Розділ 3 діагностика проблеми взаємодії школи, сім’ї і церкви у гуманістичному вихованні

Для тощо, щоб продіагностувати на скільки співпрацюють такі суспільні інститути як школа, сім’я, церква та громадськість, ми провели анкетування. Ми розробили анкету, в якій задали ряд питань вчителям загальноосвітніх шкіл Тернополя.

Нам, як майбутнім вчителям, було важливо почути міркування з цього приводу саме старших та досвідчених колег. Саме вони знають ситуацію в сучасній школі не з переказів, а безпосередньо з власної практики. Щоденно вони мають справу з учнями, тому стикаються з проблемами виховання та можуть дати їм об’єктивну оцінку.

Дана анкета є анонімною, оскільки ми хотіли отримати максимально правдиві результати. Та все ж ми просили вказати вчителів свій стаж роботи та клас, з яким вони працюють, для того, щоб знати чи впливають ці показники на відповіді, якшо так, то як саме.

Нижче поданий зразок анкети для вчителів, які ми розробили.

Анкета

1. Вкажіть будь ласка свій стаж роботи в школі.

2. Назвіть будь ласка клас, класним керівником якого Ви є, або з яким Ви працюєте.

3. Опишіть ідеального, на Ваш погляд, учня.

4. Назвіть три основні риси, які Ви, будучи вчителем, хотіли б виховати в своїх учнях насамперед.

5. Вкажіть у процентному відношенні кількість батьків, які регулярно цікавляться успіхами своїх дітейу школі.

6. Хто зазвичай проявляє ініціативу в об'єднанні зусиль для ефективного виховання учня, вчитель, чи батьки?

7. Які кроки Ви робите для активізації спілкування батьків та вчителів?

8. Чи співпрацюєте Ви у процесі виховання з представниками церкви?

9. Як часто у бесідах з учнями Ви апелюєте до церковних норм, канонів?

10. Які шляхи активізації сім'ї та церкви та їх залучення до виховного процесу Ви бачите?

В ході діагностики нами було опитано близько тридцяти вчителів різних шкіл Тернополя. Це представники Тернопільської Української гімназії ім. І. Франка, ЗОШ № 3, 4, 7, 9, 13, 24. Це вчителі різної вікової категорії, які працюють переважно з учнями середніх та рідко старших класів.

Вчителі переважно відповідали на запитання усно, тому ми фіксували їхні відповіді на папері, записуючи за ними. Після збору інформації ми провели аналіз почутого. Зокрема відповіді були приблизно наступними.

Відповідь на третє питання була досить різною. Зокрема вчителі визначали свого ідеального учня як того, що прагне знань, наполегливого, активного, з творчим мисленням.

Три основні риси вчителі визначали також по-різному. Серед відповідей траплялися такі: здатність творчо мислити, доброта, товариськість, повага до людей, що оточують, ініціативність.

На п'яте питання зазвичай вчителі ставили уточнююче запитання. Пояснювали вони це тим, що деякі батьки дуже часто бувають у школі і активно цікавляться успішністю своїх дітей. Їх дуже мало, і вчителі вважають такий прояв опіки надмірним. В більшості батьки допомагають дітям при потребі з домашнім завданням та перевіряють щоденник, що є відображенням не тільки оцінок, а й поведінки в школі. Таких батьків приблизно 60 – 80%.

Вчителі в переважній більшості назвали себе ініціаторами співпраці з сім'єю учня у відповідь на 6 запитання. Хоча вони не заперечують, що інколи батьки вступають в контакт швидше.

На сьоме запитання ми очікували почути більш чітку та розгорнуту відповідь, але вчителі здебільшого говорили про те, що намагаються завжди тримати батьків в курсі справи і повідомляють їх, якщо дитина має проблем із успішністю або поведінкою. Також більшість вчителів регулярно проводить батьківські збори, на яких обговорюють актуальні питання, та ведуть активну роботу з батьківським комітетом. Була частка й таких, що говорили про свята, виступи, які організовують з дітьми для гостей, в тому числі батьків.

Також більшість вчителів нам розповіла, що запрошують духовну особу для виховної бесіди з дітьми декілька разів на рік. Але загалом релігійність дитині прививається вдома батьками і плекається дотриманням традицій. Щодо звернення до церковних норм, то вчителі намагаються пояснювати дітям принципи моралі на прикладі біблійних сюжетів та християнських норм.