Дії вчителя в екстремальній ситуації.

У всіх випадках виникнення екстремальної ситуації, в тому числі пожежі в класі або навчальному кабінеті, вчитель зобов'язаний:

1. Вимкнути мультимедійні засоби навчання (відеопроектор, телевізор, комп‘ютер тощо).

2. Увімкнути світло в класній кімнаті або навчальному кабінеті.

3. Вжити негайних заходів до запобігання паніки серед учнів і до їхньої евакуації із цього приміщення разом з класним журналом.

4. Повідомити про пожежу в найближчу пожежну частину (номер телефону 101).

5. Приступити до локалізації пожежі (запобігання подальшого поширення полум`я) та гасіння полум`я наявними протипожежними засобами.

Гасіння пожежі

При виникненні пожежі її треба гасити за допомогою первинних засобів, до яких відносять воду, пісок, протипожежну тканину, ручні хімічні вогнегасники (пінні, повітряно-пінні, вуглекислотні, брометілові, порошкові) і протипожежний інвентар.

Вода – найпоширеніший й досить ефективний засіб гасіння пожеж. Водою у вигляді компактного струменя гасять більшість твердих горючих речовин, у вигляді распиленого струменя – тверді, волокнисті, рідкі й газоподібні речовини. Висока теплоємність води й проникаюча здатність забезпечують їй гарні вогнегасні властивості. Вода, потрапляючи на палаючий предмет, охолоджує його не тільки зовні, але й усередині, проникаючи в глиб речовини через пори, щілини й тріщини; при цьому знижується температура палаючої речовини й припиняється процес горіння.

Водяна пара, що утвориться при гасінні пожежі, знижує концентрацію кисню в зоні горіння, що різко знижує температуру полум'я й сповільнює процес горіння. Електричні установки й електропроводи, що перебувають під напругою, гасити водою й пінними вогнегасниками небезпечно, тому що вони проводять струм й це може призвести до поразки електричним струмом людей, що працюють із водяними струменями й піною.

Пісок слугує для гасіння твердих горючих речовин, легкозаймистих і горючих рідин, що розлилися на поверхні нетовстим шаром (у невеликих кількостях), кіно- і фотоплівок, а також зірваних електропроводів. При цьому пісок повинен бути сухим і чистим. Потрапляючи на палаючі предмети й речовини, пісок прохолоджує їх й, ізолюючи від кисню повітря, сприяє припиненню горіння. Пісок рекомендується зберігати в спеціальних ящиках (ємністю 0,1-1 м³), захищених від влучення атмосферних опадів. Ящики повинні бути укомплектовані лопатами або совками.

Протипожежну тканину (азбест або грубе вовняне сукно) розміром 1,5 х 1,5 м застосовують як первинний засіб гасіння палаючої електропроводки або електро- і радіоапаратури, невеликої кількості легкозаймистих і горючих рідин, а також, що зайнялася одягу, на людині.

Перша допомога потерпілим від пожежі та електричного струму

1. При ураженні електричним струмом потерпілого треба якомога швидше звільнити від напруги, і якщо негайно вимкнути напругу рубильником чи вимикачем не можна, треба обережно відняти потерпілого від предметів, які перебувають під напругою. Провід з напругою можна відкинути від потерпілого сухим дрючком чи іншим дерев΄яним предметом, сухим одягом, а то і руками, якщо є гумові рукавички. Якщо ж потерпілого легше відтягти від предмета, щоб перебуває під напругою, то роблячи це, треба уважно стежити, що і самому не потрапити під напругу. Найкраще це робити в гумових рукавичках та калошах, беручи потерпілого за одяг.

2. При невеликих опіках до місця опіку прикладають холодний компрес. При великих опіках треба обережно зняти з опечених місць одяг чи взуття, і, не змазуючи цих місць вазеліном (чи іншими мазями), перев΄язати їх стерильним бинтом. Після цього хворого слід відвезти до лікарні. Не можна розривати і торкатись руками пузирів, що утворились під час опіку. Внаслідок забруднення рани, нагноєння може статись зараження крові. Коли при гасінні пожежі на комусь загорівся одяг, то гасити вогонь треба швидко, поливаючи водою або накинувши на людину кошму чи іншу важку тканину (ковдру або пальто).

3.При пораненні треба захистити рану від забруднення й старатись зупинити кровотечу. Чиста рана, в яку не потрапив бруд і мікроби, загоюється швидше, а забруднення рани може призвести до зараження крові. Людина, яка надає першу допомогу пораненому, повинна добре вимити милом руки або змастити пальці йодом. Торкатись руками до самої рани не слід. Промивати рану водою (чи якимись іншими речовинами) або посипати її порошком чи змащувати мазями не можна, бо замість очищення місця поранення можна, навпаки, ще більше забруднити рану. Очищати рану повинен тільки лікар. На поранене місце накладають стерильний бинт і туго забинтовують. Коли поранена якась з кінцівок, треба підняти її догори і зупинити кровотечу. Якщо кровотеча все-таки не припиняється, притискують кровоносні судини вище від місця поранення. Це можна зробити гумовою трубкою, хусткою, рушником, а то й просто пальцями руки.

4.Якщо хворий знепритомнів, його кладуть так, щоб голова була нижче від тулуба. Потім розстібають одяг, щоб повітря мало вільний доступ, і дають нюхати нашатирний спирт. Ознаки непритомності: втрата свідомості, блідість обличчя, холодний піт, слабке дихання і слабкий пульс. Причиною непритомності може бути кровотеча, духота, переляк, велика перевтома тощо. Якщо перша допомога не дає бажаних наслідків, треба негайно викликати лікаря або швидку допомогу, а хворому робити штучне дихання (“рот у рот”, “рот у ніс”), масаж серця. У містах швидку допомогу можна викликати по телефону, набравши номер 103.

Інструкція з охорони праці при використанні технічних засобів навчання