
- •Загальна характеристика циклу лабораторних робіт
- •1 Лабораторна робота №1 дослідження частотних характеристик
- •1.1 Мета роботи
- •1.2 Теоретичні відомості
- •1.3 Лабораторне завдання
- •1.4 Приклад дослідження кола
- •1.6 Контрольні питання
- •2 Лабораторна робота №2 дослідження частотних характеристик коливального контуру
- •2.1 Мета роботи
- •2.2 Теоретичні відомості
- •2.3 Лабораторне завдання
- •2.5 Контрольні питання
- •3 Лабораторна робота №3 розрахунок розгалуженого електричного кола синусоїдального струму
- •3.1 Мета роботи
- •3.2 Теоретичні відомості
- •3.3 Лабораторне завдання
- •3.5 Контрольні питання
- •4 Лабораторна робота № 4 моделювання біполярного транзистора
- •4.1 Мета роботи
- •4.2 Теоретичні відомості
- •4.3 Лабораторне завдання
- •4.5 Контрольні питання
- •5 Лабораторна робота № 5 аналіз електронної схеми з залежним джерелом струму
- •5.1 Мета роботи
- •5.2 Теоретичні відомості
- •5.3 Лабораторне завдання|
- •5.4 Зміст|вміст,утримання| звіту
- •5.5 Контрольні питання
- •Перелік посилань
- •Додаток а – варіанти електричних схем
4.3 Лабораторне завдання
Завдання передбачає моделювання частотних характеристик коефіцієнта підсилення по напрузі і вхідного опору транзистора з ЗЕ. Варіанти завдань приведені в таблиці 4.1, де представлені параметри малосигнальної моделі транзистора.
Таблиця 4.1
№ |
S (мА/В) |
(мСм) |
(пФ) |
(пФ) |
№ |
S (мА/В) |
(мСм) |
(пФ) |
(пФ) |
1 |
30 |
0,1 |
5 |
5 |
16 |
90 |
0,4 |
20 |
25 |
2 |
34 |
0,12 |
6 |
7 |
17 |
94 |
0,42 |
21 |
37 |
3 |
38 |
0,14 |
7 |
9 |
18 |
98 |
0,44 |
22 |
39 |
4 |
42 |
0,16 |
8 |
11 |
19 |
102 |
0,46 |
23 |
41 |
5 |
46 |
0,18 |
9 |
13 |
20 |
106 |
0,48 |
24 |
43 |
6 |
50 |
0,2 |
10 |
15 |
21 |
110 |
0,5 |
25 |
45 |
7 |
54 |
0,22 |
11 |
17 |
22 |
114 |
0,52 |
26 |
47 |
8 |
58 |
0,24 |
12 |
19 |
23 |
118 |
0,54 |
27 |
49 |
9 |
62 |
0,26 |
13 |
21 |
24 |
122 |
0,56 |
28 |
51 |
10 |
66 |
0,28 |
14 |
23 |
25 |
126 |
0,58 |
29 |
53 |
11 |
70 |
0,3 |
15 |
25 |
26 |
130 |
0,6 |
30 |
55 |
12 |
74 |
0,32 |
16 |
27 |
27 |
134 |
0,62 |
31 |
57 |
13 |
78 |
0,34 |
17 |
29 |
28 |
138 |
0,64 |
32 |
59 |
14 |
82 |
0,36 |
18 |
31 |
29 |
142 |
0,66 |
33 |
61 |
15 |
86 |
0,38 |
19 |
33 |
30 |
146 |
0,68 |
34 |
63 |
Додаткові
дані:
См,
мСм,
мкСм.
У роботі необхідно:
По співвідношенню (4.4), (4.6), (4.7) скласти програму для побудови в графічній формі АЧХ і ФЧХ коефіцієнта підсилення транзистора по напрузі. Графіки АЧХ побудувати у вигляді залежності
і
від частоти f. Визначити частоту
, на якій модуль коефіцієнта підсилення приймає максимальне значення
. Визначити нижню
і верхню
частоти смуги пропускання підсилювача, на яких коефіцієнт підсилення зменшується до значення
або на 3дБ. При побудові графіків діапазон зміни частоти узяти по рівню
. Вісь частот представити в логарифмічному масштабі.
Досліджувати вплив на частотні характеристики коефіцієнта підсилення зміни крутизни S, а також ємності . Побудувати графіки АЧХ при збільшувані в два рази крутизни і зменшенні в два рази ємності .
Скласти програму для розрахунку по співвідношенню (4.4) значень вхідного комплексного опору на частотах , , с представленням результатів в алгебраічній та показній формах:
,
При
складанні програм можна використовувати
символ
на панелі інструментів Calculator для
обчислення модуля комплексного числа,
а на панелі інструментів Matrix
для
обчислення визначника матриці. Набір
вбудованих операторів і функцій для
роботи з тригонометричними функціями
і комплексними числами вказується у
вікні вставки вбудованих функцій, які
викликаються командою Function,
що знаходиться в меню Insert,
а також за допомогою кнопки f(x).
4.4 ЗМІСТ ЗВІТУ
Короткі теоретичні відомості, розрахункові формули, еквівалентні схеми.
Графіки АЧХ і ФЧХ коефіцієнта посилення транзистора по напрузі, причому АЧХ у вигляді залежностей і
.
Значення частот , , . Значення коефіцієнта підсилення .
Графіки АЧХ при збільшенні крутизни S в 2 рази, зменшенні ємності в 2 рази.
Значення комплексного вхідного опору
транзистора на частотах , , з представленням даних у алгебраічній та показовій формах.
Висновки по виконаній роботі.