Упражнение № 12 «Пирамида позитивных ощущений»

Цель: рефлексия всех предыдущих занятия.

Планируемое время: 5-7 минут.

Тренер говорит, что на протяжении всех трех предыдущих занятий вы получали новые знания и умения, а теперь необходимо построить пирамиду позитивных ощущений.

Первый участник подходит к импровизированной пирамиде (или реальной, выполненной из картона), протягивает к ней руку и говорит, что он узнал, чему научился за эти дни. Далее все участники по очереди подходят к пирамиде, и, положив свои руки на руки присутствующих, рассказывают, что они узнали на занятиях.

Заключение

Развитие цивилизации сопровождается снижением физической активности человека и все большей зависимостью обеспечения его жизнедеятельности от внешних факторов. Оказываясь в рутинном режиме профессиональных и бытовых условий, он рассматривает их как приемлемые и базисные. Угрозу для себя видит лишь в эпидемиях, криминальных и социальных факторах, мало обращая внимание на качество собственной жизнедеятельности и конструктивность взаимодействия с внешним миром. Такое отношение к жизни для человека является стрессогенным.

Отсутствие навыков в определении основным жизненных приоритетов, низкий уровень общей валеологической культуры приводят к тому, что в большинстве своем человек не умеет рационально распределять время работы и отдыха, рационально планировать свою деятельность и конструктивно реагировать на проблемные ситуации. В связи с этим задачей рациональной организации жизнедеятельности человека должно быть формирование культуры здоровья, здоровых потребностей и развитие навыков здорового образа жизни. Участие в антистрессовых тренингах позволит членам Т-групп овладеть методами сохранения и укрепления здоровья в режиме конкретных условий жизни для максимально полной реализации возможностей человека в личной и общественной сферах деятельности.

Адаптация психодиагностических методик шкала поисковой активности другой работы и шкала негативного влияния работы

Максименко С. Д.,

директор Института психологии им. Г. С. Костюка АПН Украины,

действующий член АПН Украины,

доктор психологических наук, профессор

Кокун О. М.,

заведующий лабораторией возрастной психофизиологии

Института психологии им. Г. С. Костюка АПН Украины,

доктор психологических наук, профессор

Тополов Е.В.,

докторант Института психологии им. Г. С. Костюка

АПН Украины,

кандидат психологических наук

Актуальність. У наших попередніх публікаціях вже неодноразово наголошувалося на тому що, вивчення особливостей розвитку та проявів людської особистості у професійній сфері є одним із пріоритетних напрямків психологічних досліджень світової психології. Вчені з різних країн постійно працюють над удосконаленням психодіагностичного інструментарію, спроможного забезпечити досягнення широкого кола завдань, які постають перед подібними дослідженнями. Аналіз новітніх зарубіжних методик, відбір та адаптація тих з них, які можуть стати у нагоді при здійсненні таких досліджень на Україні, можна розглядати як важливу складову розвитку української психології та її інтеграції до світової психологічної спільноти.

Ця стаття с завершальною з циклу статей опублікованих у журналі в поточному році, присвячених викладенню здійсненних нами адаптацій новітніх англомовних психодіагностичних методик. У ній ми викладемо адаптації таких двох методик як Шкала пошукової активності іншої роботи (Job Search Behaviors Scale) G. Blau та Шкала негативного впливу роботи (Negative Affect at Work Scale) D. Watson.

Адаптація та стандартизація цих методик здійснювалися згідно із традиційною процедурою, рекомендованою у відповідній літературі [ 1 -3].

Зокрема, адаптація методик здійснювалася за такими етапами:

• підготовка попереднього варіанту перекладу з англійського оригіналу на російську мову;

• експертна змістовна оцінка попереднього перекладу із залученням лінгвістів і професійних психологів, що володіють мовою оригіналу;

• перевірка еквівалентності експериментального перекладу шкали й оригіналу;

• встановлення нової шкали і збір відповідних норм на вітчизняній вибірці.

Зважаючи на те, що стандартизація методик здійснювалась із використанням сучасного підходу до дистанційної психодіагностики [4] — на основі розробленого нами діагностичного інтернет-сайту (http://hr-test.org) із залученням російськомовних досліджуваних із різних країн світу, то стимульний матеріал було подано на російській мові

При перекладі з англійського варіанту на російську мову використовувався симетричний тип перекладу, який зберігає як смисл оригіналу, так і забезпечує адекватне розуміння російськомовними досліджуваними. Також ми намагалися досягти відповідності зробленого перекладу нашим культурним нормам.

У процесі стандартизації нами визначалися середні арифметичні значення та стандартні відхилення показників для різних вибірок Також для кожної із методик визначався коефіцієнт внутрішньої узгодженості Кронбаха (α) та установлено норми.

У дослідженнях, на основі результатів яких нижче будуть викладені показники стандартизації методик, взяли участь 771 російськомовний досліджуваний із 15 країн колишнього СРСР та 17 країн далекого зарубіжжя, представників різних професій, з них — 226 чоловіків та 545 жінок.