1. Періоди вогневого ураження противника в наступі

Вогневе ураження противника (ВУП) артилерією – це ураження (нанесення противнику матеріальних збитків) артилерією протягом всього бою вогнем різних видів з застосуванням високоточних боєприпасів і боєприпасів у звичайному спорядженні. Воно проводиться з метою ураження головного угрупування військ противника і створення сприятливих умов для успішного виконання бойових завдань загальновійськовими підрозділами.

ВУП полягає в узгодженій комплексній вогневій дії на противника усіма засобами ураження з застосуванням ракет і боєприпасів у звичайному спорядженні.

Комплексне вогневе ураження проводиться при прориві оборони противника, форсуванні водних перешкод , введенні в бій других ешелонів (резервів).

У роки Великої Вітчизняної війни для забезпечення безперервної підтримки бойових дій загальновійськових підрозділів артилерійським вогнем і підтримання з ними безперервної взаємодії Директивою Ставки ВГК № Д-03 від 10 січня 1942 р. був введений артилерійський наступ.

Згідно директиви, бойові дії артилерії у наступі поділялись на три етапи:

- артилерійська підготовка атаки;

- артилерійська підтримка атаки;

- артилерійське супроводження наступу.

З введенням у дію «Бойового статуту артилерії СВ» (2010р.), погляди на зміст і форму вогневого ураження противника дещо змінились. Це обумовлюється, насамперед оснащенням частин і підрозділів сучасним озброєнням і технікою, що у свою чергу призвело до змін форм і методів збройної боротьби.

На разі вогневе ураження противника артилерією здійснюється сумісно з іншими засобами ураження з метою створення сприятливих умов для його остаточного розгрому наступальними діями загальновійськових підрозділів.

Змістом вогневого ураження противника артилерією є одночасне або послідовне ураження об’єктів (цілей) противника вогнем артилерії за єдиним і узгодженим за метою, завданнями, місцем і часом з діями загальновійськових підрозділів та інших засобів вогневого ураження замислом і планом з метою рішучого ураження його головного угруповання.

Досвід війн і збройних конфліктів свідчить, що 50…60% збитків (втрат) угрупованню противника завдаються ракетними військами і артилерією, 20…30% - авіацією, 20…25% - засобами ближнього бою, 1…2% - засобами інженерних військ і військ РХБЗ.

Як правило, засоби вогневого ураження (авіація, ракетні війська і артилерія) застосовуються по об’єктах (цілях) противника у своїх зонах відповідальності відповідно своїх вогневих можливостей з рознесенням за часом.

Вогнева перевага – це здатність вогневих засобів, у тому числі і артилерії бригади успішно виконувати вогневі задачі не допускаючи суттєвої протидії вогневих засобів противника.

Завоювання та утримання вогневої переваги над противником у наступі бригади досягається:

- створенням чисельної і якісної переваги над противником у вогневих засобах (у тому числі і артилерії);

- випередженням у відкритті вогню артилерією;

- раптовістю і високою ефективністю вогню артилерії;

- своєчасним і надійним ураженням артилерією найбільш важливих об`єктів (цілей) противника - тактичних засобів ядерного та хімічного нападу; наземних елементів розвідувально-вогневих комплексів та систем високоточної зброї; пунктів управління військами і зброєю; артилерійських (мінометних) батарей (взводів); живої сили і вогневих засобів; складів боєприпасів, ПММ та ін.; вертольотів на посадочних майданчиках; протитанкових засобів; засобів ППО та ін.

Боротьба за завоювання та утримання вогневої переваги - це не короткочасний етап дій артилерії. Вона здійснюється постійно під час виконання усіх тактичних завдань артилерії.

Відповідно «БСА СВ» безпосереднє ВУП артилерією планується за напрямками дій під час виконання кожного тактичного завдання за періодами:

- артилерійської підготовки атаки;

- артилерійської підтримки військ, що наступають.

Вогневе ураження противника під час відбиття контратак противника здійснюється відповідно до загальних принципів вогневого ураження противника у оборонному бою.

Кількість періодів може бути різною і буде визначатись кожного разу конкретними умовами обстановки. В усіх періодах вогневого ураження узгоджено застосовуються звичайні і високоточні боєприпаси. При цьому більша частина боєприпасів високої точності застосовується для ураження найбільш важливих цілей, насамперед малорозмірних та високозахищених.

Для застосування боєприпасів високої точності в усіх періодах вогневого ураження може надаватись визначений час.

Розглянемо детальніше кожний з періодів вогневого ураження.