
3. Властивості жирів.
Основними константами, які характеризують властивості жирів є температура плавлення, кислотне число, число омилення і йодне число.
Температура плавлення залежить від наявності в жирі тих або інших жирних кислот, які переважають. Якщо в жирі більше насичених жирних кислот – пальмітинової, стеаринової, міристинової, що мають високу температуру плавлення, то вони будуть твердими при звичайній температурі. Якщо ж переважають ненасичені кислоти, особливо лінолева і ліноленова, то вони матимуть рідку консистенцію. Більшість рослинних жирів при звичайній температурі рідкі.
Кислотне число – це кількість міліграмів гідроксиду калію, необхідного для нейтралізації вільних жирних кислот, яка міститься в 1 г жиру. Зазвичай жирні кислоти містять незначну кількість вільних жирних кислот. Однак, при зберіганні і в процесі проростання насіння їх кількість може збільшуватися.
Число омилення – це кількість міліграмів гідроксиду калію, необхідного для нейтралізації вільних і зв’язаних у вигляді ацилгліцеринів жирних кислот, які знаходяться в 1 г жиру. Число омилення характеризує середню величину молекулярної маси ацилгліцеринів, які входять в склад жиру.
Йодне число - це кількість грамів галогену ( в перерахунку на йод ), яке може сполучитися з 100 г жиру. Чим більше йодне число, тим більш рідкіші жири і тим швидше вони можуть окислитися.
Жири під дією кисню і за участю цілого ряду ферментів набувають гіркуватого присмаку і специфічного запаху – тобто вони гіркнуть, псуються. Якщо жири піддаються дії ферменту ліпази, то проходить їх розклад, аналогічно реакції омилення.
СН2ОСОR1 СН2ОН
СНОСОR2 + Н2О → СНОН + R1COOH + R2COOH + R3COOH
СН2ОСОR3 СН2ОН
Триацилгліцерин Гліцерин Жирні кислоти
Деякі жирні кислоти, які виділяються при такому розкладанні жирів, надають їм неприємного смаку і запаху. Кислотне число жиру при цьому підвищується. Під дією кисню жири також гіркнуть, в цьому випадку процес починається з окислення жирів. Окислення проходить частіше всього в результаті сполучення кисню по місцю подвійного зв’язку з утворенням перекисей.
R1CH2CH = CHCH2R2 + O2 → R1CH2CH – CHCH2R2
O - O
Ці перекисі розкладаються з утворенням альдегідів і кетонів, які надають неприємного смаку і запаху.
Під дією кисню проходить також висихання жирів, яке заключається в їх окисленні з утворенням води, вуглекислоти, альдегідів і низькомолекулярних кислот. Жир, який окислився поступово загустає і покривається тонкою еластичною плівкою.
Для виготовлення маргарину і кулінарних жирів жиропереробна промисловість проводить гідрогенізацію рідких рослинних жирів, завдяки чому вони переходять в твердий стан. Суть цього процесу заключається в тому, що триацилгліцерини ненасичених жирних кислот, які входять в склад рідких жирів, реагують з воднем в присутності каталізатора і переходять в триацилгліцерини насичених кислот. В результаті реакції до кожного подвійного зв’язку приєднується 2 атоми водню і жир із рідкого стану переходить в твердий.
СН2OCOС17Н33 СН2ОСОС17Н35
СНОСОС17Н33 + 6 Н → СНОСОС17Н35
СН2ОСОС17Н33 СН2ОСОС17Н35
Триолеїн Тристерин