7. Автоматична експозиція та вибір режиму зйомки.
Як основна характеристика у фотографії використовується експозиція .Експозиція, повідомлена пристрою, що реєструє, визначає якість кадру. Не достатня експозиція у фотографії називається недодержкою і є причиною поганого пророблення деталей у тінях. У свою чергу, надлишкова експозиція, перетримування, перетворює світлі ділянки кадру, або світла, у суцільну білу пляму. Найпоширеніша помилка фотографа - невірно обрані параметри експозиції. Цифрові фотоапарати відрізняються високим рівнем автоматизації, у тому числі й вибору експопараметрів.
Завдання автоматичного експанометра цифрового фотоапарата - заміряти інтенсивність світлового потоку, що попадає на сенсор, визначати послідовність експозиційних пар і вибрати із цього ряду таку пару, яка б у максимальному ступені відповідала характеру зйомки.
Щоб правильно визначити експозиційні параметри, в експанометр необхідно ввести значення світлочутливості сенсора. Цифрові фотоапарати мають схему апаратної інтерполяції, що підсилює світлочутливість. Значення світлочутливості вибирається в екранному меню дисплея вибором відповідної опції (якщо меню англомовне, то це пункт Sensitivity). Звичайно установок чотири - Auto, 100, 200 і 400 (у деяких моделях ряд може бути довшай - до 800, 1600 і аж до 3200). Світлочутливість вказується в стандартних одиницях ISO. Нормальне положення мінімальне, у цьому випадку 100 ISO. Це значення дорівнює дійсній світлочутливості сенсора, при якому матриця працює у звичайному режимі, а схема інтерполяції відключена. Режим Auto автоматично перемикає сенсор у режим збільшеної світлочутливості при недоліку світла й неможливості вибору експозиційної пари, при якій сенсор буде експонований нормально. Варто помітити, що при включеному автоматичному режимі спрацьовування убудованого спалаху світлочутливість буде збільшена в останню чергу, коли експозиційний автомат прийде до виводу, що світла спалаху недостатньо.
. Диск установки світлочутливості сенсора камери Canon PowerShot G7
При виборі збільшеного значення світлочутливості сенсора й при спрацьовуванні схеми автоматичного збільшення чутливості АЦП камери привласнює електричним сигналам осередків матриці більш високе значення яскравості. У результаті виходить більш яскраве зображення, якби сенсор і справді мав більш високу світлочутливість. Але оскільки в даному режимі сигнали осередків матриці не відповідають рівню реальної їх засвітки, різко зростає рівень шумів сенсора. Виникають колірні ореоли на границях контрастних переходів, а в тінях з'являються кольорові плями. Це неминучий наслідок апаратної інтерполяції, усунути яке неможливо в принципі (але можна зменшити, що й спостерігається в дорогих камерах). Сам процес виникнення шумів непередбачений, а видалити шуми при обробці знімка в графічному редакторі практично неможливо. Тому режим штучного збільшення світлочутливості сенсора варто включати лише у випадку гострої потреби (коли технічна якість знімка відходить на другий план).
Експозиційна корекція - це примусова зміна значення світлочутливості сенсора при відсутності реальних змін самого значення, що вводиться в експанометр. Звичайно вручну можна ввести дві ступені значення світлочутливості убік збільшення й два ступені убік зменшення. Тобто для сенсора нормальної чутливості в 100 ISO можна оперативно ввести значення від 25 до 400 одиниць ISO. Крок виправлення - 1/3ступені, що дозволяє вносити невеликі корективи експозиції, не спотворюючи знімок.
У випадку зйомки людини на снігу внесення експозиційнї корекції дозволяє домогтися на знімку добре проробленої фігури людини ціною перетримування по сніговому полю. У більшості випадків це цілком припустимо ( сніг- однаково залишається білим, тільки вийде яскравіше й... біліше).
Експозиційну корекцію можна ввести через екранне меню дисплея. Для цього варто натиснути на верхній край джойпеда камери. На екрані з'явиться меню, з якого тим же джойпедом варто вибрати потрібне значення убік збільшення або зменшення світлочутливості.