Зміст лекції та методика її викладення Вступ

У сучасних умовах, як при веденні широко масштабних бойових дій так і в боротьбі з незаконними озброєними формуваннями, необхідність пересування частин і підрозділів на різні відстані закономірно зростає. Це зумовлюється збільшенням просторового розмаху, високою маневреністю та динамічністю бою.

Складний характер сучасного бою вимагає від усіх підрозділів швидкого пересування на велику відстань у різних умовах обстановки. Командир повинен вміти організовувати переміщення підрозділів, управляти ними при переміщенні і швидко готовити їх до бою після зосередження в призначених районах.

Історія Другої Світової війни дає нам немало прикладів, коли навики і уміння командирів у короткі строки проводити перегрупування військ забезпечували успіх у бою і операції. Так, наприклад, з’єднання і частини, що прибули до Забайкальського фронту, розвантажили на станції Чита, а потім виконували марш своїм ходом на відстань 1000-1200км. Марш виконували середньодобовим темпом до 150км для частин на тракторній тязі. Завдяки вмілим та ініціативним діям командирів частин і підрозділів по організації та здійсненню маршу своїм ходом на значну відстань, було забезпечене успішне виконання бойових завдань по розгрому японських військ. Передумовою успішних дій стали: вміле ведення розвідки, наявність сильної похідної охорони з фронту і флангів, доцільне шикування похідного порядку і тверде управління військами. Це дало змогу захопити ініціативу, упередити противника в розгортанні та відкритті вогню і переході в наступ.

У сучасних умовах підрозділи повинні бути готові до маршу і перевезення в умовах постійної загрози застосування противником ЗМУ та високоточної зброї (ВТЗ), протидії його авіації, повітряних десантів, диверсійно-розвідувальних груп, радіоактивного, хімічного, біологічного зараження, руйнування доріг і переправ, дистанційного мінування. Це потребує кропіткої підготовки зброї, бойової та іншої техніки і особового складу до маршу і перевезення, вмілої їх організації та всебічного забезпечення.

На лекції будуть розглянуті питання організації і проведення маршу своїм ходом. Відповідна увага буде приділена основним показникам маршу, порядку дій підрозділів у ході здійснення маршу.

У другому питанні розкриємо порядок побудови похідного порядку загальновійськових і артилерійських підрозділів, покажемо місце артилерійських підрозділів у похідному порядку загальновійськових підрозділів.

При розгляді третього навчального питання основна увага буде приділена порядку розташування загальновійськових і артилерійських підрозділів на місці.

1. Способи пересування військ. Марш підрозділів: мета маршу, умови проведення маршу, дистанції між машинами та підрозділами, величина добового переходу, привали, денний (нічний) відпочинок. Дії підрозділів на марші

Підрозділи можуть пересуватися різними способами: проведення маршу своїм ходом; залізничним; водним; повітряним транспортом або комбінованим способом. У залежності від мети пересування, відстані, часу відведеного на пересування, наявності і можливості транспортних засобів, стану комунікацій, застосовується той або інший спосіб переміщення.

Перевезення підрозділів залізничним транспортом застосовується при висуванні їх з глибини країни в район бойових дій, а також при перегрупуванні значної частини військ.

Перевезення залізничним транспортом здійснюється, як правило, на відстань 700км і більше. При слаборозвинутій мережі ґрунтових і шосейних доріг, в період бездоріжжя і взимку при снігових заносах, при обмеженому запасі ходу бойової техніки, перевезення залізничним транспортом може здійснюватись і на меншу відстань.

Перевезення підрозділів водним транспортом здійснюється при необхідності перемістити їх на острова, ізольовані ділянки узбережжя.

Перевезення підрозділів повітряним транспортом здійснюється для негайного перекидання їх з глибини країни в район бойових дій. Повітряним транспортом можна перекинути підрозділи і боєприпаси в райони практично недосяжні для інших видів транспорту (гірська, болотиста, лісиста місцевість, або в тил противнику).

Перевезення підрозділів комбінованим способом здійснюється як з одночасним використанням різних видів транспорту, так і з послідовним переходом від одного виду транспорту до іншого.

Основним способом пересування підрозділів є марш.

Марш - організоване пересування військ у колонах по дорогах і колонних шляхах з метою своєчасного виходу в призначений район або на вказаний рубіж.

При цьому особовий склад, бойова техніка і необхідні матеріали, запаси (частин, підрозділів) повинні бути в повній готовності до виконання поставленого завдання.

Марш може здійснюватися в передбаченні вступу в бій або поза загрозою зіткнення з противником.

У залежності від завдання і умов обстановки підрозділи можуть здійснювати марш з тилу до фронту (при переміщенні з глибини до району бойових дій), вздовж фронту (при перегрупуванні), у різні періоди року і доби, в умовах різної прохідності місцевості та при будь-якій погоді.

Марш здійснюється потайно, як правило, вночі або в інших умовах обмеженої видимості, а в ході бойових дій та у глибокому тилу своїх військ і в день.

Маршрути руху не повинні проходити через великі населенні пункти, вузли доріг, тіснини, поблизу залізничних станцій (портів, аеропортів).

У всіх випадках командир повинен забезпечити прибуття підрозділів у призначений район або на вказаний рубіж своєчасно, у повному складі і в готовності до виконання бойового завдання.

