
- •Умовні позначки відповідно до структурних компонентів лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 дидактичні засади використання сучасних мзн у навчально-виховному процесі
- •Практична робота № 2 гігієнічні норми та вимоги безпеки при роботі з мзн в освітніх установах
- •Загальні вимоги техніки безпеки при роботі з мзн
- •I. Правила техніки безпеки при використанні мзн
- •II. Санітарно-гігієнічні норми при використанні мзн
- •Визначення розмірів екрану в залежності від світлових потоків проекційних апаратів для затемнення приміщень (при коефіцієнті відбивання 0,8)
- •Тривалість використання на уроках деяких аудіовізуальних засобів навчання, що пропонується для учнів різного віку
- •III. Правила протипожежної безпеки при використанні сучасних мзн
- •Вогнегасники: правила експлуатації й застосування
- •Дії вчителя в екстремальній ситуації.
- •Гасіння пожежі
- •Перша допомога потерпілим від пожежі та електричного струму
- •1. Загальні вимоги безпеки
- •2. Вимоги безпеки перед початком роботи
- •3. Вимоги безпеки під час роботи
- •5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
- •Практична робота № 3
- •Теорія відеомонтажу
- •Мета роботи: ознайомлення з основними поняттями відео монтажу, видами монтажу, формування монтажного бачення об'єктів реальності.
- •Теоретичні відомості
- •Кадр, план і інші терміни
- •1. Монтаж по композиції
- •2. Монтаж по крупності
- •3. Монтаж по зсуву осей зйомки
- •4. Монтаж по орієнтації в просторі
- •5. Монтаж по напряму руху
- •6. Монтаж по фазі руху
- •7. Монтаж по темпу руху
- •8. Монтаж по світлу
- •9. Монтаж за кольором
- •10. Монтаж по напряму основної рухомої маси
- •11. Чарівний засіб - "перебивання"
- •12. Про спецефекти фейдерах
- •Контрольні питання:
- •Практича робота №4 теорія відеозйомки
- •Контрольні питання
- •Теоретичні відомості
- •Отримання перспективних зображень
- •Практична робота № 3 мультимедійні засоби проекції частина 3: мультимедійний проектор «epson eb-w8/x8»
- •Призначення
- •Основні мультимедійні характеристики мультимедійного проектору epson-s72
- •Будова мультимедійного проектора
- •Пульт дистанційного управління
- •Підключення мультимедійного проектору за допомогою usb- кабелю і проеціювання
- •Несправності мультимедійних проекторів та їх усунення
- •Методичні рекомендації щодо використання мультимедійних проекторів
- •Українська і зарубіжна література
- •Українська мова
- •Іноземна мова
- •Технологічна освіта
- •Фізична культура
- •Р екомендована література
- •Практична робота № 6 аудіовізуальні засоби навчання
- •Загальний вигляд телевізора ввк dvd-плєйєр ld3224su
- •Розташування і функції органів управління рк-телевізора із встроєним dvd-плєйєр ld3324su
- •Застереження
- •Використовування пульта дистанційного керування
- •Рекомендована література
- •Акустика
- •Конфігурації розміщення меблів
- •Стиль "Амфітеатр"
- •Кругове розташування посадкових місць
- •Варіанти:
- •Конференц-стиль
- •Стиль "Круглий стіл"
- •Варіант: Подвійне коло
- •Основні вимоги планування спеціалізованого приміщення при установці проекційного встаткування для презентацій (актового залу)
- •Проведення презентацій для аудиторії з кількістю учасників презентації 25-50 чоловік (рис. 2, 3)
- •Проведення презентацій для аудиторії в 100 і більш за чоловік (рис. 4, 5)
- •Проведення презентацій для невеликої групи (10 - 15 чоловік) (рис. 6)
- •Багатофункціональна мультимедійна навчальна аудиторія (навчальний клас)
- •Мобільний мультимедійний комп'ютерний клас
- •Методиичні рекомендації до організації навчного середовища навчального приміщення за допомогою інформаційно-технічних засобів.
- •Рекомендована література
- •Практична робота №9 створення відеофільму засобами windows movie maker
- •Основні відомості про початкові файли
- •Запис відео
- •Рядок меню і панель інструментів
- •Панель збірок
- •Панель змісту
- •Вікно монітора
- •Розкадровування
- •Шкала часу
- •Як записати пряме відео
- •Як автоматично відкрити останній проект при запуску Windows Movie Maker
- •Як автоматично завантажувати невстановлені кодеки
- •Про поєднання клавіш
- •Як додати кліп у проект
- •Як зберегти фільм на записуваному (cd-r) або перезаписуваному (cd-rw) компакт-диску
- •Як видалити кліп з проекту
- •Методичні рекомендації до виговлення мультимедійного педагогічного засобу (етап збірки та редагування відеофільму)
- •Практична робота №10 "Устрій цифрової Фотокамери та засоби роботи з нею"
- •Література
- •1. Принцип роботи цифрового фотоапарата.
