50. Загальні питання організації обліку внутрішньобанківських операцій.

До внутрішньобанківських операцій відносять операції з обліку товарно-матеріальних цінностей, малоцінних швидкозношуваних предметів, обліку витрат на утримання персоналу; обліку нарахувань і сплати податків та обов’язкових платежів, обліку дебіторської та кредиторської заборгованості за господарськими операціями банку, за розрахунками з працівниками банку, облік капіталу банку, інших господарських операцій.

Облікова політика та внутрішні банківські процедури банку в частині організації обліку внутрішньобанківських операцій забезпечують повноту та своєчасність відображення операцій у бухгалтерському обліку, які проводяться відповідно до чинного законодавства і нормативних актів Національного банку України.

Організація обліку внутрішньобанківських операцій має забезпечити:

• документальне оформлення кожної операції первинними документами, визначеними нормативними документами Національного банку України;

• прийняття і відображення в бухгалтерському обліку первинних документів у регістрах синтетичного та аналітичного обліку;

• порядок проведення розрахунків між філіями одного банку;

• порядок застосування в обліку принципу нарахування доходів та витрат, включаючи створення та використання резервів;

• складання та подання у встановлені строки фінансової та статистичної звітності;

Усі операції, що здійснені банком за звітний період, мають відображатися у балансі банку та звітності з урахуванням принципів нарахування та відповідності. При організації обліку окремих внутрішньобанківських операцій розробляється схема облікового циклу проведення операцій на всіх етапах документообігу та контролю за ними.

51. Організація обліку особового складу працівників та первинного обліку робочого часу.

Організація обліку працівників та оплати праці у банку забезпечує виконання таких вимог:

•проведення кількісного обліку особового складу персоналу банку згідно зі штатним розкладом;

•проведення первинного обліку використаного робочого часу;

•дотримання організаційних засад та форм оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах із банком;

•дотримання порядку документального оформлення операцій з обліку праці та її оплати;

•здійснення систематичного контролю за кількістю використаного робочого часу та фонду оплати праці;

•формування фінансової та статистичної звітності, надання фінансової звітності відповідним внутрішнім та зовнішнім користувачам.

Залежно від категорії працівників застосовуються різні підходи до визначення розмірів посадових окладів. Конкретний розмір посадового окладу працівника залежить від його кваліфікаційно-професійного досвіду, складності виконуваних ним робіт та функцій, рівня відповідальності та фінансових можливостей банку.

Для операційно-касових працівників, які можуть бути переведені на відрядну форму оплати праці, посадові оклади встановлюються на рівні законодавчо визначеної мінімальної заробітної плати.

Відрядна форма оплати праці вводиться з метою підвищення ефективності та продуктивності праці операційно-касових працівників, підвищення їх заінтересованості в результатах праці, творчої активності, розширення переліку банківських послуг та поліпшення якості обслуговування клієнтів.

Вона грунтується на наявності прямої залежності між розмірами заробітної плати працівника та обсягами виконаних ним робіт, оцінених за кількістю здійснених ним умовних операцій відповідно до внутрішнього положення про порядок обліку кількості операцій.

Облік особового складу персоналу банку ведеться в особових картках із присвоєнням кожному працівникові табельного номера та відомостей про нього На підставі табелів обліку робочого часу організовується первинний облік його використання.

Облік робочого часу при перебуванні у відпустці здійснюється за видами відпусток: відпустка щорічна; додаткова відпустка у зв’язку з отриманням освіти; творча відпустка; соціальна відпустка: у зв’язку з вагітністю; по догляду за дитиною; додаткова відпустка працівникам, що мають дітей; відпустка без збереження заробітної плати.