4.3. Види і типи соціально-географічних досліджень

Соціально-географічні дослідження поділяють на три великі види: теоретичні, емпіричні й прикладні соціально-географічні.

Теоретичні дослідження — це дослідження, направлені на побудову теорій і формування знання, вироблення теоре­тичного знання про дійсність, встановлення нових понять, категорій, які відбивають істотні властивості соціально-гео­графічних явищ, станів і процесів. Термін "теоретичне дослі­дження" вживають в трьох різних значеннях.

По-перше, як синонім фундаментальних досліджень. У цьому разі він означає дослідження, які проводяться в рамках теоретичної соціальної географії, яка характеризується функ­цією побудови наукового знання про соціальну дійсність.

По-друге, цей термін означає дослідження, що проводить­ся на теоретичному рівні соціально-географічного знання, яке характеризується своїми особливими формами знання і засобами пізнання.

По-третє, його вживають як синонім методологічного дослі­дження. У цьому випадку він означає дослідження, пов'язане з аналізом знання як такого, з розробкою засобів такого ана­лізу, спрямованого на вивчення структури і процесу соціаль­но-географічного пізнання, на формування методів, процедур методик і технік соціально-географічного дослідження. Результатом такого дослідження є знання про знання і засоби його отримання, а не знання про об'єкт, який вивчають.

Емпіричне дослідження (від гр. empeiria — дослід) наукове дослідження, яке передбачає отримання фактофіксуючого знання. В результаті емпіричного дослідження мож на одержати систему фактів і емпіричних залежностей, які складають емпіричний базис соціально-географічного знання

Науковий факт -- не початок, а підсумок емпіричного дослідження. У науковій літературі соціально-географічний факт визначається як обгрунтоване знання, отримане через описання окремих фрагментів реальної дійсності в деякому суворо визначеному просторово-часовому інтервалі.

Прикладні соціально-географічні дослідження - дослідження, орієнтовані на практичне вирішення соціальні» географічних проблем, пов'язаних з регулюванням певних соціальних процесів, прогнозуванням, плануванням і управлінням в чітко окреслених сферах суспільного життя. Прикладні соціально-географічні дослідження проводяться за такою схемою.

Перший етап — пошук готового способу вирішення проб леми. Тут соціогеограф звертається до спеціальної літератури, яка присвячена даній проблемі.

Другий етап — збір інформації про об'єкт дослідження.

Третій етап передбачає розробку на основі зібраної інфор­мації кількох варіантів вирішення проблеми та їх апробацію через обговорення з експертами, експериментальну перевірку.

Четвертий етап дає змогу здійснити кінцеву доробку проекту вирішення, підготовку звіту і впровадження роз­робки в практику.

Виділяють такі типи соціально-географічних досліджень: пілотажні, польові, панельні, лонгітюдні і міждисциплінарні, або комплексні.

Пілотажне дослідження (від англ, pilot, одне із значень якого — дослідна установка) — пробне дослідження пере­важно методичної спрямованості. Воно передує основному дослідженню і призначене для перевірки якості інструменту для збору первинної соціально-географічної інформації, про­цедур і методів організації масового польового дослідження. Слід зазначити, що масові соціологічні дослідження дорого коштують. У процесі пілотажного дослідження перевірці під­лягають усі елементи майбутнього основного дослідження: уточнюються його завдання і гіпотези, відпрацьовуються орга­нізація збору інформації, анкети, бланки інтерв'ю та ін. За його результатами уточнюється формулювання питань, інструментарій проходить перевірку на надійність і досто­вірність. Достатнім вважаються дослідження 50—100 чол. залежно від ступеня новизни методик і однорідності об'єкта, але так, щоб у вибірку були включені усі значимі для цілей дослідження групи респондентів. Пілотажні дослідження можуть повторюватися кілька разів — до тих пір, поки не будуть досягнуті задовільні результати.

Польове дослідження — соціологічне дослідження, зав­дання якого полягає в безпосередньому і всебічному ви­вченні соціально-географічного об'єкта в нормальних, при­родних умовах, в соціальному контексті його повсякденно­го життя. Це фактично опитування на місці (в місті, селі, регіоні та ін.). При польових дослідженнях здійснюється збір первинної соціологічної інформації. Для позначення такого етапу дослідження застосовують також терміни "обстеження", "емпіричне обстеження". Польові досліджен­ня спрямовані на повне і глибоке дослідження соціально-географічних об'єктів з метою отримання інформації, по­трібної для пояснення соціальних явищ і процесів. У зв'яз­ку з цим об'єкт польових досліджень повинен мати чіткі часові й просторові межі (територіальна спільність, молодь якогось міста та ін.).

Панельне дослідження (від англ. panel — панель, спи­сок) — різновид повторного дослідження, мета якого — ви­вчення змін, які відбуваються в якій-небудь групі людей про­тягом певного проміжку часу. Типовий приклад панельного дослідження — періодичні суцільні або вибіркові переписи населення.

Лонгітюдне дослідження (від англ. longitude — довго­та) — вид повторного дослідження, при якому здійснюється тривале періодичне спостереження за одними й тими самими особами або соціальними об'єктами. Цей тип досліджень спрямований на встановлення соціального розвитку молоді в процесі її життєвого самовизначення. Початковий етап до­слідження пов'язується із закінченням навчання в школі, за­вершальний — з досягненням соціальної зрілості (набуттям стійкого соціального статусу, професії, створенням сім'ї та ін.).

Лонгітюдне дослідження в деякому відношенні схоже з панельними дослідженнями. Оскільки у них об'єктом три­валого спостереження є один і той самий контингент обсте­жуваних. Проте якщо в панельному дослідженні можуть виступати будь-які вікові категорії, то в лонгітюдних дослі­дженнях - - тільки молодь. Відмінність панельного дослі­дження від лонгітюдного полягає в тому, що в останньому зміни одного й того самого об'єкта розглядаються насампе­ред як функція часу.

Лонгітюдне дає змогу отримати таку важливу інформа­цію, як вибір професії, професій та соціальна адаптація мо­лоді, включення молоді в соціальну структуру суспільства тощо. В лонгітюдних дослідженнях важливу роль викону­ють поняття "покоління" і "когорта".

Під поколінням розуміють групу осіб, які одночасно всту­пають у певні соціальні стани (ті, що вступають до школи, ті, які завершують освіту, ті, що одружуються та ін.), тобто гру­пу осіб, яку в демографії називають реальним поколінням на відміну від умовного покоління як групи сучасників різно­го віку, сімейного стану тощо.

Під когортою слід розуміти частину покоління, яка виді­ляється за однією (або більше) специфічною ознакою. На­приклад, когортою називають ту частину покоління, яку вклю­чено до складу вибіркової сукупності.

Міждисциплінарні дослідження (від лат. disciplina — вчення, наука) — форма організації досліджень, яка передба­чає співпрацю між представниками різних дисциплін у ви­рішенні комплексної практичної або наукової проблеми. Не­обхідність проведення міждисциплінарних досліджень по­силилась у зв'язку з розгортанням науково-технічного про­гресу, зі зростанням потреби в комплексному підході до ви­рішення складних соціальних потреб.