231. Предмет екологічного права складають:

1. Екологічні суспільні правовідносини, що виникають у галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки.

2. Сукупність повноважень стосовно розпорядження, володіння, користування природними ресурсами.

3. Інтереси, потреби, права та обов'язки громадян стосовно використання природних ресурсів.

4. Природні ресурси загальнодержавного та місцевого значення.

5. Цілісні, послідовні, взаємообумовлені теоретичні погляди, ідеї, положення про екологічне право і екологічне законодавство, їх внутрішню структуру і зміст.

232. Класифікація екологічних правовідносин:

1. Природноресурсові, комерційні, концесійні.

2. Охоронні, конституційні, адміністративні.

3. Водні, земельні, надрові, комісійні, фінансові.

4. Природноресурсові, природоохоронні, антропоохоронні.

5. З приводу забезпечення життя і здоров'я громадян.

233. Джерелами екологічного права України є:

1. Судові прецеденти, закони, відомчі нормативні акти.

2. Конституція України, кодекси, закони, підзаконні нормативно–правові акти та ін.

3. Конституція України, міжнародно–правові акти, закони, локальні нормативно–правові акти.

4. Релігійні канони, закони, судові прецеденти зарубіжних країн.

5. Конституція України, кодекси, Постанови Верховного Суду України.

234. Згідно з Конституцією України атмосферне повітря:

1. Є об'єктом приватної власності громадян.

2. Є об'єктом права власності народу України.

3. Не є об'єктом права власності взагалі.

4. Є об'єктом права власності державних органів управління України.

5. Є об'єктом права власності держави Україна і зарубіжних держав.

235. Згідно з Земельним кодексом України, Законом України "Про власність" рівноправними формами власності на землю є:

1. Особиста, юридичних та фізичних осіб, державна.

2. Державна, комунальна, приватна.

3. Приватна, колективна, державна.

4. Публічна, приватна, державна.

5. Суспільна, особиста, державна.

236. Дозвіл, що видасться спеціально уповноваженими державними органами на право одно – або багаторазового використаний природного об'єкта (здобування мисливських тварин, рибальство, користування надрами* викиди і скиди забруднювальних речовим тощо) це:

1. Сервітут.

2. Ліміти і нормативи.

3. Сертифікат.

4. Ліцензія.

5. Санітарно–гігієнічні та санітарно–протиепідеміологічні норми.

237. Об'єктами екологічної безпеки є:

1. Навколишнє природне середовище і громадяни (їх життя і здоров'я).

2. Навколишнє природне середовище, життя і здоров'я людей, тварин, безпека рослинного світу.

3. Громадяни України, природні ресурси, господарські об'єкти підприємства, установи і організації.

4. Юридичні особи, громадяни України, а також іноземні юридичні особи, особи без громадянства, навколишнє природне середовище.

5. Держава, природні ресурси, життя і здоров'я громадян держави.

238. Сукупність юридичних можливостей і засобів, за допомогою яки) задовольняються; погреби громадян в галузі використанні природних ресурсів, охорони довкілля і забезпечення екологічна безпеки, це:

1. Екологічні обов'язки громадян.

2. Екологічні інтереси громадян.

3. Природні потреби громадян.

4. Природні права громадян.

5. Екологічні права громадян.