2.9. Мальва лісова —(Malva sylvestris l.)

Д уже чутлива до змін погоди мальва лісова —(Malva sylvestris L.)

Народні назви: калачики лісові, дика мальва, проскурняк, проспярник, гордовля, рожа лі­карська.

Родина мальвових.

Дворічна, зрідка однорічна рослина. Стебло пряме заввишки 30—120см, гілчасте, шорстко-во­лосисте. Листки сидять на довгих черешках, округло-серцевидні. Квітки великі, рожеві, поодинокі (після сушіння стають темно-фіолетовими), сидять на довгих квітконіжках у пазухах листків. Пе­люстки довгасто-оберпнено-яйцевидні, глибоко виїмкові. Цвіте з червня до вересня.

Росте як бур'ян вздовж шляхів, під тинами, у хлібах, між чагарниками, у зріджених лісах. Висока, з яскравими квітами, вона видна здаля. Але іноді її великі квіти закриті - це до дощу. [15]

2.10. Жимолость(Lonicera caprifolium L.) та дурман звичайний (Datura stramonium L. ).

На відміну від рослин, які перед дощем закривають свої квітки, складають листи або самі никнуть, є такі, які у вологім повітрі починають посилено виділяти солодкий сік - нектар. Він й залучає комах. Отже, виходить ланцюжок: наближається дощ - збільшується вологість повітря - посилено виділяють нектар рослини - пожвавлюються комахи.

Прикладами таких "гігрометрів", що працюють у парі з комахами, можуть бути жимолость (Lonicera caprifolium L.) і дурман звичайний (Datura stramonium L.). Жимолость - досить розповсюджений чагарник у багатьох районах нашої країни. Зимовий вигляд її такий, що довідатися рослину в цей час неважко: гілки чагарнику тонкі, білуваті, а бруньки гострі, теж світлі й сидять на галузях попарно - одна проти іншої. Листки овальні, супротивні, з короткими черешками, молоді листки і гілочки в м’яких волосочках. Кора на старих гілках темно-сіра. Темно-червоні ягоди сидять попарно, так само розташовані і квіти (травень-червень), що мають жовто-білий колір. На прихід весни жимолость реагує дуже швидко, однієї з найперших, а цвіте в самому кінці весни, трохи раніше конвалії. До цього часу вона вже повністю одягається листям. Цвітіння чагарнику помітне, що залучає увагу, особливо комах. Квітки жимолості невеликі, білі, трохи вигадливої форми: одна з пелюсток розташована угорі, чотири інших утворюють групу внизу; це дуже схоже на кисть людської руки, де великий палець як би протиставляється чотирьом іншим. З віночка квітки випинають п'ять довгих тичинок і тонкий стовпчик маточки. Цвітіння жимолості нетривале.

Дурман звичайний (Datura stramonium L. ). Це однорічна трав’яниста рослинна з гіллястим порожнистим стеблом. Листки яскраво-зелені з більш блідою нижньою поверхнею. Квіти великі, з лійкоподібними білими віночками. Плід – коробочка, покрита численними колючками. Вся рослина отруйна.

Квітки дурману звичайного, що сильно пахнуть, розкриваються лише після повного заходу сонця, уночі. Удень вони закриті - рослина начебто дрімає. Дурман звичайний запилюють нічні комахи. Їх залучає солодкий нектар, а дорогу вони знаходять по жовто-білому віночкові квітки, помітному в темряві. От пролітає в сутінках великий метелик - ліловий бражник. Летить повз, не сідає на привабливу квітку. Чому? Виходить, сховала в глибині квіткової чашки дрімота свій пахучий солодкий сік - чекай завтра погожого дня. А якщо крилаті поспішають до квітки, жадібно п'ють його сік - бути дощу. Дурман звичайний посилено виділяє нектар і виділяє сильний запах за 9...12 год до дощу, а жимолость - за 15...20 годин. [10]

Широко розповсюджена рослина нагідки лікарські (Сalепdulа officinalis L.) - однорічна рослина 30-50 см заввишки. Вирощують у садах, на полях і городах по всій Україні як лікарську, декоративну і фарбувальну культуру. В медицині використовують суцвіття, вони містять ефірну олію, гіркоту календен, слиз, смолу (44%), пентадецилову, саліцилову, яблучну та інші кислоти, каротиноїди, сапонін, флавоноїди, глікозид календулозид, сліди алкалоїдів, тритерпендиоли та інші речовини.

Ця рослина звичайно приховує свої пелюстки між 6 або 7 годинником ранку і залишається такою до полудня.

