Синтетичний та аналітичний облік малоцінних швидкозношуваних предметів.
До малоцінних і швидкозношуваних предметів відносять ті, що використовуються не більше одного року чи одного операційного циклу, якщо він перевищує рік. До них можна віднести інструменти, господарський інвентар, спеціальні пристрої, пристосування, спеціальний одяг, взуття тощо. Для обліку наявності та руху МШП передбачено балансовий рахунок 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”. За його дебетом відображають придбані, виготовлені або безоплатно отримані предмети за їх первісною вартістю. За кредитом — відпуск МШП в експлуатацію за обліковою вартістю, списання нестач і втрат від псування таких предметів.Згідно з П(С)БО 9 “Запаси” одиницею бухгалтерського обліку МШП буде їхнє найменування або однорідна група (вид). Організація бухгалтерського обліку МШП на підприємстві передбачає своєчасне складання первинних документів, дотримання правил при прийманні МШП на склад та відпуску їх в експлуатацію.
МШП, що надходять від постачальників, приймаються на склад матеріально відповідальною особою. При відпуску МШП зі складу в експлуатацію їхню вартість списують на затрати виробництва або відносять на витрати періоду. Пізніше щодо таких МШП має бути організований оперативний облік в кількісному вимірі за місцями експлуатації та матеріально відповідальними особами протягом усього строку їхнього фактичного використання (п. 23 П(С)БО 9).
Аналітичний облік малоцінних і швидкозношуваних предметів ведеться за допомогою різних реєстрів, склад яких залежить від місцезнаходження об’єкта обліку. Так, попредметний облік МШП, які перебувають на складі, здійснюється в картках чи книзі кількісно-сумового обліку запасів за найменуванням, кількістю, вартістю й матеріально відповідальною особою. Аналітичний облік малоцінних і швидкозношуваних предметів в експлуатації ведеться за найменуваннями предметів, їх кількістю, вартістю й матеріально відповідальними особами з застосуванням карток ф. № З-396 або вкладних аркушах ф. № 402 до інвентаризаційного опису й порівняльної відомості. Рух малоцінних і швидкозношуваних предметів протягом року відображається у відповідних стовпцях вкладних аркушів з виділенням залишків на кінець кожного кварталу. У разі застосування в аналітичному обліку вкладних аркушів оборотні відомості не складаються. Синтетичний облік операцій щодо руху малоцінних і швидкозношуваних предметів ведеться в накопичувальній відомості про вибуття та переміщення МШП ф. № 439 — меморіальний ордер № 10
Інвентаризація запасів.
Мета інвентаризації – забезпечити достовірність даних бухгалтерського обліку і перевірити фактичну наявність запасів на підприємстві. Проводиться вона перед складанням річної фінансової звітності (не раніше 1 жовтня). ЇЇ періодичність встановлюється наказом керівника підприємства, але не повинна бути рідше одного разу на рік.
Інвентаризація запасів має проводиться наступним шляхом.
Крок 1. Підготовка запасів для проведення інвентаризації. При проведенні інвентаризації сировини, матеріалів і інших запасів (окрім незавершеного виробництва), які знаходяться на складах,їх необхідно підготувати шляхом сортування, розкладки,групування згідно сортам, видам, групам. Цю підготовку звичайно виконують матеріально-відповідальні особи при проведенні планової інвентаризації.
Крок 2. Проведення інвентаризації. На цьому етапі основним завданням інвентаризаційної комісії є виявлення, перерахування фактичних залишків запасів і відображення їх в інвентаризаційних описах. Однак в цій простій і механічній процедурі є свої нюанси, знання і вживання на практиці яких допоможе правильно відобразити дані інвентаризації в обліку. Так, на етапі перерахування запасів необхідно виділити і відобразити в окремому інвентаризаційному опису ті з них, які: ·втратили первинні якості і підлягають зниженню ціни; зіпсовані, не можуть бути використані в виробництві продукції або реалізовані. Ці запаси підлягають списанню (знищенню, утилізації). запаси, що потребують проведення ремонту.
Окрім того, в окремі відомості необхідно внести ті запаси, які поступили на підприємство ( під відповідальність МВО) чи були передані у виробництво (відпущені покупцям) під час проведення інвентаризації. При інвентаризації незавершеного виробництва для визначення кількості запасів , які входять в його склад, необхідно використовувати розрахункові показники , основані на технологічних картах, стандартах і інших нормативних документах. Відсоток завершеності тих чи інших робіт визначають технологи, інженери і інші спеціалісти, які входять до складу інвентаризаційної комісії, на підставі первинних документів (накладних на внутрішнє переміщення запасів з комори в цех, лімітно-заборних карток) .
Крок 3. Звірка показників. Після того, як всі дані про фактичну наявність запасів будуть внесені в інвентаризаційні описи, матеріально-відповідальні особи засвідчують правильне складання інвентаризаційних описів шляхом їх підписання (інвентаризаційний опис вважається закритим). Потім нвентаризаційні описи передаються в бухгалтерію, і бухгалтер вказує в опису кількість і ціну запасів, ґрунтуючись на даних бухгалтерського обліку, аналітичного обліку по кожному виду (сорту, найменуванню) запасів. Якщо в бухгалтерському обліку є дані про деякі запаси, але ці запаси не були відображені в інвентаризаційному опису ( виявлена нестача запасів), то цей факт необхідно відобразити в висновках інвентаризаційної комісії ..
Крок 4. Прийняття рішень про відображення виниклих інвентаризаційних різниць. Якщо фактичні дані про наявність запасів повністю збігаються з даними бухгалтерського обліку, то підприємство пропускає цей, а також наступний крок проведення інвентаризації. Вони стосуються лише тих підприємств, на яких під час проведення інвентаризації виявлені нестачі і/або надлишки запасів (так звані інвентаризаційні різниці). Інвентаризаційні різниці можуть бути відображені в обліку тільки після того, як інвентаризаційна комісія прийме відносно них відповідне рішення, а керівник підприємства це рішення затвердить. Інвентаризаційна комісія повинна прийняти рішення за наступними питаннями: за якими запасами нестачу та надлишки можна відобразити як пересортування; ·чи є особа, винна в нестачі запасів, і якщо є, то яку суму нестачі ( в тому числі і різниці по пересортуванню) з неї необхідно стягнути; ·в якій сумі слід оцінити запаси, виявлені в надлишках і за якою вартістю необхідно їх відобразити в обліку.
Крок 5. Відображення результатів інвентаризації в обліку. Останній крок - обліковий. Це означає, що бухгалтерія підприємства повинна відобразити в бухгалтерському і податковому обліку результати інвентаризації: пересортицю, нестачі і надлишки, а також операції по стягненню суми збитку з винної особи (якщо така була встановлена інвентаризаційною комісією). Первинним документом, на підставі якого бухгалтер відображає в обліку господарчі операції по врегулюванню інвентаризаційних різниць є висновок інвентаризаційної комісії, затверджений керівником підприємства. Але ще до відображення результатів інвентаризації, робітники бухгалтерії повинні перевірити інвентаризаційні описи.