Теоретичні відомості

Формула – це текстовий рядок, який записується в комірку і визначає алгоритм, за яким Excel знаходить значення цієї комірки. Цей рядок завжди починається зі знака „=”. Знак „=” вказує Excel, що в комірці записана саме формула а не звичайний текст.

Формула містить дані та операції над цими даними.

Дані – це константи або посилання на комірки, в яких зберігаються значення для обчислень. Під час обчислень Excel автоматично бере дані з комірок, на які вказують посилання, і підставляє їх в формулу. Якщо значення, що зберігаються в цих комірках, зміняться, то Excel автоматично перерахує значення формули.

О перації над даними визначаються операторами (+, – , /, * та ін.) та функціями (будуть вивчатися в лабораторній роботі №3). На рис. 2.1 представлено приклад формули для визначення площі прямокутника. Довжини сторін прямокутника вказані в окремих комірках, тому формула містить посилання на ці комірки. Для визначення площі використовується оператор * (зірочка), який відповідає арифметичній дії добутку.

Приклад виконання

Лабораторна робота №3

Тема: робота з функціями.

Мета: навчитися використовувати в формулах функції Excel та будувати діаграми.

Завдання:

Знайти значення функції на проміжку та побудувати графік цієї функції. Функцію вибрати з таблиці 3.1 за своїм номером у списку групи як і в лабор. роботі № 1.

Порядок виконання:

Для рішення завдання треба розбити проміжок на 100 рівних частин і знайти значення функції в крайніх точках проміжка та точках розбиття. Всього буде 101 точка. Потім за цими значеннями побудувати графік функції. Вся робота виконується за 8 кроків:

1. Створити таблицю для зберігання значень функції :

1. створити заголовок таблиці (комірки B2, C2, D2 на рис. 3.1);

2. заповнити значеннями 1 – 101 стовпчик №:

   1. записати у комірку, що під назвою стовпчика № (комірка В2), число 1;

   2. автоматично заповнити інші комірки стовпчика:

П равка  заполнить  прогрессия встановити параметри як на рис. 3.1  Ok

2. Створити таблицю параметрів (комірки F2:J3) і записати туди значення , , та . Якщо параметр містить константу , для його обчислення використати формулу.

3. За формулою знайти крок (комірка H3), з яким змінюється : .

4. За формулами у стовпчику X визначити всі значення змінної :

1. У першу комірку стовпчика X (комірка C3) записати початкове значення : .

2. у другу комірку стовпчика X (комірка C4) записати формулу для визначення через попереднє значення та крок : .

3. розтягнути цю формулу (з комірки C4 ) на всі нижчі комірки стовпчика X.

5. За формулами у стовпчику Y знайти значення функції на проміжку :

1. у першу комірку стовпчика Y (комірка D3) записати формулу для знаходження значення функції у точці .

2. розтягнути цю формулу (з комірки D3) на всі нижчі комірки стовпчика Y.

6. Відформатувати стовпчики №, X та Y так, як на рис. 3.3.

7. Створити графік функції :

Вставка  Диаграмма  Точечная  Далее  Ряд  Добавить  вказати параметри ряду даних як на рис. 3.2  Готово

8. Настроїти елементи графіка: вісі, фон, розташування написів та їх розмір і ін. Для цього необхідно наводити мишку на кожен елемент і натискати праву клавішу мишки. У вікні, що з’являється, встановлювати необхідні параметри вибраного елемента.