Хід виховного заходу

Вступне слово вчителя. Усе своє життя, з самого дитинства, людина пізнає, що таке добре, а що таке погане. Ми сьогодні поспілкуємося з вами про доброту, гуманність та духовність.

1. Вибір епіграфа уроку.

Учитель пропонує дітям обрати епіграф заняття. Діти по черзі читають висловлювання відомих людей, коментують їх, аргументують, чому саме той чи інший вислів слід обрати епіграфом заняття. Потім записують спіграф у зошити.

2. Прослуховування вірша: Серце мами

З маленьких років пестить піснями,

Черпа насолоду, тішиться нами,

Охороняє, благословляє,

Для нас лиш б'ється ночами й днями

Єдине в світі — серце мами!

Усе віддасть нам — тепло і силу,

В життя велике здійме на крилах...

Краси навчає, добра навчає.

Для нас лиш б'ється ночами й днями

Єдине в світі — серце мами.

Коли ми в горі — за нас ридає,

Коли в нас болі — за нас страждає.

Найбільш леліє, найбільш жаліє!

Для нас лиш б'ється ночами й днями

Єдине в світі — серце мами.

Коли ж полинеш в далеч світами

І не озвемось навіть листами, —

Тихо заплаче... І все пробачить.

Для нас лиш б'ється ночами й днями

Єдине в світі — серце мами.

Коли нам душу вкриють печалі

І вже не знаєш, як жити далі, —

Нас не покине, за нас загине!

Для нас лиш б'ється ночами й днями

Єдине в світі — серце мами.

3. «Відкритий мікрофон»

Учитель пропонує продовжити речення:

Добро — це....

Добра людина — це .... Добрий вчинок — це ....

Патріот- це…

Шанувати батьків означає…

Любити Батьківщину-це…

Молитва-це…

4. Робота в групах

Група № 1 презентує міфологічні джерела («Міф про Епіметея та ГІрометея»), група № 2 — релігійні джерела («Нагірна проповідь Ісу-са Христа»), група № 3 — законодавчі джерела (Конституція України), група № 4 — літературні джерела (Лев Толстой. «Що живить людей»). І

Міф про Епіметея та Прометея

Був час, коли боги існували, а люди і звірі ще ні. Боги в той час ліпили людей у підземеллях. І перед тим, як мали з'явитися звірі, Епіметей, брат Прометея, почав розподіляти здібності між ними: одним дав силу без швидкості, іншим — швидкість без сили, третіх нагородив здатністю літати.

Але був Епіметей не дуже мудрим і не помітив, що роздав усі здібності безсловесним створінням, а рід людський іще нічим не прикрасив. І коли подивився Прометей на плоди праці свого брата, то побачив, що людина не одягнена і не взута, без домівки та без зброї, а вже настав той день, коли треба було вийти людині на світ Божим. І от, щоб допомогти людям, вирішив Прометей украсти у бога-коваля Гефеста його мистецтво, а богині мудрості Афіни — її майстерність. І подарував Прометей людям уміння працювати і мислити, а також подарував їм украдений із неба вогонь.

Так люди оволоділи умінням підтримувати своє існування. Вони винайшли житло, одежу, взуття. Але жити їм було все одно погано, і багато з них гинули в боротьбі зі звірами, бо ще не володіли мистецтвом жити в суспільстві. Якщо і збиралися вони разом, то в них одразу ж починалися сварки і непорозуміння, ворожість і ненависть, і знову доводилося їм розселятися і гинути.

Злякався тоді Зевс-громовержець, що загине усе людське плем'я, і вирішив він увести посеред людей добро, сором і правду, щоб вони служили окрасою поселень і засобом для встановлення дружніх зв'язків поміж людей. І всі зобов'язані навчатися цього мистецтва, якщо не хочуть стати на заваді суспільному розвиткові.