2. Опишіть функції стратегічного планування

Стратегічне планування (Strategic Planning) - це довгострокове планування на основі проміжних цілей. Стратегія визначається головною ціллю та проміжними цілями, які дозволяють досягнути головної цілі. Цілі, які визначають стратегічний план, називають стратегічними цілями. Стратегія також визначає, звідки взяти ресурси для досягнення цілей і як їх розподілити.

Стратегічне планування є набором дій і рішень, зроблених керівництвом, які ведуть до розробки специфічних стратегій, призначених для того, щоб допомогти організації досягти своїх цілей.

Його завдання - забезпечити нововведення і зміни в організації достатньою мірою Стратегія є детальним усебічним комплексним планом, призначеним для того, щоб забезпечити здійснення місії організації і досягнення її цілей. Стратегічні плани мають бути розроблені так, щоб вони залишалися не лише цілісними впродовж тривалого часу, але і зберігали гнучкість. Загальний стратегічний план слід розглядати як програму, що направляє діяльність фірми впродовж тривалого періоду часу, з урахуванням постійних коригувань у зв'язку з діловою і соціальною обстановкою, що постійно міняється.

Стратегічний план маркетингу підприємства виконує такі функції:

1. гармонізує діяльність підприємства, скеровує її на краще розуміння маркетингових досліджень, вивчення споживачів, планування збут товарів, ціноутворення;

2. забезпечує кожному підрозділу визначення чітких цілей у взаємозв’язку із загальними завданнями компанії;

3. стимулює координацію зусиль різних функціональних напрямків;

4. дає змогу підприємству визначити свої сильні і слабкі сторони з точки зору конкурентів, небезпеку з погляду навколишнього середовища;

5. визначає альтернативні заходи, які може вжити підприємство;

6. створює базу для розподілу ресурсів;

7. демонструє вагомість застосування процедур оцінки діяльності.

Для забезпечення успішного процесу стратегічного планування необхідно:

• чітко усвідомлювати цілі діяльності підприємства;

• прагнути безпомилково оцінити вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на діяльність підприємства;

• добиватися згоди між менеджерськими групами щодо загальних стратегічних цілей підприємства;

• добиватися залучення якнайбільшої кількості працівників до стратегічного планування.

Отже, основне завдання підприємства – зростання прибутку, для чого необхідно збільшувати обсяг збуту і зменшувати витрати. Захоплення більшої частини ринку і є головним завданням маркетингу, а стратегією визначається забезпечення більшої доступності товару, посилення комплексу комунікацій (стимулювання).

3. Охарактеризуйте кожний з етапів проведення спостереження

Спостереження — пасивний метод наукового дослідження, при якому дослідник, тобто спостерігач не впливає на розвиток подій. Його примітивною формою — життєвим спостереженням — користується кожна людина у своїй повсякденній практиці.

Етапи підготовки та проведення спостереження:

1. Підготовчий:

1)      чітке визначення місця спостереження в експерименті, його зв’язку з іншими методами;

2)      визначення об’єкта спостереження (та частина незалежної або залежної змінної, яка буде контролюватися засобом спостереження);

3)      вибір місця, часу та допоміжних засобів спостереження;

4)      планування спостереження.

2. Процес спостереження:

1)      попереднє сприйняття події (явища);

2)      категоризація виділених ознак;

3)      порівняння виділених ознак з раніше відомими;

4)      віднесення події (явища) до певного класу.

3. Аналітичний:

1)      архівація події (явища);

2)      аналіз;

3)      маніпуляція з характеристиками;

4)      опис спостереження;

5)      формулювання висновків.

Планування спостереження − це вибір форми фіксування подій та їх змістових ознак, а також певного мінімуму отримання і фіксування подій.

Форми фіксування подій (явищ): протоколи, картки, хронокарти, стенограми, магнітофонні записи, відеозаписи, щоденникові записи.

Архівація подій передбачає додаткову обробку використовуваних форм фіксування:

-    додавання записів із пам’яті;

-    введення аналітичних елементів;

-    нумерацію;

-    класифікацію;

-    систематизацію;

-    розміщення даних в папках, на комп’ютерній основі.

Архівацію ще називають паспортизацією події.

Для забезпечення високої результативності, дотримуйтеся наступних вимог до проведення наукового педагогічного спостереження:

1. Наявність чітко визначеної мети.

2. Складання наперед продуманого і письмово зафіксованого плану.

3. Мінімальна кількість ознак, які вивчаються, їх точне визначення.

4. Передбачення можливих помилок та їх попередження.