- •2. Піксель.
- •3. Механізм одержання зображення.
- •4. Переваги цифрової фотографії:
- •5. Недоліки цифрової фотографії
- •6. Побудова та органи керування цифрової фотокамери. Теоретичні відомості
- •7. Автоматична експозиція та вибір режиму зйомки.
- •Хід роботи:
- •1. Вибір режиму експозиції
- •2. Вибір режиму зйомки.
- •Режими зйомки
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Камкордер
- •Методика застосування відеотехнічної апаратури
- •2.3. Живлення відеокамери
- •2.4. Використання адаптера змінного струму
- •2.5. Використання батареї
- •2.6. Вставлення і викид касети (рис. 7)
- •2.7. Запис зображення і звуку (рис. 8)
- •2.8. Відтворення зображення на відеокамері (рис. 10)
- •2.9. Відтворення зображення і звуку за допомогою телевізора(рис. 10)
- •2.10. Відтворення зображення і звуку за допомогою
- •Відеомагнітофона і телевізора
- •2.11. Перезапис з відеокамери на відеомагнітофон (рис. 13)
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота №11 «Вивчення та методика застосування графічного планшета в навчально-виховному процесі»
- •Хід виконання роботи
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Список літератури Основна
- •Додаткова
- •2.2. Історична довідка
- •2.3. Принцип дії графічного планшету
- •2.4. Характеристики планшета
- •2.4.2. Роздільна здатність
- •2.5. Застосування графічного планшета
- •2.6. Можливості планшета і пера
- •2.7. Організація робочого місця
- •2.8. Використання пера
- •2.8.1. Як тримати перо
- •2.8.2. Переміщення курсора
- •2.8.3. Виконання клацань
- •2.8.4. Перетягнення
- •2.8.5. Використання кнопок пера
- •2.8.6. Малювання з використанням чутливості до натиску
- •2.9. Вправа на координацію очей і руки
- •2.10. Налаштування графічного планшета
- •2.10.1. Доступ до панелі управління
- •2.11. Налаштування пера (рис. 11)
- •2.11.1. Налаштування чутливості пера
- •2.11.2. Налаштування подвійного клацання
- •2.11.3. Налагодження кнопок пера
- •2.11.4. Функції кнопок
- •2.12. Режими Відстежування планшета
- •2.13. Відображення на декілька моніторів
- •2.14. Діалогові вікна
- •2.14.1. Діалогове вікно Portion of screen (Область екрану)
- •2.14.2. Діалогове вікно Portion of tablet (Область планшета)
- •2.15. Встановлення швидкості миші
- •2.16. Перевірка роботи планшета
- •2.16.1. Перевірте планшет
- •2.16.2. Перевірте перо
- •2.17. Догляд за планшетом і інструментом
- •2.18. Методика підготовки і використання графічного планшета у навчально-виховному процесі
- •Проекційні екрани
- •Стаціонарні екрани кріпляться, як правило, на стелі і мають механізм підйому
- •Цей екран має формат 16:9, а є 4:3 і інші
- •Рідкісний тип екрану – отраженно-просветний
- •Портативні екрани досить зручні в транспортуванні
- •Пружинні механізми підйому застосовуються в бюджетних екранах
- •Текстильне полотно – найстаріший матеріал для екранів
- •Вінілові екрани відразу взнаєш по конструкції натягнення полотна
- •Сірий екран піднімає контраст, але гірше відображає світло, а тому вимагає могутнішого світлового потоку
- •Використана література Основна література
Вогнегасники: правила експлуатації й застосування
Вогнегасниками називають прилади, що містять запас вогнегасної речовини. За видом застосованої вогнегасної речовини використовують вогнегасники водопінні (ВВП), вогнегасники порошкові (ВП), вогнегасники вуглекислотні (ВВК). В навчальних приміщеннях із технічними засобами навчання бажано використовувати порошкові та вуглекислотні вогнегасники, оскільки вони придатні для гасіння електрообладнання, що перебуває під напругою.
Порошкові вогнегасники дозволяють гасити палаючі об'єкти, що перебувають під напругою до 1000 В, загоряння нафтопродуктів, розчинників, твердих речовин. Зовнішній вигляд вогнегасників показаний на рис. 1.
