Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Milakha_gg.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
28.08.2019
Размер:
54.6 Кб
Скачать
  1. Дайте визначення поняття «товар». Назвіть ознаки за якими класифікують товар

Товар — продукт природи і людської праці або тільки людської праці у матеріальній і нематеріальній субстанції та у формі послуг, який завдяки своїм властивостям здатен задовольняти наявні чи передбачувані суспільні потреби і призначений для обміну і купівлі-продажу; продукт праці, що виробляється не для власного споживання, а на продаж, а також матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Сучасне розуміння товару поширюється на усе, що здатне задовольнити різноманітні людські потреби: організації, особистості, ідеї, усі види людської діяльності.

Усі товари, з якими зустрічаються покупці в побутовій і господарській діяльності, можуть бути об'єднані в однорідні групи по різних принципах.

Споживчі товари класифікують так:

  1. Товари повсякденного попиту:

  • Основні товари постійного попиту;

  • Товари імпульсивної торгівлі;

  • Товари для екстрених випадків.

  1. Товари попереднього вибору:

  • Схожі товари;

  • Несхожі товари.

  1. Товари пасивного попиту – товари, які споживач не знає, або знає, але не задумується про їх купівлю

  2. Товари особливого попиту:

  • Товари з унікальними характеристиками;

  • Окремі дорогоцінні та марочні товари.

Товари виробничого призначення характеризуються та класифікуються за такими ознаками:

  • Рівнем прийняття рішень, необхідних для здійснення покупки;

  • Величиною вартості;

  • Швидкістю споживання;

  • Роллю в процесі виробництва.

Окрім наведених видів товарів, товари класифікують за певними ознаками.

  1. За призначенням:

  • товари споживчого попиту;

  • товари виробничого призначення;

  • товари довго і короткострокового використання;

  • швидкість споживанн та роль у виробництві.

  1. За характером споживання та ступенем обробки:

  • Сировина;

  • Напівфабрикати;

  • Готові вироби;

  • Проміжні товари;

  • Комплектуючі деталі;

  • Споруди;

  • Обладнання;

  • Засоби виробництва.

  1. За терміном користування:

  • Товари короткотермінового користування;

  • Товари довгострокового використання.

  1. За призначенням і ціною:

  • Товари повсякденного попиту;

  • Товари вибіркового попиту;

  • Престижні товари;

  • Товари розкоші;

  • Товари селективного попиту.

  1. За способом виготовлення:

  • Стандартні товари;

  • Унікальні товари.

Отже, створюючи товар, виробник повинен сприймати цей процес як трирівневий. Основним тут є рівень товару за задумом, де важливим є не стільки властивості цього товару, як вигоди від нього для споживача

  1. Назвіть види цінових стратегій, що характеризують собою знижка ціни на товар «Сконто» наприклад «2/10 нетто зо»

Цінова стратегія – узагальнююча модель дій щодо встановлення і зміни цін, набір правил для прийняття цінових рішень, які забезпечують реалізацію цінової політики. Розробка цінової стратегії – постійний впроваджуваний процес. Цінова стратегія має постійно перевірятися з урахуванням фактично досягнутих результатів та при необхідності коригуватися. Головне – вона має відповідати загальній стратегії, якої дотримується фірма.

Існує більше 50 варіантів цінових стратегій, застосування кожної з них визначається насамперед цілями цінової стратегії, а також тим, які орієнтири ціноутворення обрало підприємство.

Основні види цінових стратегій:

1. Стратегія «зняття вершків» (високих цін) передбачає початкову продаж нового товару за високими цінами. Це можливо в умовах відсутності конкуренції і пропозиції абсолютно нових товарів. Використовуючи зазначену стратегію, підприємство, по суті, користується своєю монополією (як правило, тимчасової). Згодом, коли ринок виявляється насиченим і з'являються продукти-аналоги, фірма йде на зниження цін.

2. Стратегія низьких цін базується на навмисно низькому рівні цін з метою впливу на якомога більшу кількість споживачів. Низька ціна представляє в цьому разі свого роду плату за впровадження нового товару на ринок. Така стратегія використовується тими фірмами, які за всяку ціну прагнуть збільшити свою частку на ринку. З ростом продажів і в міру освоєння ринку ціна дещо підвищується, але так, щоб це не перешкоджало подальшому розширенню обсягів реалізації. Розглянута стратегія особливо вдала щодо послуг, витрати на надання яких падають у відповідності з «ефектом досвіду».

3. Стратегія престижних цін. Престижні ціни являють собою навмисно високі ціни, призначені для залучення споживачів, які більше стурбовані якістю продукту, його унікальністю або статусом, ніж ціною. Стратегія престижних цін ефективна, якщо можна звести до мінімуму конкуренцію (через патентний захист, прихильність торговій марці і т.д.).

5. Стратегія диференційованих цін передбачає встановлення знижок та надбавок до середнього рівня цін для різних ринків, їх сегментів та споживачів з урахуванням місцезнаходження ринку та його характеристик, часу здійснення покупок, варіантів товарів та їх модифікацій.

6.Стратегія пільгових цін передбачає встановлення пільгових цін для споживачів, у яких підприємство дуже зацікавлене.

7.Стратегія дискримінаційних цін: встановлюється висока ціна для певного сегмента ринку.

8. Стратегія єдиних цін: встановлюється єдина ціна для всіх споживачів.

9. Стратегія еластичних цін передбачає різний рівень цін і залежить від можливості покупця заплатити певну ціну та вміння продавця торгувати.

10. Стратегія стабільних незмінних, стандартних цін передбачає продаж товарів за незмінними цінами протягом значного періоду. Встановлюється на ціни на транспорт, пресу.

11. Стратегія неокруглених цін передбачає встановлення цін нижче округлених значень.

12.Стратегія цін масових закупок передбачає знижку при продажу товарів, що скуповуються у великій кількості.

13. Стратегія співвідношеня рівня цін з кістю товарів передбачає встановлення цін на високому рівні, який відповідає високому рівню якості продукції та іміджу, що формується підприємством.

Сконто — це знижка за платіж, який був здійснений до закінчення обумовленого терміну платежу. Знижка «Сконто» практикується при розрахунках готівкою. Наприклад, «2/10, нетто 30» означає, що платіж має бути здійснений протягом 30днів, але покупець заплатить на 2% менше, якщо сплатить вартість товару протягом 10днів

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]