Вогнегасники: правила експлуатації й застосування

Вогнегасниками називають прилади, що містять запас вогнегасної речовини. За видом застосованої вогнегасної речовини використовують вогнегасники водопінні (ВВП), вогнегасники порошкові (ВП), вогнегасники вуглекислотні (ВВК). В навчальних приміщеннях із технічними засобами навчання бажано використовувати порошкові та вуглекислотні вогнегасники, оскільки вони придатні для гасіння електрообладнання, що перебуває під напругою.

Порошкові вогнегасники дозволяють гасити палаючі об'єкти, що перебувають під напругою до 1000 В, загоряння нафтопродуктів, розчинників, твердих речовин. Зовнішній вигляд вогнегасників показаний на рис. 1.

Рис. 1. Порошкові вогнегасники:

а - з газовим джерелом тиску; б – закачний

Перед гасінням необхідно переконатися у відсутності скруток і перегинів на шлангу вогнегасника. Для приведення в дію вогнегасника з газовим джерелом тиску (рис. 2, а) необхідно:

• зірвати пломбу 3 і висмикнути чеку 2;

• підняти важіль 4 до відмови або вдарити по кнопці 6;

• направити стовбур-насадку 5 на вогнище пожежі й нажати на курок 1;

• через 5 секунд приступитися до гасіння пожежі.

При спрацьовуванні запірно-пускового пристрою 7 проколюється заглушка балона 9 з робочим газом (вуглекислий газ, азот). Газ по трубці підведення 8 надходить у нижню частину корпуса вогнегасника 11 і створює надлишковий тиск. Порошок 10 витісняється по сифонній трубці в шланг до стовбура. Натискаючи на курок 1 стовбура, можна подавати порошок порціями. Порошок, потрапляючи на палаючу речовину, випаровується й ізолює його від кисню повітря.

Для приведення в дію закачного вогнегасника (рис. 2, б) треба:

• направити сопло 1 або стовбур-насадку 11 на вогнище по­жару;

• зірвати пломбу, висмикнути чеку 2;

• нажати на важіль 3 або 6;

• приступитися до гасіння пожежі.

Робочий газ закачаний безпосередньо в корпус вогнегасника 8. При спрацьовуванні запірно-пускового пристрою 5, 7 порошок 10 витісняється газом по сифонній трубці 9 у шланг до стовбура-насадки або в сопло. Манометр 4 показує тиск у вогнегаснику.

В углекислотні вогнегасники застосовують для гасіння пожеж електрообладнання, що перебуває під напругою до 1000 В, із відстані не менш ніж 1 м.

У навчальних закладах найчастіше застосовують вуглекислотні вогнегасники ВВ-2 й ВВ-5 (цифри вказують ємність балона в літрах).. Вогнегасник ВВ-2 (рис. 2) складається зі сталевого балона /, що розрахований на гідравлічний тиск і заповнений рідкою вуглекислотою під тиском до 6 Н/м² (пластинчастий запобіжник 6).

Рис.2. Вуглекислотний вогнегасник:

1 - балон; 2 - вентиль; 3 - маховик; 4 - розтруб; 5 - трубка сифонна; 6 - пластинчастий запобіжник; 7 - рукоятка; 8 - стяжний хомут; 9 - кронштейн

У верхній частині балона розташован вентиль 2 з маховиком 3. У комплект вогнегасника входить кронштейн 9 зі стяжним хомутом 8. Кронштейн пофарбований у чорний, а балон - у червоні кольори.

Для того щоб привести вогнегасник у дію, його необхідно зняти із кронштейна, зірвати пломбу, відпустивши попередньо стяжний хомут, і піднести до вогнища пожежі, щоб відстань від розтруба 4 до вогнища не перевищувало 1-1,2 м.

Розтруб треба направити на вогнище пожежі й, утримуючи вогнегасник за рукоятку 7 у вертикальному положенні, повернути маховик проти годиниковою стрілкою до упору.

При відкриванні вентиля рідка вуглекислота через сифонну трубку 5 з великою швидкістю надходить у розтруб 4, де вона від швидкого випару й розширення сильно прохолоджується й, замерзаючи, частково переходить у твердий стан. При цьому через розтруб викидається струмінь, температура якого -60... -70°С. Вогнегасний струмінь попадає на палаючий предмет, прохолоджує його й, зменшуючи зміст кисню в зоні горіння, сприяє швидкій ліквідації вогнища пожежі.

Істотна перевага вуглекислотних вогнегасників у порівнянні з вогнегасниками типу ВП й ВХП полягає в тому, що вогнегасний струмінь не викликає псування паперових, тканевих, дерев'яних й інших предметів. Цими вогнегасниками можна також гасити апаратури й електропроводку, що перебувають під напругою, тому що вуглекислота не проводить електричний струм. До недоліків даних вогнегасників варто віднести їхня короткочасна дія (в ВВ-2 – усього 25-30 с, а в ВВ-5 – 40-50 с) і токсичність. Застосовуючи ці вогнегасники, треба завжди пам'ятати, що в атмосфері втримується всього близько 0,03–0,04% вуглекислого газу (за обсягом). Збільшення концентрації цього газу в повітрі до 3% для людського організму нешкідливо. Однак концентрація вуглекислого газу більше 10% може викликати отруєння, а в деяких випадках і смертельний результат. Тому вуглекислотні вогнегасники не можна використовувати в приміщеннях з більшим скупченням людей й, крім того, відразу ж після гасіння вогнища пожежі приміщення необхідно добре провітрити.