56. Опис трудового процесу сутність та методи.

Опис трудового процесу — це визначення

- власника процесу (посадової особи, яка має у своєму розпорядженні персонал, інфраструктуру, програмне та апаратне забезпечення, інформацію про процес та інші ресурси, керує ходом процесу та несе відповідальність за його результати та ефективність);

- меж процесу (меж відповідальності та повноважень власника процесу);

- клієнтів та виходів процесу (клієнт — суб’єкт, який одержує результат

процесу; вихід — результат процесу);

- постачальників та входів процесу (постачальник — суб’єкт, що надає ресурси; вхід — ресурс, необхідний для виконання процесу);

- ресурсів, потрібних для виконання процесу, які є в розпорядженні власника процесу (інформація, фінанси, матеріали, персонал, обладнання, інфраструктура, програмне забезпечення тощо);

- технології реалізації процесу (модель процесу — це графічне, табличне,

текстове, символьне зображення процесу або їх взаємозв’язана сукупність);

- рівня результативності процесу та задоволеності споживачів результатами процесу;

- змісту праці власника процесу щодо його аналізу, вдосконалення та звітності перед керівництвом.

Опис процесів здійснюється завдяки моделюванню. Серед найбільш поширених моделей виділяємо такі вербальну модель — регламентація процесу через текстовий або табличний опис процесу; математичну модель — регламентація процесу з використанням правил математики; графічну модель — регламентація процессу через графічне, схематичне зображення.

57. Сутність та функції нормування праці.

Нормування праці є складовою частиною (функцією) управління виробництвом та включає в себе вивчення процесу праці й установлення на цих засадах науково обґрунтованої міри праці як необхідної та достатньої кількості і якості праці, що потребує виконання визначеної роботи, виготовлення конкретної продукції у певних організаційнотехнічних умовах виробництва. Норми праці виконують низку важливих функцій. Передусім нормування враховує необхідні затрати часу на ту чи іншу операцію трудового процесу в

певних організаційно-технічних умовах, установлює міру праці у вигляді норм, які дозволяють визначити ступінь участі кожного робітника у створенні кінцевого продукту. Отже, норми праці являють собою оцінку кожного трудового процесу стосовно часу його тривалості та надають конкретну й безпосередню характеристику індивідуальної або колективної продуктивності праці.

Нормування праці на підприємстві дозволяє досягти оптимальних питомих затрат праці на одиницю продукції, що, як показує практика, сприяє відповідному зниженню питомих затрат інших видів виробничих ресурсів.

Найважливішою є така функція нормування, як основа внутрішньовиробничого поточного планування. За допомогою норм розраховуються виробничі програми підрозділів, планові завдання для окремих робочих місць, кількість обладнання та планове використання виробничої потужності підрозділів та підприємства в цілому.

Виходячи з норм визначається планова трудомісткість виготовлення деталей та виробів у цілому, а на цій основі — необхідна чисельність робітників, розраховується фонд заробітної плати, собівартість продукції, календарно-планові нормативи (розмір партій, тривалість виробничих циклів, обсяги незавершенного виробництва).

Норми праці є основою раціональної організації праці та виробництва.

Норми праці визначають міру винагороди за працю. За погодинної системи оплати праці величина заробітної плати встановлюється з тарифної ставки (окладу) та відпрацьованого часу. Однак обов’язковою умовою організації такої системи оплати праці є наявність норм, які визначають необхідний результат праці робітника (колективу), тобто оплата здійснюється не за час перебування робітника на підприємстві, а за виконання роботи в необхідній кількості та необхідної якості. Ще більша залежність існує між нормою праці та заробітною платою робітника за відрядної форми оплати праці. Розцінка, за якою здійснюється оплата за виконану роботу, встановлюється множенням тарифної ставки розряду роботи на норму часу. Технічно обґрунтовані норми