режим і подача НС по ступенях задаються в вихідних даних на проектування.

Схема для визначення напору II підняття у системі водопостачання з

Баштою в кінці мережі (з контр резервуаром).

Для НС II підйому, котрі подають воду в системи з баштою на початку мережі, повинні бути виконані розрахунки для наступних характерних режимів подачі воли в добу максимального водоспоживання:

• максимальної годинної витрати;

• максимальної годинної витрати і розрахункової витрати води на

пожежегасіння;

• мінімальної годинної витрати;

• середньої годинної витрати (для НС з трьохступінчастим режимом роботи).

Для НС, котрі подають воду в системи водопостачання з контр резервуаром ( окрім перерахованих розрахунків необхідно виконати розрахунок на випадок максимального транзиту води до башти (година максимального перевищення подачі НС II підйому над водоспоживанням при роботі насосів великого ступеня).

НС II підйому, які подають воду в системи водопостачання І, а в деяких випадках і II категорії по ступеню забезпеченості подачі води, розраховуються також на роботу при виникненні аварій на водоводах і лініях кільцевої мережі.

• Виконують роботу, аналогічну описаній у п. 2.4.

• Виконують роботу, аналогічну описаній у п. 2.5. Для безбаштової системи подачі і розподілу води розрахунковою подачею НС II підйому є максимальна годинна втрата води в системі в добу максимального водоспоживання. Для системи водопостачання з баштою розрахунковою подачею НС II підйому є подача насосів великого ступеня в цю ж годину доби максимального водоспоживання.

• Визначають необхідний напір НС H_TP в період максимальної годинної витрати води в системі:

H_TP = H_г + h_{HC +} h_вод, м,

де H_г - геометрична висота підйому води, що складається з геометричної висоти всмоктування і геометричної висоти нагнітання насосів, м: h_HC - втрати

напору у всмоктувальних і напірних комунікаціях НС, м; h_вод - втрати напору у водоводах, м.

НС II підйому подає воду, як правило, безпосередньо в кільцеву водопровідну мережу. Оскільки побудова характеристики мережі пов'язана з певними труднощами із-за необхідності багатократного її перерахунку, зазвичай режим роботи мережі враховують зміною геометричної висоти підйому води в точці примикання водоводів до мережі. Така методика побудови характеристик системи трубопроводів дає невелику погрішність в області можливих варіацій напорів і витрат в мережі. Таким чином, геометрична висота підйому води насосами

де z₂ - відмітка грунту в точці примикання водоводів до мережі; z_расч -

розрахункова відмітка води в РЧВ (для періоду максимального часового водорозбору і максимального транзиту води в башту - це відмітка рівня пожежного запасу; для періоду максимального годинного водорозбору і пожежі – це мінімальний рівень води в резервуарах); H_св - необхідний вільний напір в точці примикання напірних водоводів до мережі.

• Будують характеристику системи трубопроводів, яка уявляє собою параболу вигляду

H= H_г + s × Q² ,

де s - сумарний опір всмоктувальних трубопроводів, трубопроводів в НС і

водоводів, м×с²/л², яке визначають не менше чим з трьома значущими цифрами по формулі:

s = (H_тр – H_г)/(q_раст)²

де H_тр - необхідний напір НС, м, H_г - геометрична висота підйому води

насосами, м, q_раст - розрахункова подача НС (см.п.2.2.Б), м³ /доб, Q – подача НС, м³ /доб.

• Будують характеристики системи трубопроводів для решти характерних режимів подачі води, які на кресленні розташовуються нижче або вище за раніше побудовану характеристику H= H_г + s × Q² і проходять паралельно їй.

• На кресленні характеристик наносять необхідні подачі НС для всіх характерних режимів подачі води і визначають необхідні напори.

• Виконують роботу, аналогічну описаній у п. 2.10, при цьому слід враховувати зауваження, викладені далі. Виходячи з досвіду проектування і експлуатації НС ІI і підйому для подачі максимальних годинних витрат в добу максимального водоспоживання в безбаштові системи водопостачання необхідно приймати не менше 3-4 робочих насосів. При подачі води в системи водопостачання з баштами (або напірними резервуарами) число робочих насосів на НС може бути менше, але не менше двох.

• Виконують робочу, аналогічну описаній у п. 2.11. при цьому слід враховувати зауваження, викладені далі. При аналізі режиму роботи НС в період подачі максимальної годинної витрати і розрахункової витрати води на пожежегасінню перевіряють, чи можуть раніше вибрані господарсько-питні насоси забезпечити додаткову подачу води на протипожежні потреби. Якщо ці насоси не забезпечують необхідну подачу, встановлюють спеціальні протипожежні насоси (бажано тієї ж марки, що і господарсько-питні).

