5.Що таке «товарний знак». Назвіть основні вимоги до товарного знаку.

Товарний знак (або марка, фірмовий знак, емблема зареєстроване графічне зображення для виділення товару серед товарів інших підприємств, Існує чотири групи товарну знаків: образотворчі, словесні, комплексні та об'ємні.

— образотворчі знаки – конкретні зображення (тварин птахів, предметів), символи (коло—сонце; трикутник — гори); абстракті зображення, художньо трансформовані літтери та цифри толю:

— замбійські авто лінії;

— Hotel Hiroharu Oda;

— словесні товарні знаки (логотип) — слова (MAZDA, IFА) або сполучення, що мають характер слова (IVECO). Логотип може збігатися з назвою фірми або бути його скороченням (COLA, F&C — фінанси та кредит), або оригінальним словом, пов'язаним з назвою або специфікою підприємства;

• комбіновані знаки –комбінація зображення та слова:

— Градобанк;

— об^'ємні знаки — оригінальна форма виробу — особлива форма виробу, шоколадна фігурка, або його упаковка.

Функції товарних знаків:

– створюють відмінності між товарами;

– полегшують ідентифікацію товару;

– виступають гарантом якості товару;

– надають інформацію про товар та його виробника;

– рекламують товар;

– підносять престиж продукції;

– забезпечують правовий захист товару.

Створення товарних знаків — це поєднання науки й мистецтва, адже вони повинні одночасно відповідати багатьом вимогам, основні з яких:

– новизна ідеї;

– асоціативність;

– естетичність;

– лаконічність;

– зручність вимови;

– легка запам'ятовуваність;

– гармонія кольорів;

– а головне — можливість миттєвого.

Основними вимогами товарного знака є:

1. Простота — передбачає відсутність великої кількості складних ліній, дрібних деталей. Щодо словесного знака, іс­нує думка, що оптимальний розмір знака — 2—3 склади, або 3—7 літер. Тобто все геніальне — просте.

2. Індивідуальність (оригінальність) надає можливість відрізнити один товар від іншого, одне підприємство від ін­шого.

3. Зовнішній вигляд, а для словесного знаку ще і звучність, легкість вимовляння. Йдеться не тільки про якість графіки, але і про емоційне сприйняття знака. Спеціалісти застерігають від використання в країнах Сходу знаку "складені пальці", що означає "О'кей", в цих країнах цей знак означає "Я тебе вб'ю".

4. Обороноздатність. Саме виконання цієї функції з допо­могою товарного знака вимагає від працівників підприємств знання законодавства країн, на ринках яких передбачається продавати товар. Наприклад, в Америці, зареєструють знак, що складається з приголосних літер "НВ", чи цифр "777", а за законами Російської Федерації" така реєстрація неприпусти­ма, підстава "НВ" — не є словесним знаком, а сприймається як звичайний перелік літер російської абетки.

6. Як класифікують ціни. Назвіть відомі вам види цін.

У процесі встановлення цін на нові товари підприємства, крім названих методів, використовують такі підходи до фор­мування ціни залежно від попиту та ЖЦТ:

— стандартна ціна;

— змінна ціна;

— неокруглена ціна.

Стандартні ціни встановлюються на товари, які надхо­дять на ринок за стабільними домовленостями в часі, кількості та якості.

Змінну ціну використовують при мінливій ситуації на рин­ку товарної конкуренції, як сезонну та при якісних змінах у технології та експлуатації.

Неокруглені ціни є психологічним впливом на покупця в аспекті привабливості і піднесення іміджу, який полягає в об­меженні інтересів виробника до покупця.

Такий підхід підказує покупцеві, що виробники знижують спеціально ціну на 1 цент чи долар в його інтересах, а також, що виробники дуже скрупульозно вираховують витрати на ви­робництво та споживання, тобто здійснюють на високому рівні аналіз маркетингового середовища та внутрішньоринкової си­туації.

У вітчизняній економіці діють три основні види цін:

• фіксовані ціни встановлюються на ресурси виробників, які зай­мають монопольне становище на ринку: енергію, паливо, послуги зв'язку, житлово-комунальні послуги, послуги пасажирського транспорту.

• регульовані ціни встановлюються на товари і послуги, які справ­ляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають вирішальне соціальне значення.

• вільні (ринкові) ціни регулюються договором між виробником і гурто­вим покупцем. вони займають дедалі більшу частку в загальній кількості цін. В Україні відбувається широка лібералізація цін, тобто виведення їх з-під державного контролю.

В практиці класифікацію цін здійснюють, як правило, за такими принципами внутрішньої структури ціни та її призна­ченням.

Ціна виробника: прейскурантна, контрактна, розрахунко­во-договірна, виробнича.

Ціна для покупців: оптова, роздрібна, споживча, фермер­ська, відпускна, довідкова.

Ринкова ціна: світова, монопольна, картельна, корпора­тивна, пропозиції, попиту, купівлі-продажу (тверда, змінна).

Статистична ціна: середньостатистична, експортна, ім­портна, поточна, базова, довідкова.

У процесі ціноутворення на нові та вдосконалені наявні то­вари можуть застосовуватися додаткові надбавки та знижки до основної "питомої" ціни.

Надбавки використовують для підвищення роздрібних цін через високий попит, "зняття вершків", підвищення собівартості.

Зниження ціни здійснюється у таких випадках:

• необхідність функціональних знижок;

• сезонних особливостей;

• оптового розпродажу;

• за своєчасного розрахунку.

Функціональні знижки виробники надають каналам і службам товаропросування (транспортування, зберігання, ве­дення обліку).

Сезонні знижки надаються у періоди масового попиту та спаду підприємницької діяльності фірми.

Знижки за оптового розпродажу надаються оптовим покуп­цям за скорочення витрат на одиницю товарної "маси" у про­цесі товаропросування.

Знижки за своєчасний розрахунок надають потенційним покупцям, які вчасно сплачують рахунки. Це дає можливість продавцеві поліпшувати стан ліквідності, скорочувати витрати на отримання додаткових кредитів.

У результаті підвищення цін у покупців народжуються та­кі асоціації: попит зростає, підвищується ціннісна значущість, виробник отримує надприбуток, продаж товару супроводжу­ється додатковими послугами.

Отже, на зміну ціни, крім наведених, впливають такі фак­тори: собівартість, рівень конкуренції, величина попиту, тран­спортні витрати, надбавки та знижки, мито та збори імпортно-експортних операцій, реклама та додаткові заходи стимулю­вання збуту.