ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 15 (1 год)
ТЕМА: ДІЛОВІ ПАПЕРИ ЯК ЗАСІБ ПИСЕМНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
Студент повинен знати: класифікацію документів, вимоги до змісту та розташування реквізитів, до бланку документів, оформлювання сторінки, тексту документа.
Студент повинен уміти: використовувати набуті знання щодо оформлення документів на практиці.
Основні терміни: рубрикація, стандартизація, класифікація, документація, бланк, реквізит.
План
1. Класифікація документів.
2. Національний стандарт України.
3. Вимоги до змісту та розташування реквізитів.
4. Вимоги до бланків документів.
5. Оформлювання сторінки.
6. Вимоги до тексту документа.
Література
1. Ачилова В. П., Прадід Ю. Ф. Українське ділове мовлення: Навч. посіб. В 2-х частинах//За ред. Ю. Ф. Прадіда. – Сімфе-рополь: Доля, 2001.
2. Ботвина Н. В. Ділова українська мова (офіційно-діловий та науковий стилі української мови): Навч. посіб. – К.: АртЕк, 2001.
3. Ділова українська мова: Навч. посіб.//За ред. О. Д. Гор-була. – К.: Знання, 2000.
4. Корж А. В. Ділова українська мова для юристів: Лекції та комплексні завдання //МВС України. НАВСУ. – К, 2002.
5. Корж А. В. Українська мова професійного спрямування: Навч. посіб. – К.: Правова єдність, 2009.
6. Красницька А. В., Чулінда Л. І. Ділова українська мова. – К.: 2002.
7. Культура ділового мовлення працівника ОВС (контр-ольні роботи): Навч. посіб. для ВНЗ//МВС України. Луган-ська акад. внутр. справ; Н. Є.Таран та ін. – Луганськ, 2005.
8. Максименко В. Ф. Сучасна ділова українська мова: Під-руч. – Х.: Торсінг Плюс, 2007.
9. Мацюк З. О., Станкевич Н. І. Українська мова професійного спілкування: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2008.
10. Паламар Л. М., Кацавець І. М. Мова ділових паперів. – К.:Алерта, 2008.
11. Пащук Р. І. та ін. Ділове мовлення правоохоронця: Навч. посіб.//МВС України. ЛАВС; Авт.: Р. І.Пащук, Н. М. По-ліщук, Н. Є. Таран. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2004.
12. Пащук Р. І., Таран О. С. Українська мова за професійним спрямуванням: Навч.-метод. посіб. для слухачів ФЗДН//МВС України. ЛАВС. – Луганськ, 2005.
13. Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення
14. Плотницька І. М. Ділова українська мова: Навч. посіб. – К.: Центр навч. літ-ри, 2008.
15. Потелло Н. Я. Теорія і практика ділового мовлення. – К.: МАУП, 1997.
16. Прадід Ю. Ф. Українське ділове мовлення: Навч. по-сіб.//За ред. Ю. Ф. Прадіда. – Сімферополь: Реноме, 2003.
17. Сліпушко О. Українська мова й етапи кар’єри ділової людини. Короткий словник бізнесмена. – К.: Криниця, 1999.
18. Токарська А. С., Кочан І. М. Українська мова фахового спрямування для юристів: Підруч. – К.: Знання, 2008.
19. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів. – К.: Довіра, 1996.
20. Шевчук С. В. Ділове мовлення (модульний курс): Під-руч. – К.: Арій, 2008.
21. Шевчук С. В. Ділове мовлення для державних службов-ців. – К.: Літера ЛТД, 2004.
22. Шевчук С. В. Українське ділове мовлення: Навч. посіб. – К.: Літера ЛТД, 2001.
23. Шевчук С. В. Українське ділове мовлення: Підруч. – К.: Атіка, 2007.
Дайте відповіді на питання:
1. Які бувають документи:
- за найменуванням;
- за походженням;
- за місцем створення;
- за призначенням;
- за напрямком;
- за формою;
- за ступенем гласності
- за стадіями створення;
- за термінами зберігання
- за технікою відтворення
- за структурними ознаками?
2. З якою метою в текстах документів застосовується рубрикація?
