Гідросферні стихійні лиха
Повені – це значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері, водосховищі, спричинене зливами, весняним таненням снігу, вітровим нагоном води, руйнуванням дамб і гребель. Повені періодично спостерігаються на більшості великих річок України. Суттєво збільшує збитки від повеней вирубка лісів, які утримують воду на схилах гір. Катастрофічні повені на Закарпатті в 1988-89 роках стали найбільшими надзвичайними ситуаціями в Україні після Чорнобиля.
Повені, викликані нагоном води, виникають переважно при сильних вітрах на узбережжі Чорного та Азовського морів.
Правила безпеки під час повені:
Отримавши попередження про затоплення, слід негайно перейти на височину, попередньо вимкнувши газ, воду, електроенергію.
При повільній повені слід перенести майно в безпечне місце – на горища, дахи будівель.
При стрімкій повені слід залишити місце затоплення, скориставшись човном, катером, колодою, бочкою, автомробільною камерою.
Опинившись у воді, скинути важкий одяг, скористатись плавзасобами і чекати допомоги.
Снігові лавини - це зміщення снігових мас під дією гравітації на схилах гір, коли сили зчеплення шарів снігу переходять певну межу. Виникають від перевантаження схилу через значні опади снігу (особливо під час відлиги).
В Україні снігові лавини поширені в гірських районах Карпат та Криму.
Атмосферні стихійні лиха
Буревії ( рос. урагани) – це вітри великої сили з швидкістю понад 32 м/с (близько 120 км/год). Сила вітрів визначається 12- бальною шкалою Бофорта, за якою вітри силою понад 9 балів (більше 20 м/с) називаються штормом. Шторм та буревій руйнує будівлі, лінії електропостачання, зриває дахи з будівель, ламає та вириває з корінням дерева, перекидає автомобілі, пошкоджує транспортні комунікації і мости, ламає і вириває з корінням дерева. При поширенні над морем викликає величезні хвилі висотою 10-12 м, пошкоджує причали і кораблі.
Смерчі – утворення величезних вихорів, що переміщаються з швидкістю до 450 км/год. Виникають при зіткнення великих повітряних мас різної температури і вологості. Смерч спричиняє пожежі, нищення будівель, руйнування технічних об’єктів.
Смерчі трапляються в Україні, в Азовському та Чорному морях.
Правила безпеки під час буревію:
- Отримавши попередження, щільно зачинити вікна, двері.
- З дахів і балконів забрати речі, що можуть травмувати людей.
- В будівлях триматись подалі від вікон. Найбезпечніші місця: підвали, сховища, метро, внутрішні кімнати перших поверхів будинків.
- На відкритій місцевості слід заховатись у западині, яру, канаві (щільно притиснутись до землі). При грозі для попередження уражень блискавкою не можна стояти під окремими деревами, не підходити до ліній електропередач.
Пожежі – неконтрольований процес горіння, при якому гинуть люди та нищаться матеріальні цінності. Основними типами пожеж є ландшафтні лісові та степові. Причинами виникнення пожеж є недбала поведінка людей з вогнем, порушення правил пожежної безпеки, природні явища (посухи, блискавки), самозаймання сухої рослинності і торфу. 90% пожеж виникає з вини людини.
Правила безпеки під час пожежі:
Остерігатись високої температури, задимленості і загазованості повітря.
Перед входом до палаючого приміщення накрити голову вологим простирадлом, плащем, тканиною.
В дуже задимленому приміщенні слід плазувати, дихати – тільки через вологу тканину.
Якщо загорівся одяг – лягти на землю та збити полум’я, не бігти. На людину в палаючому одязі слід накинути пальто, плащ, тканину і щільно притиснути.
Пожежа - це неконтрольований процес горіння, який викликає загибель людей та нищення матеріальних цінностей.
Під час пожеж вигорає родючий шар ґрунту, який утворювався протягом тисячоліть. Після пожеж у гірських районах розвиваються ерозійні процеси, а в північних - відбувається заболоченість лісових земель.