Рис. 1. Порошкові вогнегасники:
а - з газовим джерелом тиску; б – закачний
Перед гасінням необхідно переконатися у відсутності скруток і перегинів на шлангу вогнегасника. Для приведення в дію вогнегасника з газовим джерелом тиску (рис. 2, а) необхідно:
зірвати пломбу 3 і висмикнути чеку 2;
підняти важіль 4 до відмови або вдарити по кнопці 6;
направити стовбур-насадку 5 на вогнище пожежі й нажати на курок 1;
через 5 секунд приступитися до гасіння пожежі.
При спрацьовуванні запірно-пускового пристрою 7 проколюється заглушка балона 9 з робочим газом (вуглекислий газ, азот). Газ по трубці підведення 8 надходить у нижню частину корпуса вогнегасника 11 і створює надлишковий тиск. Порошок 10 витісняється по сифонній трубці в шланг до стовбура. Натискаючи на курок 1 стовбура, можна подавати порошок порціями. Порошок, потрапляючи на палаючу речовину, випаровується й ізолює його від кисню повітря.
Для приведення в дію закачного вогнегасника (рис. 2, б) треба:
направити сопло 1 або стовбур-насадку 11 на вогнище пожару;
зірвати пломбу, висмикнути чеку 2;
нажати на важіль 3 або 6;
приступитися до гасіння пожежі.
Робочий газ закачаний безпосередньо в корпус вогнегасника 8. При спрацьовуванні запірно-пускового пристрою 5, 7 порошок 10 витісняється газом по сифонній трубці 9 у шланг до стовбура-насадки або в сопло. Манометр 4 показує тиск у вогнегаснику.
В
углекислотні
вогнегасники
застосовують
для гасіння пожеж електрообладнання,
що перебуває під напругою до 1000 В, із
відстані не менш ніж 1 м.
У навчальних закладах найчастіше застосовують вуглекислотні вогнегасники ВВ-2 й ВВ-5 (цифри вказують ємність балона в літрах).. Вогнегасник ВВ-2 (рис. 2) складається зі сталевого балона /, що розрахований на гідравлічний тиск і заповнений рідкою вуглекислотою під тиском до 6 Н/м2 (пластинчастий запобіжник 6).
Рис.2. Вуглекислотний вогнегасник:
1 - балон; 2 - вентиль; 3 - маховик; 4 - розтруб; 5 - трубка сифонна; 6 - пластинчастий запобіжник; 7 - рукоятка; 8 - стяжний хомут; 9 - кронштейн
У верхній частині балона розташован вентиль 2 з маховиком 3. У комплект вогнегасника входить кронштейн 9 зі стяжним хомутом 8. Кронштейн пофарбований у чорний, а балон - у червоні кольори.
Для того щоб привести вогнегасник у дію, його необхідно зняти із кронштейна, зірвати пломбу, відпустивши попередньо стяжний хомут, і піднести до вогнища пожежі, щоб відстань від розтруба 4 до вогнища не перевищувало 1-1,2 м.
Розтруб треба направити на вогнище пожежі й, утримуючи вогнегасник за рукоятку 7 у вертикальному положенні, повернути маховик проти годиниковою стрілкою до упору.
При відкриванні вентиля рідка вуглекислота через сифонну трубку 5 з великою швидкістю надходить у розтруб 4, де вона від швидкого випару й розширення сильно прохолоджується й, замерзаючи, частково переходить у твердий стан. При цьому через розтруб викидається струмінь, температура якого -60... -70°С. Вогнегасний струмінь попадає на палаючий предмет, прохолоджує його й, зменшуючи зміст кисню в зоні горіння, сприяє швидкій ліквідації вогнища пожежі.
Істотна перевага вуглекислотних вогнегасників у порівнянні з вогнегасниками типу ВП й ВХП полягає в тому, що вогнегасний струмінь не викликає псування паперових, тканевих, дерев'яних й інших предметів. Цими вогнегасниками можна також гасити апаратури й електропроводку, що перебувають під напругою, тому що вуглекислота не проводить електричний струм. До недоліків даних вогнегасників варто віднести їхня короткочасна дія (в ВВ-2 – усього 25-30 с, а в ВВ-5 – 40-50 с) і токсичність. Застосовуючи ці вогнегасники, треба завжди пам'ятати, що в атмосфері втримується всього близько 0,03–0,04% вуглекислого газу (за обсягом). Збільшення концентрації цього газу в повітрі до 3% для людського організму нешкідливо. Однак концентрація вуглекислого газу більше 10% може викликати отруєння, а в деяких випадках і смертельний результат. Тому вуглекислотні вогнегасники не можна використовувати в приміщеннях з більшим скупченням людей й, крім того, відразу ж після гасіння вогнища пожежі приміщення необхідно добре провітрити.