Лекція 3

Інструменти спільної торговельної політики ЄС

1. Регулювання імпорту та експорту товарів Європейським Союзом

2. Мито

3. Кількісні обмеження в зовнішній торгівлі Європейського Співтовариства

4. Антидемпінгове регулювання Євросоюзу

5. Антисубсидійне регулювання імпорту Євросоюзу

6. Комунітарна зовнішня торговельна політика у сфері стандартів та сертифікації

7. Інші інструменти торговельної політики Європейського Співтовариства

1. Регулювання імпорту та експорту товарів Європейським Союзом

П'ять основних напрямів спільної торговельної політики:

- зміна тарифних ставок;

- укладання тарифних і торговельних угод;

- уніфікація заходів з лібералізації;

- експортна політика;

- заходи із захисту торгівлі (як у випадку демпінгу чи субсидування).

Лісабонський договір (2009) підтвердив ці напрями, але значно розширив сферу спільної торговельної політики на послуги, торговельні аспекти інтелектуальної власності та прямих іноземних інвестицій.

Інструменти торговельної політики ЄС на товарних ринках

Інструменти	Рівень	Особливості
1. Мито	ЄС	У межах раундів ГАТТ; автономний
2. Преференційне мито (митна квота)	ЄС	РНС - мито вище мита у тарифній квоті
3. Квоти	ЄС	Незначна кількість (переважно у сільському господарстві та рибальстві)
4. Добровільне обмеження експорту (ДОЕ)	ЄС / національний	Усунули до 1999 р. (автомобілі у 1999)
5. Антидемпінгове мито	ЄС	Максимально 5 років (поновлення можливе)
6. Домовленості про фіксацію цін	ЄС	Базові ціни замість антидемпінгового мита
7. Регуляторні бар'єри	ЄС (переважно), національний	Технічні в основному
8. Експортні субсидії	ЄС	Тільки сільське господарство
9. Внутрішні субсидії	ЄС / національний	Застосовуються правила СОТ та ЄС
10. Ліцензування (автоматичне)	Національний	Для внутрішнього ринку ЄС; правила ЄС

Єдині принципи правил імпорту товарів в ЄС (Регламент Ради № 3285/94 - для імпорту нетекстильних товарів із країн з ринковою економікою). Три основні процедури з метою конт­ролю імпорту:

1) інформаційна та консультаційна;

2) розсліду­вання;

3) нагляду.

Імпорт нетекстильних товарів з країн з неринковою еконо­мікою регулюється Регламентом 519/94, за яким до країн з не­ринковою економікою належать країни СНД, КНР, Албанія, В'єтнам, КНДР, Монголія. Комісія та Рада мають значно більшу свободу у прийнятті рішень та веденні нагляду.

Регламент 737/90 встановлює спеціальні контро­льні процедури щодо рівня радіоактивності.

Регламент 2455/92 формує систему імпортного контролю щодо певної хі­мічної продукції, обіг якої заборонений або обмежений у зв'яз­ку із загрозою для здоров'я людей, а також захистом довкілля.

Єди­ні принципи експортної політики. (базовий документ - Регламент № 2904/69 ).

Основним принципом експортної політики Співтовариства є вільний експорт, без кількісних обмежень, за певними виключеннями. Разом з тим, до 1992 року принцип не забороняв країнам-членам упроваджувати кількісні обмеження або навіть забороняти експорт з урахуванням зазначених вимог: публічної моралі, політики; суспільної безпеки, захисту життя та здоров'я людей; охорони тварин і рослин, національних культурних цінностей; захисту промислової та комерційної власності.

Регламент описує дві основні процедури:

1. інформаційну та консультаційну;

2. застосування захисних заходів.

Важливою складовою експортної політики ЄС є заходи з підтримки експорту. У 1962 р. Рада прийняла програму дій у сфері спільної торговельної політики, де, зокрема, було сфор­мульовано три основні принципи гармонізації систем підтримки експорту в треті країни:

• дотримання зобов'язань, які прийняті країнами-членами у межах міжнародних угод (зокрема, ГАТТ);

• зближення та гармонізація національних систем підтримки експорту в треті країни з метою уникнення порушення конку­ренції між товаровиробниками Співтовариства;

• повернення мита та непрямих податків за угодами ГАТТ, по­за гармонізацією системи експорту.

Гармонізація тут мала дуже обмежений характер.