2.У чому відмінність між постійним і основним капіталом?

а) постійний капітал – це засоби виробництва, а основний – засоби праці;

б) постійний капітал – це засоби виробництва, а основний – предмети праці;

в) постійний капітал – це засоби праці, а основний – предмети праці.

3. За сферами застосування капітал поділяють на :

А) власний, залучений

Б) промисловий , торговельний, позичковий.

В) реальний, фіктивний, спекулятивний.

4. Напишіть загальну формулу капіталу.

5. Написати формулу розрахунку норми амортизації

Команда № 2

1. У чому втілений постійний капітал:

А) у засобах виробництва;

Б) в робочій силі.

2. Яке з положень розкриває відмінність між змінним і оборотним капіталом?

А) змінний капітал включає вартість робочої сили і предметів праці, а оборотний – лише робочої сили;

Б) змінний капітал включає лише вартість робочої сили, а оборотний – робочої сили і предметів праці;

В) змінний капітал включає лише вартість робочої сили, а оборотний – лише предметів праці.

3. За значенням у створенні та перерозподілі доходу капітал поділяють:

А) речовий, людський, інтелектуальний, соціальний.

Б) власний, залучений.

Г) реальний, фіктивний, спекулятивний.

4. Напишіть розширену формулу капіталу

5. Написати формулу розрахунку норми прибутку

За результатами гри перемогла І команда вона швидше справилась із завданням. Але як І так і ІІ команди дали правильні відповіді на запитання, що свідчить про гарну базу знань та про те, що матеріал вони насправді зрозуміли добре.

Все заняття пройшло жваво, весело і цікаво для студентів. Атмосфера була дружньою . Студенти були раді достатньо вільній атмосфері спілкування і можливості отримати нові знання за допомогою гри. Але треба зауважити, що незважаючи на таку свободу учні тримались у рамках дисципліни, шуму як такого не було. Наприкінці заняття всі студенти отримали високі та хороші оцінки за активну участь на парі.

Перевагою застосування такого ігрового методу проведення семінару було те, що при вивченні дисципліни Політична економія в коледжі переважно застосовують стандартні форми проведення занять: опитування, написання самостійних робіт, модулів, розв’язок задач. І тому така ігрова форма запро-понована мною показала творчі особливості цієї групи, здатність працювати в групі, та прийняття колективних рішень.

За результатами проведення трьох занять я б хотіла зробити такі висновки: я на мою думку в ході проведення занять вдало застосовувались методи навчання в окремих ситуаціях , а саме такі методи: словесні методи ( лекції, бесіди), за їх допомогою було викладено та пояснено учбовий матеріал; в ході лекції я використовувала прийоми усного викладання матеріалу, на протязі довгого часу підтримувала увагу студентів, активізовувала мислення слухачів; часто використовувалась дошка для зображення схем, графіків, написання формул, що призвело до того, що матеріал сприймався учнями краще і зрозумі-ліше. Мною був використаний репродуктивний метод за яким студенти записували собі в опорні конспекти основні поняття, в результаті чого сприйняли і запам’ятали матеріал краще.

Як на мене було дуже чітко підібрано зміст задач, тобто учні зрозуміли умови і прослухавши матеріал розв’язали їх без проблем. Необхідно також сказати, що всі цілі, які я поставила в ході практики були чітко реалізовані, а саме: студенти зрозуміли основні положення теми, переконались у важливості даної теми, будуть використовувати дані знання в реальному житті.

Звичайно на мою думку були і певні похибки в проведенні занять, що пов’язано перш за все з недостатнім досвідом роботи у даній сфері, а саме відчуття часу, правильна структурно-логічна послідовність викладу мате-ріалу студентам, для того щоб вони на основі базових понять розширювали свої знання та поглиблювали їх. Але мені з цим справитись допоміг керівник бази практики, якій показав , як правильно та що за чим потрібно вкладати в голови студентів. Також до недоліків можна віднести відсутність презентацій ( оскільки на той час вільних проекторів не було), і мені потрібно було часто використовувати дошку щоб показати та пояснити студентам суть процесу кругообороту капіталу , створення додаткової вартості та ін..

ВИСНОВОК .

Педагогічна практика є однією з провідних подій у житті майбутнього вчителя. Це передусім ідентифікація студента з новою соціальною роллю майбутнього вчителя-практиканта і, як наслідок, зрушенням у його “Я-концепції”, трансформацією уявлень про себе, коригуванням самооцінювання і самоставле-ння. Доведеним є той факт, що доцільно організована педагогічна практика, її безпосередній зв’язок з теорією є одним з основних шляхів покращення професій-ної підготовки педагогічних кадрів. Педагогічна практика надає кожному студенту великі можливості для прояву вольової активності, яка визначається його здібностями долати професійні труднощі, що є важливим елементом у формуванні майбутнього викладача.

У ході проходження педагогічної практики я відвідала три лекційних заняття та один семінар з дисципліни політична економія. Я вважаю, що досвід який я отримала, прослухавши заняття керівника база практики, дуже допоміг мені у подальшому розроблені як лекційних матеріалів так і семінарського заняття. У ході критичного аналізу відвіданих занять було засвідчено високий професіо-налізм викладача та умови в яких здійснюється навчання майбутніх економістів.

Особисто я вважаю, що підготовка та проведення трьох навчальних занять з групою Ф – 22 дуже вплинули на процес формування мене як викладача. Це безцінний досвід якого не здобудеш при простому читанні книг та різної методичної літератури.

Можна зробити висновок, що в процесі проходження практики були досягнуті поставлені цілі та мета, яка полягала в оволодінні студентом-практикантом сучасними технологіями навчання, основами педагогічної діяльності з економічних дисциплін, формуванні педагогічних умінь, навичок і здібностей, особисто-індивідуального стилю поведінки, необхідних для майбутньої професії в оптимально наближених до роботи умовах.

Проведенні заняття виховали в мені дисциплінованість і відповідальність, необхідність продумувати свої слова, дії для отримання бажаних результатів, що є запорукою успішного викладача.

Педагогічна практика забезпечила закріплення суттєвих теоретичних знань і досягнення наступних цілей:

1) Ознайомлення у ході навчального процесу з основними формами, принципами і методами викладання економічних дисциплін, з передовим педагогічним досвідом і його практичним опануванням.

2) Набуття професійних якостей, які відповідають вимогам сучасного суспільства, а також формування особистих людських якостей фахівців.

3) Виховання творчого, дослідницького підходу до педагогічної, наукової й виховної діяльності.

4) Формування потреб у самоосвіті, самовихованні, підвищенні свого професійного рівня, педагогічної майстерності та загальної культури.

Таким чином, навчити майбутнього викладача тільки за допомогою теоретичних конструкцій неможливо. Практичний досвід, який отримує студент під час проходження педагогічної практики, дає йому змогу як реально оцінити свій рівень теоретичних знань, так і побачити проблеми управління навчальним процесом під час проведення занять зі студентами.

Педагогічна практика є однією з визначальних подій у житті майбутнього вчителя, необхідним компонентом його професійного становлення.

34