3.Зміст та характер праці. Особливості змісту та характеру праці в умовах постіндустріального розвитку економіки.

Зміст і характер праці віддзеркалюють два боки одного явища — сутність і форму суспільної праці. Ці соціально-економічні категорії перебувають у діалектичному взаємозв'язку; зміна однієї з них тягне за собою зміну іншої.

Зміст праці виражає розподіл, обсяг і структуру конкретних трудових функцій, спрямованих на створення продукту праці на робочому місці; визначається сукупністю виконуваних операцій та характеризує взаємодію особистісних і речових факторів процесу праці, професійні знання працівників, необхідні для здійснення трудового процесу, уміння та навички. Зміст праці розкриває процес взаємодії людини з природою, засобами та предметами праці.

Характер праці — це її соціально-економічна форма, яка дозволяє розглядати працю в аспекті суспільних відносин виробництва. Його визначають форми та методи залучення членів суспільства до праці, ставлення працівника до праці, відносини власності на засоби виробництва, взаємозв'язок між працею окремого працівника та сукупною працею на рівні організації і суспільства, специфіка праці в певний період, зумовлена організаційно-економічними та соціальними особливостями розвитку. Характер праці виражає ті особливості, що притаманні суспільній праці в кожній суспільно-економічній формації та обумовлені типом виробничих відносин.

У теперішній час праця набуває більш творчого та вільного характеру, концентруючись у сфері високих технологій. Зміни у змісті праці досить чітко простежуються через появу нових професій та спеціальностей, через запровадження інноваційних форм та видів зайнятості, через використання нових форм організації праці. У найбільш узагальненому трактуванні ці зміни можна назвати «інтелектуалізацією праці», яка базується передусім на широкому використанні знань та означає зростання економічної значущості інтелектуальних здібностей працівників, духовних елементів процесу праці.

Зміна характеру праці в першу чергу стосується посилення її творчої компоненти, інтелектуалізації та індивідуалізації трудової діяльності, тим самим створюючи передумови для запровадження інноваційних методів управління працею.

4.Системна класифікація праці ознаки, види та їх особливості.

Аналіз специфіки праці як чинника економічної діяльності потребує розгляду особливостей праці в широкому спектрі людської діяльності.

За характером і змістом праці

–наймана, приватна; –індивідуальна, колективна; –за бажанням, за необхідністю, з примусу; –фізична, розумова; –репродуктивна, творча; –різна за складністю; –високо- і низькокваліфікована, тощо.

За предметом і продуктом праці

–наукова, інженерна, управлінська, виробнича, підприємницька, інноваційна, відтворювальна, комерційна, промислова, сільськогосподарська, будівельна, транспортна, комунікаційна тощо.

За засобами та способами праці

–ручна (технічно неозброєна), механізована (технічно озброєна) та автоматизована (комп’ютерна); –низько-, середньо- та високотехнологічна; –з різною мірою залучення людини і т ін..

За умовами праці

–стаціонарна, нестаціонарна; –наземна, підземна; –важка, середньої важкості, легка; –приваблива, неприваблива; –вільна, з різною мірою регламентації тощо.

За мірою абстрагування

–абстрактна; –конкретна.

За регламентованістю та інноваційністю

–регламентована (α-праця); –інноваційна (β-праця); –духовна (γ-праця)