Основними видами пожеж як стихійних лих, що охоплюють великі території (сотні, тисячі, мільйони гектарів), є ландшафтні пожежі - лісові й степові.
Лісові пожежі поділяють на низові, верхові, підземні. За інтенсивністю горіння лісові пожежі поділяються на слабкі, середні, сильні.
Лісові низові пожежі характеризуються горінням сухого трав'яного покрову, лісової підстилки і підліску без захоплення крон дерев. Швидкість руху фронту низової пожежі становить від 0,3-1 м/хв (слабка пожежа) до 16 м/хв (сильна пожежа), висота полум'я - 1-2 м, максимальна температура на кромці пожежі досягає 900° С.
Лісові верхові пожежі розвиваються, як правило, з низових і характеризуються горінням крон дерев. При швидкій верховій пожежі полум'я розповсюджується з крони на крону з великою швидкістю, яка досягає 8-25км/год, залишаючи інколи цілі ділянки не займаного вогнем лісу. При стійкій верховій пожежі вогнем охоплені не тільки крони, а й стовбури дерев. Полум'я розповсюджується зі швидкістю 5-8км/год, охоплює весь ліс від ґрунтового шару до верхівок дерев. Підземні пожежі виникають як продовження низових або верхових лісових пожеж і розповсюджуються по шару торфу, який знаходиться на глибині 50см. Горіння йде повільно, майже без доступу повітря, зі швидкістю 0,1-0,5м/хв, виділяється велика кількість диму і утворюються прогари (пустоти, які вигоріли).
Тому підходити до осередку підземної пожежі треба обережно. Горіння може тривати довго, навіть взимку під шаром ґрунту.
Степові (польові) пожежі виникають на відкритій місцевості, де є суха пожухла трава або збіжжя, яке дозріло. Вони мають сезонний характер і частіше бувають влітку, рідше навесні й практично відсутні взимку. Швидкість їх розповсюдження може досягати 20-30 км/год.
Основними заходами боротьби з лісовими низовими пожежами є: засипання вогню землею; заливання водою (хімікатами); створення мінералізованих протипожежних смуг; пуск зустрічного вогню.
Гасіння підземних пожеж здійснюється в більшості випадків двома заходами. При першому заході навколо торф'яної пожежі на відстані 8-10 м від її краю риють траншею глибиною до мінералізованого шару ґрунту або до рівня ґрунтових вод і заповнюють її водою. При другому заході влаштовують навколо пожежі смугу, яка насичена розчинами хімікатів. Спроби заливати підземну пожежу водою успіху не мають.
7
Біологічні небезпеки
Бактерії
Бактерії швидко розмножуються в умовах високої вологи, впливаючи на внутрішню структуру деревини. Внаслідок їхнього впливу втрачається значна маса деревини. Бактерії переважно живляться целюлозою - основним структурним елементом деревини.
Водорості та лишайники
Є причиною порівняно невеликих пошкоджень. Як і грибки та бактерії розвиваються в умовах високої вологості. Зміни в деревині, які виникають внаслідок дії водоростей і лишайників, помітні у 2-міліметровому зовнішньому шарі деревини. Їх присутність на деревині не завдає значних пошкоджень, але є ознакою недостатнього захисту деревини, поганого зберігання. Присутність цих організмів може прискорити подальші процеси руйнування деревини, внаслідок дії інших організмів (комах, грибків).
Комахи
Комахи, які руйнують деревину, називаються технічними шкідниками. Вони завдають серйозної шкоди деревині. Існує багато видів комах - шкідників. Для різних комах деревина відіграє різну роль. Деревина може використовуватися як їжа і житло, може бути лише продуктом харчування або тільки притулком. Для багатьох видів комах деревина є лише частиною їжі, решту ж меню становлять грибки, які руйнують деревину. Комахи атакують усі види деревини: мокру, суху, використовувану на зовні і всередині приміщення. Вони суттєво послаблюють структуру деревини, що часто призводить до повного руйнування дерев'яного елементу. Комахи, які призводять до найбільших пошкоджень деревини в Польщі це: жук-деревогриз, Вусач хатній, Меблевий жук-точильник, Точильник опушений.