3. Від чого залежить ступінь складності рубрикації?
4. Для чого текст ділять на абзаци?
5. На що вказує нумерація частин документа? Які правила її застосування?
Завдання 1. Прочитайте. Поділіть текст на абзаци. Чи необхідна в цьому документі нумерація?
Доповідна записка. Відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України підготовлені матеріали про роботу заводу у першому кварталі цього року. Для якісного виконання вказаної роботи, у зв’язку з великою кількістю інформаційного матеріалу, а також завантаженістю інформаційно-обчислювального центру заводу виникла необхідність залучення інших обчислювальних центрів для машинної обробки матеріалів. З цією роботою може справитися обчислювальний центр Інституту економіки промисловості АН України. Прошу Вас погодити це питання з інститутом. Заступник завідуючого відділом М. П. Нестеров.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 16 (3 год)
ТЕМА: ДОКУМЕНТАЦІЯ З КАДРОВО-КОНТРАКТНИХ ПИТАНЬ
Студент повинен знати: особливості укладання документів з кадрово-контрактних питань.
Студент повинен уміти: укладати усі види кадрово-контрактної документації.
Основні терміни: резюме, характеристика, рекомендаційний лист, заява, автобіографія, наказ, трудова книжка, трудова угода.
План
1. Документація з кадрових питань
2. Структура резюме.
3. Характеристика.
4. Рекомендаційний лист.
5. Заява. Види заяв.
6. Автобіографія.
7. Особовий листок з обліку кадрів.
8. Наказ щодо особового складу.
9. Трудова книжка.
10. Контракт. Трудова угода.
ЛІТЕРАТУРА
Ботвина Н.В. Офiцiйно-дiловий та науковий стилi української мови: навч. посiбник. — К.: АртЕк, 1998. — 192с.
Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник. — К.:Арій, 2009.
Голован А.С. Зразки оформлення документів. — До-нецьк, 1997.
Дiденко А. Сучасне дiловодство. — К.: Либiдь, 2000. — 325с.
Деловая переписка с иностранными фирмами: Практи-ческое пособие.- М.: Имидж,1991.
ДСТУ 2392-94 Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення. — К., 1997.
ДСТУ 2628-94 Системи оброблення інформації. Оброблення тексту. Терміни та визначення. — К., 1996.
ДСТУ 2732-94 Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення. — К., 1996.
Іванова І.В. Основні вимоги до оформлення доку-ментів. Текст лекції. — К.: Київ. торг.- екон. ін-т, 1993.
Іванова І.В., Скопич (Скібіцька) Л.І. Методичні рекомендації до використання наочних посібників з курсу “Діловодство”. — К.: Київ. торг.- екон. ін-т, 1993.
Коваль А.П. Дiлове спiлкування. — К.: Либiдь, 1992. — 280 с.
Коваль А.П. Культура дiлового мовлення. — К.: Вища шк., 1997. — 296 с.
Кулініченко В.Л. Ділові папери та документи підприємницької діяльності. — К.: Укр. Центр духов. культу-ри, 1996.
Молдованов М.І., Сидорова Г.М. Сучасний діловий до-кумент. — К.: Техніка, 1992.
Палеха Ю.І. Документаційне забезпечення управління. — К.: Міжрегіональна Академія управління персо-налом, 1997.
Універсальний довідник-практикум з ділових паперів./С.П.Бибик, I.Л.Михно, Л.О.Пустовiт, Г.М.Сюта. — К.: Видавн. “Довіра” УНВЦ “Рідна мова”, 1997. — 399с.
Шевчук С.В. Ділове мовлення для державних службовців: Навчальний посібник. – К.: Арій, 2008. — 424 с.
Шевчук С.В. Ділове мовлення: Модульний курс: Підручник. — К.Арій, 2009.
Шевчук С. В. Українське дiлове мовлення: навч. посiбник. — К.: Лiтера, 2000. – 480 с.
Шевчук С. В. Українське ділове мовлення: Підручник. — К.:Арій, 2009.
Шевчук С. В., Кабиш О.О. Практикум з українського ділового мовлення: Навчальний посібник. — К.: Арій, 2009.
