Артилерійська підтримка висування і розгортання військ із глибини (зайняття вихідного положення для наступу)
Артилерійська підтримка висування і розгортання військ із глибини (зайняття вихідного положення для наступу), як правило, може проводитись при переході у наступ з висуванням з глибини, з метою заборони противнику ведення вогню далекобійними засобами по наших військах, що висуваються.
Артилерійська підтримка висування і розгортання військ із глибини здійснюється вогневими нальотами артилерії по розвіданих цілях. Вогневих нальотів може бути один або декілька.
Вона планується завчасно і залежно умовам обстановки може починатись:
- безпосередньо перед висуванням наших військ з вихідних районів;
- початком або в ході висування військ;
- початком зайняття вихідного положення для наступу.
Триває - до початку артилерійської підготовки атаки. У цей період уражаються виявлені:
- тактичні засоби ядерного та хімічного нападу;
- батареї далекобійної та реактивної артилерії;
- авіація на передових аеродромах і посадочних майданчиках, які можуть ефективно здійснювати вогневе ураження військ, що висуваються;
- засоби ППО на напрямках дій нашої авіації;
- найбільш важливі пункти управління і засоби розвідки противника.
Для виконання цих завдань залучається артилерія військ, яка знаходиться в безпосередньому зіткненні з противником, а також далекобійна артилерія старших командирів. Цілі і об'єкти уражаються зосередженим вогнем і вогнем батарей по окремих цілях.
За таких умов артилерія виконує вогневі завдання, як правило, з тимчасових вогневих позицій.
2. Види вогню артилерії в наступі
Види вогню артилерії – це класифікація артилерійського вогню за кількістю артилерійських засобів, що залучаються, способами підготовки, порядком ведення вогню, тактичним призначенням та іншими ознаками.
У наступі артилерійські підрозділи можуть самостійно застосовувати такі види вогню:
- вогонь по окремій цілі;
- зосереджений вогонь.
Крім того, у складі артилерійської групи або разом з нею можуть брати участь у веденні:
- масованого вогню;
- послідовного зосередження вогню;
- вогневого валу;
- рухомої вогневої зони.
Ззосереджений вогонь (рис. 1) і вогонь по окремих цілях (рис. 2) застосовуються, як правило, при прориві надійно подавленої оборони противника а також при прориві поспішно зайнятої оборони; при введенні в бій других ешелонів.
Рисунок 1- Зосереджений вогонь
Зосереджений вогонь готується в першу чергу по об'єктах, які не уражались ударами авіації і вогнем артилерії в період артилерійської підготовки атаки.
З початком артилерійської підтримки військ, що наступають, даним методом зосереджений вогонь і вогонь по окремих цілях на передньому краю оборони ведеться до підходу підрозділів, що атакують, на безпечне віддалення від розривів своїх снарядів.
Рисунок 2- Вогонь по окремій цілі
У подальшому вогонь ведеться за викликом командира батальйону (роти) і по ініціативі артилерійських командирів.
Масований вогонь
Масований вогонь (МВ) – централізовано спланований і підготовлений вогонь всієї або більшої частини артилерії з’єднання (частини), який ведеться одночасно по одному або декількох важливих об’єктах противника із завданням нанесення їм рішучого ураження в обмежені терміни (рис. 3).
Рисунок 3 - Масований вогонь: а) – ураження противника в районах зосередження; б) – ураження противника на рубежах розгортання
Кожному вогню надають умовне найменування за назвою планет (“Марс”, “Сатурн”і т.д.).
Застосовується для нанесення ураження важливим об’єктам головного угрупування противника, в районах зосередження та на рубежах розгортання.