4. Підприємство як відкрита, самоорганізована, самоуправляєма система. Роль у забезпеченні стійкого соціально-економічного розвитку суспільства.

Підприємство як об'єкт управління розглядається не просто як соціальна система, складена із взаємодіючих елементів та підсистем, а й як активна система, що мас взаємозв'язки із зовнішнім середовищем і не тільки може впливати на його складові, а й перебувати у безпосередній залежності від нього.

Для здійснення своєї діяльності підприємство мас розпоряджатися певними матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами і засобами. Планомірне комбінування та використання них факторів виробництва, організація виготовлення та реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг) є основою для отримання доходу (прибутку), досягнення цілей підприємства та задоволення економічних інтересів його власників.

Характерними ознаками підприємства є:

по-перше - проведення підприємницької діяльності, тобто самостійна, ініціативна, систематична діяльність, яка здійснюється на власний ризик, з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг та їх реалізація з метою одержання прибутку;

по-друге - наявність статус юридичної особи, ознаками якої є відокремлене майно, можливість від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем в арбітражному третейському судах. Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, а промислове підприємство — ще товарний знак. Підприємство не може мати у своєму складі інших юридичних осіб.

В умовах ринкової системи господарювання підприємство об'єктивно стає основною ланкою господарського комплексу.

Підприємство як об'єкт вивчення є відокремленою виробничо-господарською одиницею, що володіє правами юридичної особи, що займається виробництвом і реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг.

У соціальному відношенні підприємство виступає в якості соціальної підсистеми товариства, саме на ньому здійснюється взаємодія суспільних, колективних і особистих інтересів, складаються стосунки колективізму і взаємодопомоги.

Соціально-економічна роль підприємства в умовах ринку істотно змінюється. Ця зміна йде по цілому ряду напрямів.

1. Основні вимоги. які висуває ринок підприємству, - працювати так, щоб результатом діяльності був не тільки випуск продукції або послуг, але й одержання прибутку, тобто завжди повинно бути перевищення доходів над витратами, що витрачаються ресурсами, і чим вище це перевищення, тим прибутковіше працює підприємство.

2. На зміну вимогу випуску як можна більшої кількості продукції, оскільки соціалістична економіка перебувала в умовах дефіциту з того чи іншого асортименту продукції, приходить вимога - не тільки виробити продукцію, а й збут її, реалізувати. Подальше нарощування обсягів доцільно тільки в умовах гарантованого збуту продукції.

3. на зміну існуючим обмеженням з боку вищих органів приходить самостійність підприємств з багатьох питань його діяльності, але як плата за цю самостійність - можливість неспроможності та банкрутства, тобто підприємство може бути виведено за межі економічної сфери, оскільки воно не зміг працювати в умовах ринку і змушена покинути його.

При будь-якій формі господарювання підприємства грають найважливішу роль у забезпеченні стійкого соціально-економічного розвитку суспільства. З мікроекономічних позицій підприємства є основою для:

• збільшення національного прибутку, валового внутрішнього продукту, валового національного продукту;

• можливості існування всієї держави і виконання єю своїх функцій. Це пов'язано з тим, що значна частина державного бюджету формується за рахунок податків і зборів із підприємств;

• забезпечення обороноздатності держави;

• простого і розширеного відтворення;

• розвитки національної науки і прискорення НТП;

• підвищення матеріального добробуту усіх верств громадян країни;

• розвитки медицини, культури, мистецтва та ін;

• вирішення проблеми зайнятості;

• вирішення багатьох інших соціальних проблем. Цю роль підприємства будуть виконувати тільки в тому випадку, якщо вони ефективно функціонують.

У суспільстві підприємництво:

1. виступає діловою силою,що прискорює шлях до ринкових перетворень,

подальше удосконалення законодавчо-нормативної бази

2. забезпечує господарську незалежність суб”єктів ринку, створює

сприятливе середовище для розвитку конкуренції

3. стимулює ділову активність, сприяє оновленню технологічної бази і

номенклатури продукції

4. створює нові робочі місця

5. проводить благодійну та спонсорську діяльність