Порушення, що викликаються дією неіонізуючих випромінювань.

До неіонізуючих випромінювань відносяться електромагнітні випромінювання (ЕМП) діапазону радіочастот, постійні і змінні магнітні поля (ПМП і ПЕМП), електромагнітні поля промислової частоти (ЕМППЧ), електростатичні поля (ЕСП), лазерне випромінювання (ЛВ). Нерідко дії неіонізуючого випромінювання супроводять інші виробничі чинники, сприяючі розвитку захворювання (шум, висока температура, хімічні речовини, емоційно-психічна напруга, світлові спалахи, напруга зору).

Механізм порушень, що виникає в організмі під впливом ЕМП, зумовлений їх специфічною (нетепловою) і тепловою дією.

Клінічна картина. Гостра дія зустрічається у виключно окремих випадках грубого порушення техніки безпеки в осіб, обслуговуючих потужні генератори або лазерні установки. Інтенсивне ЕМВ викликає раніше всього тепловий ефект. Хворі скаржаться на нездужання, біль в кінцівках, м'язову слабкість, підвищення температури тіла, головний біль, почервоніння обличчя, пітливість, відчуття спраги, порушення серцевої діяльності. Можуть спостерігатися діенцефальні розлади у вигляді нападів тахікардії, тремтіння, нападоподібного головного болю, блювоти.

При гострій дії лазерного випромінювання ступінь ураження очей і шкіри (критичних органів) залежить від інтенсивності і спектру випромінювання. Лазерний промінь може викликати помутніння рогової оболонки, опік райдужки, кришталика з подальшим розвитком катаракти. Опік сітківки веде до утворення рубця, що супроводжується зниженням гостроти зору. Ураження шкіри лазерним пучком залежать від параметрів випромінювання і носять найрізноманітніший характер; від функціональних зрушень в активності внутрішньошкірних ферментів або легкої еритеми в місці опромінення до опіків, що нагадують електрокоагуляційні опіки при уражені електрострумом, або розриву шкірних покривів.

Для ЕМП радіочастот – характерні кумулятивний біологічний ефект, дезадаптаційна дія. Радіочастотне опромінення великої інтенсивності може викликати деструктивні зміни в органах та тканинах. В умовах сучасного виробництва професійні захворювання, що викликаються дією неіонізуючих випромінювань, відносяться до хронічних. Провідне місце в клінічній картині захворювання займають функціональні зміни центральної нервової системи, особливо її вегетативних відділів, і серцево-судинної системи. Можливі порушення з боку ендокринної системи

Виділяють три основні синдроми дії радіочастотного випромінювання: астенічний, астеновегетативный (синдром нейроциркуляторної дистонії гіпертонічного типу), гіпоталамічний.

Хворі скаржаться на головний біль, підвищену стомлюваність, загальну слабкість, дратівливість, запальність, зниження працездатності, порушення сну, біль в області серця. Характерні артеріальна гіпотензія і брадикардія. У більш виражених випадках приєднуються вегетативні порушення, що пов'язані з підвищеною збудливістю симпатичного відділу вегетативної нервової системи і виявляються судинною нестійкістю з гіпертензивними ангіоспастичними реакціями (нестійкість артеріального тиску, лабільність пульсу, бради - і тахікардія, загальний і локальний гіпергідроз).

Можливе формування різних фобій, іпохондричних реакцій. В окремих випадках розвивається гіпоталамічний (діенцефальний) синдром, що характеризується так званим симпатико-адреналовими кризами. Клінічно виявляється підвищення сухожильних і періостальних рефлексів, тремор пальців, позитивний симптом Ромберга, пригнічення або посилення дермографізму, дистальна гіперстезія, акроціаноз, пониження шкірної температури.

При дії ПМП може розвинутися поліневрит, при дії електромагнітних полів СВЧ - катаракта. Зміни в периферичній крові неспецифічні. Відмічається схильність до цитопенії, інколи помірний лейкоцитоз, лімфоцитоз, понижена ШОЕ. Може спостерігатися підвищення вмісту гемоглобіну, еритроцитоз, ретикулоцитоз, лейкоцитоз (ЕППЧ і ЕСП); зниження гемоглобіну (при лазерному випромінюванні). Діагностика уражень від хронічної дії неіонізуючого випромінювання утруднена. Вона повинна базуватися на детальному вивченні умов праці, аналізу динаміки процесу, загальному обстеженні хворого.

Лікування симптоматичне.

Прогноз сприятливий. При зниженні працездатності - раціональне працевлаштування, можливе направлення на ВТЗК.

Профілактика: вдосконалення технології, дотримання санітарних правил, техніки безпеки.