Шевчук С.В., Лобода Т.М. Практикум з української мови: Модульний курс: Навч. посіб. — К. : Алєрта, 2009.
Виконати практично
Завдання 1. Укласти зразки документів (кожен документ на окремому аркуші формату А-4): резюме, характеристика, рекомендаційний лист, заява, автобіографія, наказ щодо особового складу, трудова угода.
Дайте відповіді на питання:
Що таке заява? Які реквізити характерні для неї? Як вони розташовуються? Які бувають заяви? Чим заява відрізняється від заявки?
Що таке скарга? Апеляція? Рапорт? Клопотання? їх специфіка.
Що таке розписка? Які дії вона підтверджує? Які реквізити містить?
Які документи належать до документів з кадрово-контрактових питань?
Що таке автобіографія? Які бувають види автобіографій? Чим відрізняється офіційна автобіографія від художньої? Які відомості вказуються в автобіографії?
Які значення має слово "резюме"? Чим резюме відрізняється від автобіографії?
Що таке характеристика? Які реквізити повинні бути в характеристиці? Хто підписує характеристику? Чим характеристика відрізняється від автобіографії, біографії?
Які документи належать до особистих офіційних?
Теоретичні відомості
Стиль резюме повинен відповідати таким критеріям:
– стислість,
– конкретність,
– вибірковість (не пишіть зайвого),
– чесність.
Що потрібно вказати в резюме
1. Особисті дані: Прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, сімейний стан, адреса, телефон, факс, e-mail.
2. Мета: вакансія, на яку ви претендуєте.
3. Освіта основна. Вказуєте навчальні заклади, які ви закінчили, у зворотному порядку. Середню школу можете не вказувати (якщо це тільки не спецшкола). Вказуєте назву навчального закладу, факультет, спеціальність за дипломом. Якщо у вас диплом з відзнакою, обов’язково вкажіть це.
4. Освіта додаткова. У цю графу вносяться назви курсів, стажувань, тренінгів, семінарів і т. ін. Вказуйте тільки ті курси, які мають відношення до обраної вами вакансії.
5. Досвід роботи. Тут вказуються відомості про попередні місця роботи. Дані вказуйте в зворотному порядку, спочатку вкажіть останнє місце роботи, потім передостаннє і т. д. Вкажіть місяць і рік влаштування на роботу, місяць і рік звільнення, назву компанії, сферу її діяльності та вашу посаду.
6. Додаткова інформація. В цю рубрику ви можете включити все, що підвищує вашу цінність в очах роботодавця. Знання іноземних мов (вкажіть іноземну мову, ступінь володіння), навички роботи на персональному комп’ютері (вказавши програмні засоби, з якими можете працювати), наявність прав водія, особистого автомобіля, закордонного паспорта. Можливо, ви готові до поїздок у відрядження, до ненормованих робочих днів. Можете включити в цей розділ коротку характеристику своїх особистісних якостей, наприклад: енергійний, вимогливий до себе й інших, гарний організатор і т. ін. Тільки не забувайте: вам доведеться підтверджувати дану собі ж самому характеристику.
7. Дата складання резюме.
Що не обов’язково вказувати в резюме:
– всю вашу трудову біографію,
– ваші фізичні дані,
– фотографію,
– причини звільнення з попередніх місць роботи,
– особисті вимоги до зарплати.
Отже, ціль резюме – показати, що ви собою являєте і чим ви кращі від інших.
Головний принцип резюме – підкреслити всі ваші переваги та приховати ваші недоліки.
Прогляньте і спробуйте оцінити своє резюме, перш ніж надсилати його на розгляд роботодавцям.
Не завжди резюме має бути написане за всіма правилами. На сайті однієї компанії можна побачити таку інформацію:
«Але пам’ятайте про одне: якщо ви надішлете нам стандартне тупе резюме, складене за всіма правилами американської бюрократії, воно буде видалене з пошти в момент одержання без спроб вивчити його. Жодних «Objective: to establish etc.». Жодних байок про самомотивацію і любов до роботи в колективі. Це все нецікаво. Нам хочеться одержати від вас лист, що написаний спеціально для нас (а не відправлений відразу на сорок адрес) – без шаблонів і суворого додержання рекомендацій рекрутерів. Інше нас просто не влаштовує».