Грибки
Окрім вогню та комах, великою небезпекою для деревини є грибки. Усі дерев'яні елементи, які навіть знаходяться під впливом незначної вологи можуть стати потенційною жертвою грибків. Ураженню перш за все підпадає деревина, яка знаходиться під впливом атмосферних чинників. Найшвидше грибки розвиваються в дуже вологому середовищі, коли впродовж тривалого часу волога складає більше ніж 20%. Грибки, які атакують деревину, поділяються на декілька груп і різною мірою пошкоджують її. Виділяють три види пошкодження деревини, викликані грибками - цвіль, синява і бура гниль (форми). Кожен вид пошкодження має індивідуальний перебіг,масштаб збитків і виникає внаслідок дії іншого виду грибка. Найнебезпечніша - бура гниль. Грибки цього виду руйнують целюлозу (вона становить приблизно 50% деревини), яка відповідає за витривалість, стійкість до розтягування і щільність деревини. На останньому етапі руйнування, деревина розсипається як порошок.
Синява менш небезпечна. У цьому випадку, грибки руйнують лігнін, який є другим, основним компонентом деревини після целюлози (становить приблизно 30% деревини) і відповідає за стійкість при стисканні. Синява переважно появляється в лісах (живі і мертві дерева) і на будівельних складах. Найменш загрозливим грибком є цвіль. Руйнування дерева в цьому випадку обмежується поверхневими шарами деревини (2-4-міліметри). Виступає переважно на деревині, яка використовується на зовні, і часто потрапляє в умови підвищеної вологості.
8 Критичні параметри стихійних явищ, можливих на території Львівської області:
землетруси – 5-6 балів;
вітер – швидкістю 30 м/с і більше;
мороз – до -35 С;
спека – до +35 С;
снігові замети (кількість опадів до 200 мм за 12 год і менше);
сніг з дощем (кількість опадів до 50 мм на протязі 12 год);
ожеледиця (до 20 мм);
налипання мокрого снігу (до 35 мм);
шквали (до 30 м/с);
Стихійні лиха створюють осередки уражень з характерними вражаючими факторами.
9
Донбас
Довгострострокове поєднання вуглевидобутку з роботою металургійних, нафтохімічних та машинобудівних підприємств призвело до того, що Донбас став найбільш забрудненим регіоном не тільки в Україні, а й у світі. Це вимагає суттєво змінити структуру територіально-виробничого комплексу Донбасу, перейти на маловідходні ресурсоощадні технології з метою зменшення токсичності відходів, ліквідації і утилізації їх скупчень.
Придніпров’я
Характеризується високою концентрацією гірничорудної, чорної, кольорової металургії, будівельної індустрії, важкого машинобудувння. Орієнтація на використання місцевої сировини обумовила виснаження запасів природних ресурсів. Високий рівень забруднення повітря та води, спустошення грунту, критичні екологічні умови проживання.
У Донбасі та Придніпров’ї практично вичерпані можливості розміщення відходів. В Донецькій області (4% території України) сконцентрорвана 4-та частина всіх накопичених відходів.
Полісся
Великомасштабні осушувальні роботи на Поліссі призвели до падіння рівня грунтових вод і ерозії грунтів. У результаті аварії на ЧАЕС та радіоактивного забруднення ускладнилося використання грунтів і лісу,склалися загрозливі умови для проживання населення.
Поділля
Цей найбільш густонаселений регіон з розвиненм сільським господарством і харчовою промисловістю найменш забруднений. Тут слід заборонити розміщення всіх шкідливих виробництв і зосередитись на виробництві екологічно чистої с/госп. продукції: повністю перейти на біологічні системи землекористування і обмежити використання мінеральних добрив.