Тема 4. Управління виробництвом і операціями: проектування операційних систем

Управління виробництвом і операціями – це управління об'єктами та процесами, за допомогою яких виробляються товари і/або надаються послуги.

Раніше управління виробництвом асоціювалося з управлінням тільки на машинобудівних, обробних підприємствах, складальних процесах і т.д.

Тепер теорія управління застосовується до широкого спектра дії поза виробництвом: у сфері послуг, охороні здоров'я, суспільному харчуванні, готельному господарстві, індустрії розваги і відпочинку, освіті, торгівлі, на транспорті, в органах управління.

Слід зазначити, що управління виробництвом називають управління операціями. Воно більш точно відбиває дії, які засновані на конкретних концепціях і діях. Терміни “управління операціями”, “операційний менеджмент”, “управління виробництвом”, “виробничий менеджмент” рівнозначні і взаємозамінні.

При управлінні операційною системою виробництва існує декілька моделей.

Види моделей:

• канонічна

• кібернетична

• ієрархічна

• мережна.

1)Элементы канонической модели.

Канонічна модель описує взаємозв'язки процесу виробництва і/чи надання послуг із зовнішнім середовищем.

Канонічна модель включає три елементи:

• процес (виробнича чи сервісна операція)

• зовнішнє середовище

• входи (ресурси) і виходи (продукція) процесу.

До числа основних входів виробничого чи сервісного процесу відносяться ресурси:

• матеріальні (сировина, матеріали)

• енергетичні (енергія, паливо)

• інформаційні (технічна, технологічна, управлінська інформація)

• фінансові (бюджетні асигнування, кредити, інвестиції).

Параметри виробничого процесу визначаються потенціалами:

• технологічним (технології, устаткування);

• кадровим (персонал, команда).

Каноническая модель определяет структуру объекта управления и характеризует его связи со средой, которые осуществляются через входы и выходы управляемой системы.

2)Объект управления канонической модели.

Объектом управления являются операционные подразделения, ответственные за выпуск товаров и предоставление услуг. Это структурные элементы – производства, отделения, цехи, отделы, участки, лаборатории, группы исполнителей, а также процессы – исследование, разработка, испытание, производство, сбыт продукции и услуг, обеспечение организации ресурсами.

Внешняя среда в этой модели не структурируется.

3)Составляющие кибернетической модели.

Кибернетическая модель позволяет разделить описание производства или сервиса предприятия на две составляющие:

1. Собственно операции - производство или услуга – объект управления;

2. Управление процессом – система управления,

а также выделить детерминированные и случайные воздействия.

Входы в кибернетическую модель представлены в виде вектора входных переменных X(t) в каждый момент времени. Составляющие вектора входных переменных X(t) характеризуют прежде всего совокупность всех видов ресурсов, используемых в объекте.

Выходные параметры описывает вектор Y(t). Составляющие данного вектора соответствуют виду выпускаемой продукции и оказываемых услуг.

Параметры управляющих воздействий описывает вектор Z(t). Это – приказы, распоряжения, технические и экономические условия производственных или сервисных процессов, нормы, стандарты и др. Параметры Z(t), характеризующие условия протекания процесса, несут в себе стабилизирующие и дестабилизирующие действия.