Становлення психіки.

1. Виникнення психіки в процесі еволюції.

2. Мозок і психіка. Фізіологічні передумови психічної діяльності.

3. Природа людської свідомості та несвідоме.

Література

1. Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию. М., 1995.

2. Богословский В.В. Общая психология. – М.: «Просвещение», 1980.

3. Гамезо М.В. Атлас по психологии. М., 1986.

4. Годфруа Ж. Что такое психология: В 2 т. М.,1992.

5. Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш.пед.учеб.заведений. – М.: Гуманит. изд. центр «ВЛАДОС», 2003.

6. Основи псих.ології. / За ред. О.В.Киричука та ін. – К.: „Либідь”, 2002

7. Психологія. / За ред. Ю.Л.Трофімова та ін. - К.: „Либідь”, 2003.

8. Фрейд З. Психология бессознательного. – М., 1989.

1. Виникнення психіки в процесі еволюції.

Є два філософських розумінь природи психіки : матеріалістична та ідеалістична. Відповідно до першого розуміння психіка являє собою властивість високоорганізованої живої матерії самокерування розвитком та самопізнання (рефлексія).

Відповідно до ідеалістичного розуміння психіки в світі існує два початки : матеріальне та ідеальне. Вони не залежні, вічні, не виводяться одне з одного, розвиваються своїми законами. На всіх ступенях свого розвитку ідеальне ототожнювалося з психічним.

Відповідно до матеріалістичного розуміння, психічні явища виникли в результаті тривалої біологічної еволюції живої матерії і в цей час являють собою найвищий щабель розвитку. Є данні, що свідчать про те, що навіть найпростішим одноклітинним істотам властиві психічні явища: здатність до реагування на зміни внутрішніх станів та зовнішню активність на біологічно значимі подразники, а також пам’ять, та здатність до научування через зміну в поведінці.

В уяві матеріалістів психічні явища виникли на багато пізніше того, як на Землі з’явилося життя. Спочатку жива речовина володіла лише біологічними властивостями подразнення та самозбереження, які проявляються через механізми обміну речовин з навколишнім середовищем, особистого росту та розмноження. Пізніше, вже на рівні більш складніше організованих живих істот, до їх приєдналися чуття та готовність до научування.

Спираючись на наукові дані, можна стверджувати, що психіка постала у процесі взаємодії найпростіших живих істот з навколишнім середовищем. Завдяки психіці вдосконалювалася регуляція цього процесу, що забезпечувало виживання і життєдіяльність живих істот. Психіка, таким чином, виникла як необхідний механізм сигналізації, орієнтації, організації поведінки живих істот, що поліпшувало умови їхнього життя. Розвиток психіки здійснювався як доцільний процес і проходив ряд етапів, набуваючи на кожному з них якісно нових ознак.

Реконструкція процесу виникнення та становлення психіки ґрунтується на тій обставині, що у тваринному світі ще й досі існують різні за своєю складністю та давністю походження живі організми. Вони є носіями психіки різного рівня розвитку – від найпростішої, як у амеб, до найскладнішої у світі – психіки людини. Крім того, існують численні археологічні дані, що свідчать про ступінь розвитку мозку та його функцій у тварин і людини у минулому, про характер результатів їх поведінки й діяльності. Тому процес філогенезу психіки значною мірою може бути відтворений на підставі як зазначених даних так і більш-менш вірогідних гіпотез.

Розвиток психічних механізмів регуляції поведінки живих істот проходив ряд етапів:

- чутливість щодо окремих властивостей об’єктів у найпростіших організмів

• сприймання цілісних предметів у більш складних живих істот

• практичний інтелект вищих тварин

• практичний і абстрактний інтелект як основа первісної свідомої психіки у прадавньої людини

• свідомість і самосвідомість у стародавньої людини

• особистість людини до нашої і нашої ери, зокрема епох Відродження, Просвітництва, промислової революції та сучасного соціального і науково-технічного поступу.

При переході від попереднього до наступного етапу форми психіки трансформуються у досконаліші психічні системи регуляції поведінки та діяльності живих істот, дедалі ефективніше забезпечуючи їхню життєдіяльність.

Стадії та рівні розвитку психіки і поведінки тварин та людини.

ФОРМИ ПСИХІКИ	ЕТАПИ	ВИДИ ПОВЕДІНКИ
Подразливість до біологічних властивостей середовища – до психічна форма відображення й регуляції	0	Таксиси(тропізми) – елементарні безпосередні контактні рухові реакції найпростіших організмів
Елементарна чутливість (сенсорна психіка, відчуття) – початкова сигнальна форма відображення дійсності	I	Інстинкти – природжені види реагування на умови середовища
Предметне сприймання (перцептивна психіка )	II	Навички – вид поведінки, що набувається твариною за життя і фіксується в індивідуальному досвіді
Практичний інтелект вищих тварин на основі безпосередньої пам’яті, наочно-образного мислення	III	Відносно складні види поведінки вищих тварин – маніпулювання предметами-знаряддями, будівельна діяльність тощо
Практичний і абстрактний інтелект прадавніх людей на основі довільної уваги, пам’яті, конкретного й абстрактного мислення, уяви, знань, умінь, навичок	IV	Cкладні види групової та індивідуальної предметної поведінки щодо пристосування до навколишнього середовища з використанням матеріальних і знакових засобів, знарядь праці, навичок, досвіду
Свідомість і самосвідомість – сукупність пізнавальних, мотиваційних, цілеутворюючих, емоційно-почуттєвих і рефлексивних здатностей індивіда	V	Продуктивна та репродуктивна діяльність індивіда в процесі засвоєння та використання зовнішніх і внутрішніх засобів, матеріальних та ідеальних знарядь праці, рефлексивної організації поведінки
Особистість – соціально зумовлена система вищих психічних властивостей, здатностей до спілкування, програмування, самопізнання і самовдосконалення, абстрактного мислення та уяви, формування системи знань, умінь, навичок, індивідуального стилю діяльності та поведінки	VI	Складні види творчої діяльності та соціальної поведінки з перетворенням навколишнього світу та власної поведінки
Нові форми психіки, що зароджуються у сучасних умовах (понадсвідомість, геніальна творча особистість, надособистість).	VII	Глобальні, космічні за своїм масштабом види творчої діяльності та поведінки з перетворення, вдосконалення людської цивілізації, ноосфери, Всесвіту

Отже, в процесі філогенезу виникає і розвивається безперервна низка форм психічного відображення живими істотами навколишньої дійсності, які сприяють досконалішій регуляції їхньої поведінки та життєдіяльності. До цих форм належать чутливість (сенсорна психіка), сприймання (перцептивна психіка), практичний інтелект вищих тварин, практичний і абстрактний інтелект прадавньої людини, що перетворюється в процесі історичного розвитку суспільства (на основі використання чимдалі досконаліших матеріальних та ідеальних, зовнішніх і внутрішніх знарядь діяльності) на свідомість, самосвідомість і особистість як соціально зумовлену систему вищих психічних властивостей індивіда. Це забезпечує можливість не лише повніше відображати об’єктивну дійсність, а й перетворювати її на себе.