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 17 (2 год)
Тема: довідково-інформаційні документи
Студент повинен знати: особливості укладання довідково-інформаційних документів.
Студент повинен уміти: укладати зразки різних довідково-інформаційних документів
Основні терміни: прес-реліз, звіт, службова записка, рапорт, довідка, протокол
План
1. Особливості довідково-інформаційної документації
2. Прес-реліз. Повідомлення про захід.
3. Звіт.
4. Службова записка.
5. Рапорт.
6. Довідка.
7. Протокол, витяг з протоколу.
ЛІТЕРАТУРА
1. Ботвина Н.В. Офiцiйно-дiловий та науковий стилi української мови: навч. посiбник. — К.: АртЕк, 1998. — 192с.
2. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник. — К.:Арій, 2009.
3. Голован А.С. Зразки оформлення документів. — До-нецьк, 1997.
4. Дiденко А. Сучасне дiловодство. — К.: Либiдь, 2000. — 325с.
5. Деловая переписка с иностранными фирмами: Практи-ческое пособие.- М.: Имидж,1991.
6. ДСТУ 2392-94 Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення. — К., 1997.
7. ДСТУ 2628-94 Системи оброблення інформації. Оброблення тексту. Терміни та визначення. — К., 1996.
8. ДСТУ 2732-94 Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення. — К., 1996.
9. Іванова І.В. Основні вимоги до оформлення документів. Текст лекції. — К.: Київ. торг.- екон. ін-т, 1993.
10. Іванова І.В., Скопич (Скібіцька) Л.І. Методичні рекомендації до використання наочних посібників з курсу “Діловодство”. — К.: Київ. торг.- екон. ін-т, 1993.
11. Коваль А.П. Дiлове спiлкування. — К.: Либiдь, 1992. — 280 с.
12. Коваль А.П. Культура дiлового мовлення. — К.: Вища шк., 1997. — 296 с.
13. Кулініченко В.Л. Ділові папери та документи підприємницької діяльності. — К.: Укр. Центр духов. культу-ри, 1996.
14. Молдованов М.І., Сидорова Г.М. Сучасний діловий до-кумент. — К.: Техніка, 1992.
15. Палеха Ю.І. Документаційне забезпечення управління. — К.: Міжрегіональна Академія управління персо-налом, 1997.
16. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів./С.П.Бибик, I.Л.Михно, Л.О.Пустовiт, Г.М.Сюта. — К.: Видавн. “Довіра” УНВЦ “Рідна мова”, 1997. — 399с.
17. Шевчук С.В. Ділове мовлення для державних службовців: Навчальний посібник. — К.: Арій, 2008. — 424 с.
18. Шевчук С.В. Ділове мовлення: Модульний курс: Підручник. — К.Арій, 2009.
19. Шевчук С. В. Українське дiлове мовлення: навч. посiбник. — К.: Лiтера, 2000. — 480 с.
20. Шевчук С. В. Українське ділове мовлення: Підручник. — К.:Арій, 2009.
21. Шевчук С. В., Кабиш О.О. Практикум з українського ділового мовлення: Навчальний посібник. — К.: Арій, 2009.
22. Шевчук С.В., Лобода Т.М. Практикум з української мови: Модульний курс: Навч. посіб. — К. : Алєрта, 2009.
Виконати практично:
Завдання 1. Укласти зразки документів: прес-реліз, звіт, службова записка, рапорт, довідка, протокол, витяг з протоколу.
Дайте відповіді на питання:
1. Що таке протокол? Хто підписує протокол загальних зборів (нарад)? На які види поділяються протоколи за обсягом фіксованих у ньому даних? Які реквізити використовуються при написанні протоколу? Як нумеруються протоколи?
2. Що таке витяг з протоколу чи наказу? Як він оформляється?
3. Що таке адреса? Адрес? Адресат? Адресант? Назвіть основні правила, встановлені Міністерством зв'язку, які слід пам'ятати при написанні адреси. Як оформляється адреса з точки зору пунктуації") Де розміщується адреса в різних видах документів?
4. Що таке оголошення? На що обов'язково вказують в оголошенні?