У роки Другої Світової війни марш здійснювали частини, з’єднання та цілі об’єднання. Так, в ході Курської битви у липні 1943 року, частини 18-го та 29-го танкових корпусів, потай здійснили за три доби 400км марш, зосередились у заданому районі. Це дозволило нашому командуванню створити перевагу в силах та засобах на цьому напрямку і не допустити прориву противника в район Орловсько-Курського виступу.

Головними показниками маршу є:

середня швидкість руху;

величина добового переходу;

загальна протяжність маршруту.

Середня швидкість руху на марші та величина добового переходу залежать від одержаного завдання, вміння командирів водити колони, технічного стану машин, стану маршрутів, пори року та доби, погодних умов, рівня підготовки водіїв (механіків-водіїв) а також від організації та забезпечення маршу.

Середня швидкість руху визначається відношенням величини переходу до часу, необхідного на здійснення маршу без урахування часу на привали.

В умовах рівнинної середньо пересіченої місцевості для змішаних і танкових колон середня швидкість руху без урахування часу на привали, може бути 20-25км/год. Автомобільні колони можуть рухатися зі швидкістю 25-30км/год та більше.

При здійсненні маршу у горах, лісисто-болотистій місцевості, взимку, в сильний дощ, туман та в інших несприятливих умовах середня швидкість руху може зменшуватися до 15-20км/год. Під час здійснення маршу у пішому порядку середня швидкість руху може бути 4-5км/год, на лижах - 5-7км/год. Незалежно від умов марш повинен здійснюватися з максимально можливою швидкістю.

Приклад розрахунку середньої швидкості руху:

Артилерійський дивізіон здійснює марш протяжністю 300км (L). Час на марш (Тм) 14 годин. У ході маршу, планується два відпочинки (Тв) протягом 1 години кожний і один відпочинок протягом 2 годин, тоді

Vср =L / (Тм - Тв) = 300 / (14 - 4) = 30км/год.

Батальйон (дивізіон) здійснює марш однією колоною. Дистанції між підрозділами і машинами у колоні батальйону (дивізіону) призначаються залежно від швидкості руху і умов видимості. У звичайних умовах вони можуть бути 25-50м. Під час руху по курних дорогах, в умовах обмеженої видимості, в ожеледицю, по дорогах, які мають круті підйоми, спуски і повороти, а також при русі з підвищеною швидкістю, дистанції збільшуються.

Під час руху на відкритій місцевості в умовах загрози застосування противником ВТЗ дистанції між бойовими машинами теж збільшуються і можуть бути 100-150м.

Величина добового переходу - це відстань, яку підрозділи проходять за добу при здійсненні маршу. Вона залежить від середньої швидкості руху і фізичних можливостей водіїв транспортних і бойових машин. При вказаній середній швидкості руху (для змішаних колон 20-25км/год., для автомобільних 25-30км/год.) часу безпосередньо на рух 10-12 годин (нормальна тривалість роботи водія при здійсненні маршу в середніх дорожніх умовах), величина добового переходу може бути:

для змішаних колон - 250км;

для автомобільних колон - до 300км.

У горах, лісисто-болотистій місцевості, в хуртовину, в туман та в інших несприятливих умовах величина добового переходу може складати 200км, а іноді і менше.

Загальна тривалість маршу може бути різною. Вона залежить в головному від протяжності маршруту, маршових можливостей підрозділу та поставленого завдання.

Марш тривалістю більше одного добового переходу зазвичай має назву маршу на велику відстань. Він здійснюється при виїзді із глибини країни в район бойових дій. Марш на великі відстані пов’язаний з багатьма труднощами матеріального, технічного та дорожнього забезпечення.

Для своєчасного і організованого початку і здійснення маршу підрозділам призначаються:

вихідний пункт;

пункти регулювання;

місця привалів та денного (нічного) відпочинку;

час проходження вихідного пункту і пунктів регулювання.

Вихідний пункт призначається на відстані 5-10 (3-5)км від району розташування батальйону (дивізіону). Така віддаленість забезпечує можливість витягування похідної колони батальйону (дивізіону) і набирання необхідної для висування швидкості.

Висування колони до вихідного пункту проходить зі швидкістю 0,5 -0,75 середньої маршової швидкості.

Пункти регулювання - призначаються для контролю за організованим здійсненням маршу та своєчасного прибуття в призначений район. Пункти регулювання призначають через 3-4 години руху.

Місця привалів і денного (нічного) відпочинку призначаються для перевірки стану озброєння і техніки, їх технічного обслуговування, приймання їжі і відпочинку особового складу.

Привали призначаються через 3-4 години руху тривалістю до однієї години і один привал тривалістю до двох годин у другій половині добового переходу, а денний (нічний) відпочинок - у кінці кожного добового переходу.

Для піших колон привали призначаються тривалістю 10 хвилин, через кожні 50 хвилин руху.

Рота (батарея) може здійснювати марш у колоні головних сил батальйону (дивізіону) чи головній (боковій, тиловій) похідній заставі.

Батальйон (дивізіон) може здійснювати марш у колоні головних сил бригади(полку), авангарді, передовому загоні і самостійно.

Самостійно батальйон (дивізіон) може здійснювати марш для виконання завдання щодо знищення тактичного повітряного чи морського десанту, а також під час дій у горах і лісі.