Розділ 3. Шляхи вдосконалення обліку витрат
Для того, щоб вдосконалити облік витрат на виробництво на ВАТ “Бердичівський хлібозавод” розглянемо досвід інших країн.
Останнім часом у розвинутих країнах світу спостерігається від традиційних методів обліку та контролю виробничих витрат, пошук більш ефективних засобів підвищення якості продукції та зниження її собівартості. Така тенденція зумовлена значними змінами в техніці і технологіях та організації виробництва, що відбулись за два минулі десятиріччя. Розвиток техніки, впровадження гнучких комп’ютерних технологій призвели до зміни структури витрат, скорочення процесу виробництва продукції та її життєвого циклу. На початку 80-х років економіка США та країн Західної Європи відчула сильний тиск з боку компаній Японії, а пізніше Південної Кореї та інших країн Південно-Східної Азії, що розвивалися швидкими темпами. Загроза зниження прибутку і втрата впливу на традиційних ринках збуту примусила керівництво багатьох компаній переглянути принципи управління витратами, щоб скоротити час виробництва, поліпшити якість продукції та знизити непродуктивні витрати.
При цьому з’ясувалось, що традиційні методи калькулювання мають певні недоліки, які обмежують їх застосування в сучасних умовах.
Необхідність усунення певних обмежень та посилення контролю за витратами на всіх стадіях життєвого циклу призвели до виникнення калькулювання на основі діяльності.
Калькулювання на основі діяльності – це метод калькулювання, що передбачає спочатку групування накладних витрат за основними видами діяльності, а потім розподіл їх між видами продукції, виходячи з того, які види діяльності потрібні для виготовлення цієї продукції.
На відміну від традиційної системи калькулювання, калькулювання на основі діяльності передбачає, що продукція виготовляється в ході виробничих процесів (операцій), а процеси споживають певні ресурси.
Такий підхід обумовлений тим, що технологічний час складає найчастіше не більше 15% процесу виробництва, а решту складають операції (транспортування, збереження, контролю тощо), які збільшують витрати, але не збільшують вартості виробу.
Для здійснення калькулювання спочатку всі операції поділяються на чотири групи:
операції на рівні одного виробу (закладка сировини, її вимірювання попереднє)
операції на рівні партії виробів (налагодження устаткування)
операції на рівні певного виду продукції (забезпечення технологічних умов виробництва хлібу)
операції на рівні підприємства (управління, освітлення, опалення тощо)
Потім вивчається взаємозв’язок між певним видом витрат та їх фактором.
Таблиця 3.1.
Приклади факторів витрат, пов’язаних з різними видами діяльності
№ |
Вид діяльності |
Фактор витрат |
1 |
Вимірювання сировини |
Людино-година |
2 |
Обробка сировини |
Людино-години |
3 |
Забезпечення виробництва (енергія тощо) |
Кількість продукції |
4 |
Складання графіку виробництва |
Кількість технологічних стадій |
5 |
Налагодження устаткування |
Кількість налагоджень |
6 |
Контроль якості |
Кількість (або час) перевірок |
7 |
Проектування виробництва |
Час проектування |
8 |
Утримання офісу |
площа |
9 |
Навчання персоналу |
Час навчання |
Накладні витрати, що мають спільний фактор витрат, об’єднуються в однорідні сукупності. При цьому накладні витрати, які традиційно вважаються постійними, розглядаються як довгострокові постійні витрати, зміна величини яких пов’язана зі зміною відповідних факторів.
Накладні витрати розподіляються між виробами диференційовано, тобто для кожної сукупності витрат обирають відповідну базу (фактор) розподілу, потім розраховують величину цих витрат на одиницю фактору.
Принципова відмінність системи калькулювання на основі діяльності від традиційної системи калькулювання, що полягає в підході до розподілу накладних витрат можна розглянути на рисунку.
Підрозділ 1
Ставка розподілу
накладних витрат підрозділу
1 Вид хлібу
Підрозділ 2
Підрозділ 3
Накладні витрати
2 Вид хлібу
3 Вид хлібу
Стадія 1 Віднесення накладних Стадія 2 Розподіл накладних
Витрат до виробничих підрозділів витрат між виробами калькулювання
Р
Накладні витрати
Фактор 1
Фактор 2
Фактор 3
Ставка накладних
витрат на одиницю фактору
1 вид хдібу
2 вид хлібу
3 вид хлібу
Стадія 1. Групування накладних Стадія 2. Включення накладних
витрат в однорідні сукупності витрат до собівартості виробів
за факторами
Рис. 3.2. Система калькулювання на основі діяльності
Вдосконалити облік можливо лише впровадженням низки заходів, які направленні на підвищення ефективності облікової роботи.
Підвищує ефективність діяльності обліковців чіткий розподіл обов’язків та відповідальності, вставлення стабільної облікової політики підприємства.
Пропонуємо на ВАТ “Бердичівський хлібозавод” підвищити контроль за якістю виконання облікової роботи. Краще мотивувати працю бухгалтерів. Для цього варто періодично тестувати бухгалтерів на знання положень нормативного законодавства.
А для того, щоб перевірити чи знають обліковці нормативні акти, слід забезпечити безпе6ребійний доступ до інформації. Дуже часто на підприємствах трапляється ситуація: періодичних спеціалізованих видань виписують чимало, але їх читає лише головний бухгалтер. Інша ситуація: коли на підприємстві вважають зайвою витрату грошей на бухгалтерські журнали, намагаються на цьому зекономити. І в першому і в другому випадку виконавці облікових робіт не одержують своєчасно і в повному обсязі необхідну інформацію про зміни в чинному законодавстві. Окремим напрямком вдосконалення обліку є впровадження автоматизованої системи. Хоча на ВАТ “Бердичівський хлібозавод” облік автоматизовано, але в повному обсязі можливості комп’ютерної техніки не використовуються. Зокрема вручу складається фінансова та податкова звітність. Суттєвим недоліком є те, що зміни в чинному законодавстві не своєчасно враховуються в програмних продуктах. Бухгалтерам приходиться вручну відкориговувати розрахунки. Широко не використовуються можливості комп’ютерної техніки щодо ведення аналітичного обліку. Тому на підприємстві потрібно підвищувати ефективність використання комп’ютерних технологій.