• Далі виконують роботу, аналогічну описаною в п.п. 2.13-2.26, 2.28-2.33.

Література

1. Карелин В. Я., Минаев А. В. Насосы и насосные станции. - М.: Стройиздат, 1986.-320 с.

2. СНиП 2.04.02-84. Водоснабжение. Наружные сети и сооружения. - М.: Стройиздат, 1985.

3. Насосные станции: Курсовое проектирование, С. В. Залуцкий, А. И. Петрухно. - К.: Выша шк., 1987. - 167 с.

4. Шевелев Ф. Л., Шевелев А. Ф. Таблицы для гидравлического расчета водопроводных труб. - М.: Стройиздат, 1984. * 116 с.

5. Абрамов Н. Н. Водоснабжение. - М.: Стройиздат, 1982. - 440 с.

6. Белецкий Б. Ф.> Зотов Н. И.. Ярославский Л. В. Конструкции водопроводно- канализационных сооружений. - М.: Стройиздат, 1989. - 448 с.

7. Оборудование водопроводно-канализационных сооружений. Под ред. А. С. Москвитина. - М.: Слройиздат, 1979. - 430 с.

8. Монтаж систем внешнего водоснабжения и канализации. Под ред. А. К. Перешивкана. - М.; Сіройиздат, 1988. - 653 с.

Виконання проекту

1. На підставі даних завдання визначають розрахункову подачу НС

м³ /год

Q_нс = а × Qдоб. Мах / T ; Q_нс= 1,12 × 60000 / 24 = 2800 м³ /год

2. Годинні подачі НС переводять в секундні q_нс , л/c :

q_нс= 2800/3,6 = 777,78 л/c

3. По одному напірному водопроводу подається витрата q_в, л/с:

q_в= 777,78/2= 388, 89 л/c

4. Обчислюють втрати напору у водоводах :

H_н.в. = (1,05) × 740 × 0,00871 = 6,77 м

5. Максимальна геометрична висота підйому води насосами:

H_{г макс} = 23,1 м

6. Необхідний напір НС

H_TP = H_г + h_{HC +} h_вод, м, H_TP = 23,1 + 3,5 + 6,4451 + 1 = 34.5

7. Сумарний опір всмоктувальних трубопроводів

s = (H_тр – H_г)/(q_раст)² s = 34,05 – 23,1 / 777,78 = 0,014

8. Виконують побудову характеристики системи трубопроводів, яка представляється параболою виду

H= H_г + s × Q² , H=34,05 + 0,014 × 777,78 = 44, 94

Q, л/c	s, м×с2/л2	s × Q, м	Hг макс, м	H= Hг макс+ +s× Q, м
550	0,014	7,7	23,1	30,8
600	0,014	8,4	23,1	31,5
650	0,014	9,1	23,1	32,2
700	0,014	9,8	23,1	32,9
777,78	0,014	10,889	23,1	33,99
800	0,014	11,2	23,1	34,3
850	0,014	11,9	23,1	35,0
900	0,014	12,6	23,1	35,7
950	0,014	13,3	23,1	36,4

9. Так як у нас буде 3 основні насоси визначаємо їх подачу:

Q = 777, 8 / 3 = 259,3

10. За каталогом консольних насосів Wilo вибираємо 3 насоси:

Wilo-VeroNorm-NPG 300/400

Агрегат в сборе

Насосы Wilo серии NPG поставляются в сборе на общей раме с мотором, муфтой, фонарем и защитным кожухом.

Применение разборной муфты упрощает техническое обслуживание: насос может быть демонтирован без смещения

мотора (стандартная муфта по запросу).

Эксплуатация

• Характеристики насосов и параметры мотора зависят от свойств перекачиваемой жидкости, прежде всего их плотности

и вязкости. Если плотность перекачиваемой жидкости выше 1000 кг/м3, а вязкость выше 1 сСт, т.е. отличны от плотности

и вязкости воды при 20 C, то необходимо пересчитать параметры насоса и выбрать мотор большей мощности.

• Все консольные насосы Wilo оснащены стандартными моторами, отвечающими нормам IEC, и они могут работать с

частотными преобразователями для изменения режимов работы насоса. Если мощность мотора больше или равна 72

кВт, необходимо использовать мотор с изолированными подшипниками (необходимо указать при заказе).

• Для контроля температуры обмоток в моторе установлен термодатчик.

Принадлежности

• Приборы Wilo для автоматического бесступенчатого регулирования работы насосов. Более подробная информация

изложена в каталоге оборудования для зданий и сооружений “Отопление, вентиляция, кондиционирование,

охлаждение, водоснабжение”, в разделе “Приборы управления и системы регулирования”.

• Датчики контроля температуры подшипников PT100 (указывается при заказе, за доп. плату)

Агрегат в сборе на раме с мотором