- •5.2.3 Задача №3 Визначення радіуса зони теплового випромінювання …………………………………………………… ..32
- •1 Мета і завдання дисципліни
- •1.1 Мета вивчення дисципліни
- •1.2 Завдання вивчення дисципліни.
- •Рекомендована література
- •2 Робоча програма курсу
- •3 Структура контрольної роботи
- •4 Контрольні домашні завдання для спеціальності “буріння”
- •4.1 Теоретичні питання
- •4.2 Задачі
- •4.2.1 Задача №1 Розрахунок параметрів безпечної експлуатації повітрозбірника бурової установки
- •Приклад розрахунку параметрів безпечної експлуатації повітрозбірника бурової установки
- •4.2.2 Задача №2 Розрахунок аерації приміщення дизельних агрегатів бурової
- •Приклад розрахунку аерації приміщення дизельних агрегатів бурової
- •4.2.3 Задача №3 Розрахунок загазованості над устям свердловини
- •Приклад розрахунку загазованості над устям свердловини
- •5 Контрольні домашні завдання для спеціальності “видобування нафти і газу”
- •5.1 Теоретичні питання
- •5.2 Задачі
- •5.2.1 Задача №1 Розрахунок остійкості верстата – качалки.
- •Приклад розрахунку остійкості верстата – качалки
- •5.2.2 Задача №2 Розрахунок засобів пожежогасіння нафтових резервуарів
- •Приклад розрахунку засобів пожежогасіння нафтових резервуарів
- •5.2.3 Задача №3 Визначення радіуса зони теплового випромінювання
- •Приклад розрахунку радіуса зони небезпечного теплового випромінювання
Приклад розрахунку остійкості верстата – качалки
Ш видкість руху вітру. З табл. 4.4 для міцного вітру знаходимо [2]
Динамічний тиск вітру
Визначаємо момент перекидання [1]
Момент остійкості верстата – качалки
Коефіцієнт остійкості
Конструкція є остійкою, оскільки коефіцієнт η перевищує мінімальний (η=1,5–2).
Література
Асфандияров Х.А., Максутов Р.А. Нефтегазопроявления и открытые фонтаны при эксплуатации скважин. – М.:Недра, 1986.–232 с.
Методичні вказівки. Практикум з курсу “Безпека життєдіяльності” для студентів всіх спеціальностей (Автори Паневник О.В., Мандрик О.М.). – Івано – Франківськ. – 2000 р.
5.2.2 Задача №2 Розрахунок засобів пожежогасіння нафтових резервуарів
Визначити необхідну кількість піногенераторів та витрату піноутворювача для гасіння пожежі нафти в резервуарі пункту збору та підготовки нафти.
Таблиця 5.2 – Вихідні дані до задачі №2
Варіант |
Діаметр резервуара, м |
Висота резервуара, м |
Тип піногенера-тора |
Час гасіння пожежі, хв |
Напір піногенера-тора, мм вод. ст. |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
1 |
24,5 |
16 |
ЭГС |
14 |
42 |
|
2 |
23,5 |
16 |
ЭГС |
13 |
36 |
|
3 |
19,5 |
13 |
ЭГС |
8 |
37 |
|
4 |
20,0 |
13 |
ЭГС |
9 |
38 |
|
5 |
20,5 |
13 |
ЭГС |
9 |
39 |
|
6 |
21,0 |
14 |
ЭГС |
9 |
40 |
|
7 |
21,5 |
14 |
ЭГС |
11 |
41 |
|
Продовження табл.5.2 |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
8 |
22,0 |
14 |
ЭГС |
10 |
43 |
|
9 |
24,0 |
16 |
ЭГС |
15 |
44 |
|
10 |
23,0 |
15 |
ЭГС |
12 |
45 |
|
Приклад розрахунку |
22,5 |
14 |
ЭГС |
10 |
40 |
Приклад розрахунку засобів пожежогасіння нафтових резервуарів
Площа горіння резервуара
Інтенсивність подачі розчину. Приймаємо згідно рекомендацій для нафти q=0,05 – 0,12 л/м2с. Приймаємо середнє значення q=0,085 л/м2с [1].
Витрата розчину піноутворювача
Коефіцієнт пропускної здатності генератора. Для генератора ЭГС приймаємо α=0,66 [1].
Продуктивність піногенератора
К ількість генераторів
Приймаємо n = 8.
Максимальна витрата піноутворювача. Для генератора ЭГС приймаємо Gmax=0,12 л/с [1].
Запас піноутворювача
Витрата води, необхідна для отримання піни
Периметр резервуара
Витрата води, необхідна для охолодження резервуара, який горить
Витрата води, необхідна для охолодження сусіднього резервуара
Кількість стволів, необхідна для охолодження резервуара, який горить
Приймаємо n=6.
К ількість стволів, необхідна для охолодження сусіднього резервуара
Приймаємо n=3.
Література
Сборник задач по охране труда в нефтяной и газовой промышленности. Часть 2 / Под редакцией Ю.Д. Голубева и Н.М. Чемакина. – М.: МИНГ, 1989. – 99 с.