- •2.2. Найпростіші методи побудови хеш-таблиць
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Завдання на лабораторну роботу
- •4.1. Завдання
- •4.2. Організація хеш-таблиці №1
- •4.2.1. Вибір хеш-функції.
- •4.2.2. Розв'язання колізій при хешуванні
- •Методом рехешування додаванням з функцією повторного хешування
- •4.3. Організація хеш-таблиці №2
- •Методом рехешування;
- •6. Контрольні завдання
Методом рехешування додаванням з функцією повторного хешування
hi(key) = ( h(key) + i · h(key) ) % m;
методом відкритої адресації з функцією повторного хешування, що задається таким способом: спочатку перевіряється комірка h(key)+1, після цього перевіряється комірка h(key)–1, далі комірка h(key)+2, далі h(key)–2, далі h(key)+3 і так далі. Якщо досягається один з країв таблиці, то пошук продовжувати тільки з одного боку ключа (тобто тільки +і або тільки –і).
методом відкритої адресації з функцією повторного хешування
hi(key) = ( h(key) + i 2 ) % m;
методом закритого хешування з функцією повторного хешування
hi(key) = ( h(key) + 2 · i 2 ) % m;
методом квадратичного зондування з функцією повторного хешування
hi(key) = ( h(key) + 3 · i 2 ) % m;
методом квадратичної послідовності спроб з функцією повторного хешування
hi(key) = ( h(key) + 4 · i 2 ) % m;
методом рехешування з функцією повторного хешування
hi(key) = ( h(key) + pi · i 2 ) % m ,
де pi – послідовність випадкових цілих чисел: p1 = 2, р2 = 5, p3 = 1, р4 = 3, ... (за потребою, продовжити цей ряд);
методом відкритої адресації з функцією повторного хешування
hi(key) = ( h(key) + 4 · і + i 2 ) % m;
методом закритого хешування з функцією повторного хешування
hi(key) = ( h(key) + 3 · і + 2 · i 2 ) % m;
методом квадратичного зондування з функцією повторного хешування
hi(key) = ( h(key) + 2 · і + 3 · i 2 ) % m;
методом квадратичної послідовності спроб з функцією повторного хешування
hi(key) = ( h(key) + і + 4 · i 2 ) % m;
методом рехешування з функцією повторного хешування
hi(key) = ( h(key) + сi · і + pi · i 2 ) % m ,
де сi , pi – послідовності випадкових цілих чисел: с1 = 4, с2 = 1, с3 = 5, ... ; p1 = 3, р2 = 2, p3 = 4 , ... (за потребою, продовжити ці ряди);
методом відкритої адресації з функцією подвійного хешування
hi(key) = ( h(key) + i · g(key) ) % m ,
де g(key) = 7 – (АSCII-код першого символа ключа – 5) % 7 ;
методом закритого хешування з функцією подвійного хешування
hi(key) = ( h(key) + i · g(key) ) % m ,
де g(key) = 5 – (АSCII-код останього символа ключа + 2) % 5 ;
методом лінійного зондування з функцією подвійного хешування
hi(key) = ( h(key) + 2 · i · g(key) ) % m ,
де g(key) = 1 + (АSCII-код першого символа ключа + 2) % 3 ;
методом рехешування з функцією подвійного хешування
hi(key) = ( h(key) + 3 · i · g(key) ) % m ,
де g(key) = 4 – (АSCII-код останього символа ключа – 9) % 3 ;
методом відкритої адресації з функцією повторного хешування
hi(key) = ( h(key) + i ) % m
та шляхом побудови динамічної хеш-таблиці (при заповненні хеш-таблиці більше ніж наполовину, збільшити її розмір в 2 раза);
методом відкритої адресації з функцією повторного хешування
hi(key) = ( h(key) + i ) % m
та шляхом зміни структури хеш-таблиці (кожну комірку хеш-таблиці замінити блоком з трьох комірок);