Чоловіча папороть (Dryopteris filix mas L.) часто зустрічається в темних лісах, на низьких вологих місцях. Багаторічна рослина з добре розвинутим кореневищем, від якого відходять додаткові корені. Над землею розвиваються великі перисторозсічені листки – вайї. На нижній поверхні листка знаходяться коричневі горбки – соруси.

У нього листи закручуються вниз перед гарною погодою, а розкручуються до негоди.

У число "барометрів" потрапила й осока. Її квітки особливо чутливі до вологості повітря й уже за день до дощу закриваються. Точно так само поводяться й інші злаки.

Навесні на полях, близько канав, по обривах, поодиноко з'являються соковиті, кремезні, лускаті червоно-білі стеблинки. Вони колінчаті й у вузлах оточені чорно-бурими довгими зубчиками. На верхівці стеблинки щось начебто витонченого колоска, схожого на вязаний ковпачок.Це спороносні пагони польового хвоща ( Equisetum arvense ) - вигадливої, таємничої рослини, не схожої на інші. Багатьом знайомі рожево-білі стеблинки хвоща.

Суглобисте стебло порожнє усередині, як соломинка, тягнеться догори без єдиної гілочки. У результаті спостережень установлене, що надлишок

соку в зламаних раннім ранком нижніх членах стеблинок передвіщає сонячну погоду. Коли дозріють весняні стеблинки вони відмирають. З'являються нові пагони. Але вони зовсім не схожі на стовпчики. Це всім знайомі "ялинки" хвоща. Вони ростуть усе літо й накопичують у кореневищах нові запаси для стеблинок майбутньої весни. Польовий хвощ – шкідлива рослина, бур'ян. Однак у літніх пагонах хвоща багато кремнієвої кислоти, і завдяки цьому хвощ знаходить застосування й у побуті, і у виробництві.

У число довгострокових прогнозистів потрапила й горобина звичайна . Горобина звичайна (Sorbus aucuparia L.)

• невелике дерево до 10м із родини Розоцвітих. Листки почергові, довжиною до 10см, непарно перисті, з 4-7 парами довгастих пильчастих листочків. Невеликі білі квітки з сильним запахом зібрані в щитки діаметром до 10см. Суцвіття розташовуються на кінцях вкорочених пагонів, плоди кулясті, оранжево – червоні, соковиті. Цвіте в травні, плоди дозрівають у серпні – вересні і зрілими залишаються на гіллі до зими. Зустрічається у всіх областях України, у вигляді підліска в хвойних і змішаних лісах, на лісових галявинах і узліссях. Зацвіла горобина, скінчився заморозок і встановлюється надовго "горобинове тепло". Прикмета вірна й підтверджується багаторічними спостереженнями.

Поспостерігйте за жовтою акацією( Caragana arborescens Lam.), комахами, що прилітають до неї, та за погодою. Квітки жовтої акації - вірний "барометр". Перед ясною й сухою погодою у квітках жовтої акації дуже мало солодкого нектару. Небагато прилітає на неї й комах: їжі для них немає. З наближенням негоди, перед дощем у квітках акації нектару виділяється багато (аромат відчувається за сотні метрів). От тоді й кружляє біля неї особливо багато бджіл і інших комах. Акація не завжди так сильно пахне, а саме перед дощем. Так само поводяться й кущі смородини, ожина, і деякі інші рослини. У ясну погоду запах ожини, наприклад, майже непомітний. Але якщо вночі вона починає раптом сильно пахнути, – це означає що вдень буде дощ. Через такі властивості й називають ці рослини - синоптиками, тобто провісниками погоди.

На лісових галявинах, узліссях, на вирубках і серед чагарників, у світлих соснових і березових лісах можна зустріти суницю.

У травні - червні серед густої зелені трави, немов пластівці снігу, блискають білизною квітки суниці. На ніч і особливо перед непогожою погодою квітки суниці никнуть, це захищає їх від опадів, які можуть ушкодити пилок, а також зменшується тепловіддача. Квітки у вигляді напівпарасольок сидять на довгих квітконіжках. Пройде всього місяць, і попливе над галявинами суничний дух. Тепер вже серед зеленої трави, немов дорогоцінні камені, розсипані ароматні ягоди.

З кінця червня, увесь липень і серпень поля картоплі покриваються білоофіолетовими квітками. Якщо поспостерігаємо за картоплею, тоді побачимо що це не тільки коштовна трав'яниста рослина, з бульб якої можна одержати більш 200 різних продуктів, але й "живий барометр". Перед настанням непогожої погоди квітконіжки картоплі звиваються вниз і квітки никнуть.